Літера «є»
Саме з «е» починається більшість російських слів і словосполучень, що замінюють нецензурну лексику і висловлюють досаду, прикрість, подив, здивування, а іноді й радість. Наприклад, «єпрст», «єперний театр», «йоксель-моксель», «йокарний бабай», «ялинки-палиці».
Літера «йо» (звук «йо») має для російської людини особливе значення і має, на думку багатьох дослідників мови, потужну, майже магічну енергетику. Якщо ви вдаритеся мізинцем об ніжку столу, ви не скрикнете «Ой!» або «Ах!», а вигукнете: «Е!»
Всім з дитинства знайома пропозиція «Скарати не можна помилувати», сенс якої без коми неможливо чітко витлумачити. Те саме властивість, як і кома, має і буква «е». Без неї сенс багатьох висловів був би нам не зрозумілий. Наприклад: «Найближчими днями країна відпочине від холоду» або «Випили всі». А яке? Усього 2 точки над буквою, а як радикально змінюється сенс сказаного!
"Е моє!"
Евфемізм «е-моє», на думку більшості дослідників, з'явився в російській мові, як не дивно, саме завдякикультурі, а чи не її відсутності. У деяких ситуаціях (наприклад, у присутності жінок або людей похилого віку, на робочому місці або в театрі) вживання нецензурної лексики вважається поганим тоном. Проте неприємні або, навпаки, радісні події можуть статися будь-де.
У першу хвилину емоційного сплеску, не контролюючи себе, людина, звичайно, викрикне літеру «Е», з якої починаються більшість лайок російської мови. Однак, схаменувшись, він скаже перше, що спаде на думку: як правило, це буде слово, що підходить за змістом і римується з висловленим. Так і сталося вираження «е-моє». Таким же чином утворився, наприклад, і евфемізм «епрст», коли людина, яка лається, робить вигляд, що просто перераховує літери алфавіту. Тому «е-моє» - ніщо інше як завуальована лайка.
Однак деякі вчені вважають, що багато російських лайок або слова, що їх замінюють, в давнину використовувалися як посили або закляття. Звідси і заборона їх вживання. Тому і вираз «е-моє» теж міг бути з-поміж подібних «мантр».
Також може бути, що «е-моє» - це просто скорочене до вигуку нецензурне словосполучення, що позначає геніталії та їх приналежність мовця.
У більшості чоловіків – дуже прості створіння. У тому плані, якщо вони щось кажуть, що це те й означає, без жодного підтексту і необхідності додумувати. Це називається "лінійним мисленням". Але через те, що жінки спілкуються зовсім іншим, більш емоційним способом, вони та чоловічі слова не можуть зрозуміти прямо і постійно щось вигадують.
Вже публікував, а тепер ось вам кілька підказок про чоловічі фрази:
- "Я тобі зателефоную" - переклад: я не збираюся тобі дзвонити. Ну, можливо, звичайно, але, швидше за все, ні.
- «Мені все одно» — переклад: я бачу, що це безперечно важливо для тебе, а для мене не має жодного значення. Так як все одно все буде так, як хочеш ти, то я не хочу навіть обговорювати і сперечатися. Якщо мені справді буде важливо, я обов'язково тобі скажу. Я не перевіряю тебе, мені справді все одно. Тому, заради всіх святих, просто скажи, де ти хочеш сьогодні повечеряти.
- "Вона просто подруга" - переклад: мені приємно, що ти ревниш, але клянуся, у мене не було з нею сексу. Якби був, ми швидше за все не були друзями.
- «Я винен, вибач» — переклад: ми сперечаємося про це вже близько години, і мені вже набридло. Вітаю, ти перемогла. Тепер ми можемо зайнятися сексом?
- "Ми можемо поговорити про це пізніше?" - Переклад: ти не могла б нарешті замовкнути?
- "Моя колишня була божевільною" - переклад: у нас все добре, і ти мені дуже подобаєшся, але якщо ти така ж божевільна, то, будь ласка, покажи це швидше. Я не зможу ще раз пережити таке.
- "Я пожартував" - переклад: о, чорт, я просто пожартував, а ти знайшла в цьому якийсь знущання. Це відбиває усі бажання.
- "Стриптиз у клубах - це відстій" - переклад: це відстій, але я із задоволенням його дивлюся. Мені подобається голе жіноче тіло, але набагато, набагато більше мені подобаються жінки, з якими я можу зайнятися сексом. Тобто, ти.
- "Я не дивлюся порно" - переклад: я дивлюся дуже багато порно. Але моя колишня переглянула історію відвідування мною сайтів і влаштувала скандал. Тому цього разу я краще збрешу. Пробач.
- "Ти чудово виглядаєш у цій сукні" - переклад: тепер ми можемо йти?
- «Я зовсім не це мав на увазі!» - Переклад: о, чорт, ти прийняла це занадто близько до серця.
- «Це чисто чоловіче. Тобі не зрозуміти» — переклад: якщо ти не розумієш цього, я не пояснюватиму. У цьому нічого страшного, напевно, це якась дурість. Давай просто проїдемо.
- "Мені подобаються дівчата без макіяжу" - переклад: я не знаю, про що я говорю. Просто не фарбуйся як клоун. Це займає багато часу, дивно пахне, і якщо я тебе поцілую, все залишиться на мені. Але це не означає, що я не хочу, щоб ти виглядала найкраще.
- "Давай разом підемо в спортзал" - переклад: ти починаєш товстіти.
- «Я не сержуся» — переклад: я справді не сержуся. Ну, може зовсім трохи, але все гаразд. Давай не будемо роздмухувати з мухи слона.
- «Я гаразд» — переклад: може, я й не зовсім гаразд, але хочу впоратися із цим сам. Перестань питати мене, чи я гаразд, бо чим більше ти питаєш, тим менше я гаразд.
- "Звідки ти його знаєш?" - Переклад: ти з ним спала? Я маю знати, як до нього ставитися.
- "Я тебе люблю" - переклад: це справді так. Ти зводить мене з розуму, і я не хочу більше ні з ким зустрічатися. (Лише якщо це не було сказано під час сексу).
Літера плюс буква - слово, слово плюс слово - словосполучення, потім висловлювання, тексти, мови, повісті, романи… Але давайте розглянемо невеликий фрагмент цього довжини ланцюжка, такий як вираз. Отже, що таке вираз?
Слово "вираз". Значення слова
Це слово можна використовувати у різних смислових значеннях. По-перше, можна застосовувати у дієслівній формі, наприклад, висловлюватися, висловлювати. Висловлюватися ясніше, висловлювати свої думки. По-друге, можна використовувати в описах проявів внутрішнього стану людини, які можна побачити на обличчі, в очах. По-третє, часто використовується в математиці для позначення математичного відношення, яке може бути представлене як сукупність знаків або формул. По-четверте, це може бути мовний зворот, що складається зі слів або словосполучень.
Притча
З давніх часів існування людства слова, висловлювання, промови, настанови керували людьми. І чим вище піднімалася людина у своєму духовному розвитку, тим більше вона могла висловити словами. Існує неймовірна кількість прикладів, наведемо один із них. Є така притча, яка може бути прикладом, коли слова і висловлювання можуть мати різну глибину сенсу.
У далекому минулому муляри будували місто. Мудрець, що проходив повз, запитав першого: "Що ти робиш?". "Кладу каміння" - відповів той. "А ти що робиш?" - спитав мудрець у другого муляра. "Я годую свою сім'ю, заробляю на хліб". "Ну, а що ти робиш?" «Я будую храм!» - такою була відповідь третього муляра. «Я покращую світ. Я служу Богові. - так відповів четвертий муляр.
На прикладі притчі хотілося розкрити поняття "вираження зі змістом". Відповідь кожного з працівників була зрозуміла, і по-своєму кожен висловився правильно, але сенс, вкладений у відповідь, був настільки різним, що дає зрозуміти читачеві, що за людина перебуває перед ним. Перша відповідь - абсолютно безглузда, визначальний примітивізм людини, другий та третій випадок - особистий розвиток кожного з них знаходиться на різних рівнях. Відповідь четвертого – це відповідь духовної людини, творця та творця. У цьому випадку це різні рівні розуміння людиною сенсу.
Такі висловлювання можуть допомогти людині зрозуміти і вирішити проблему, можуть розсмішити або змусити замислитися про життя, смерть, кохання. Ось, наприклад, такий вислів, що належить Ремарку: «У темні часи добре видно світлих людей». Або такий чудовий вираз, що належить нашим сучасникам: «Життя - як фотографія, коли посміхаєтеся, виходить краще».
Мати чи бути
Насамперед це сенс. Мабуть, не в першу, а в єдину. Є такий чудовий вислів - "Мати чи бути". У ньому всього два ключові слова, але вони змушують будь-яку розсудливу людину замислитися багато про що. Німецький психоаналітик, філософ Еріх Фромм із цього приводу написав книгу, яку так і назвав «Мати чи бути?» У своїй роботі він пише про те, що сучасне суспільство стало матеріалістичним, дієслово «мати» стоїть на першому місці, матеріальна база займає головне становище в суспільстві, а дієслово «бути» відступає на далекий другорядний план, тобто бути щасливим, здоровим, вільним значить менше, ніж бути багатим. Але кожен вибирає сам, що йому більше до вподоби, і кожен розуміє, що одне не виключає інше, а часом пов'язане один з одним нерозривно. Є такий вислів із змістом, який підтверджує слова, сказані вище: «Коли ми стаємо старшими, список бажань на Новий рік стає все коротшим, бо згодом ми розуміємо: те, чого ми хочемо насправді, купити за гроші неможливо».
Ідіоми
Є особливий вид висловлювань, які називають ідіомами. Сенс їх не дорівнює значенню слів, з яких вони складаються. У російській мові може послужити такий вираз прикладом - «Працювати абияк». Тобто можна сказати, що людина погано працює, несумлінно виконує свої обов'язки. В англійській дуже часто використовуються ідіоми, але якщо перекладати їх дослівно, то виходить повне безглуздя. Є один такий вислів, при перекладі звучить так: «Ви смикаєте мене за ногу!» Але сенс цього висловлювання треба зводити до такого: «Ви морочите мені голову!» Ось такі є особливості. Або ось така чудова мудра думка, яку також можна віднести до ідіом: «Якщо життя в'є з вас мотузки, не поспішайте їх намилювати». Якщо сказати іншими словами: "Якщо тобі важко, не здавайся, намагайся подолати труднощі, борись з ними, не опускай руки".
Висновок. Підсумок
На закінчення, підбиваючи підсумок сказаного, хотілося б ще раз відзначити, що таке вираз, навіщо і для чого воно потрібне.
Яка сила таїться у них! Скільки мудрості можуть дати! Як учать розуміти різницю між ціною та цінністю, між сумнівом та істиною, між любов'ю та співчуттям! Навчають покладатися він. Хотілося б закінчити розповідь таким чудовим виразом: «Життя - не зебра, що складається з білих та чорних смуг, а шахівниця. Все залежатиме лише від твого ходу».
Цитата повідомлення konstantin24Прочитати повністюУ свій цитатник чи спільнота!Опис деяких крилатих фраз
Часто ми вживаємо так звані крилаті фрази, навіть не підозрюючи про їхнє походження. Звичайно, всі знають: «А Васька слухає та їсть» – це з байки Крилова, «дари данайців» та «троянський кінь» – з грецьких сказань про Троянську війну… Але багато слів стали настільки близькими та звичними, що нам навіть на думку не може прийти, хто сказав їх першим.
Козел відпущення
Історія цього виразу така: у стародавніх євреїв існував ритуал відпущення гріхів. Священик покладав обидві руки на голову живого цапа, тим самим перекладаючи на нього гріхи всього народу. Після цього цапа виганяли в пустелю. Минуло багато років, і обряду вже не існує, а вираз все живе.
Трин-трава
Таємнича «трин-трава» – це зовсім не якесь рослинне зілля, яке п'ють, щоб не хвилюватися. Спочатку вона називалася "тин-трава", а тин - це паркан. Виходила «трава підбірна», тобто нікому не потрібне, всім байдуже бур'ян.
Майстер кислих щей
Кислі щі - нехитра селянська їжа: вода і квашена капуста. Приготувати їх становило особливих труднощів. І якщо когось називали майстром кислих щей, це означало, що ні на що путнє він не придатний.
Вираз виник після появи роману французького письменника Оноре де Бальзака (1799-1850) «Тридцятирічна жінка» (1831); Використовується як характеристика жінок віком 30-40 років.
Біла ворона
Вислів це, як позначення рідкісного, різко відмінного від інших людини, дано в 7-й сатирі римського поета Ювенала (середина I ст. - Після 127 р. н. Е..):
Рок дає царства рабам, завдає полоненим тріумфи.
Втім, щасливець такий рідше за білу ворону буває.
Підкласти свиню
Цілком імовірно, цей вираз пов'язаний з тим, що деякі народи з релігійних міркувань не їдять свинину. І якщо такій людині непомітно підкладали в їжу свиняче м'ясо, то цим опоганили його віру.
Кидати камінь
Вираз «кидати камінь» у когось у сенсі «звинувачувати» виникло з Євангелія (Іван, 8, 7); Ісус сказав книжникам і фарисеям, які, спокушаючи його, привели до нього жінку, викриту в перелюбстві: «Хто з вас без гріха, перший кинь на неї камінь» (у стародавній Юдеї була страта – побивати каміннями).
Папір все терпить (Папір не червоніє)
Вислів перегукується з римському письменнику і оратору Цицерону (106 – 43 рр. е.); у його листах «До друзів» зустрічається вираз: «Epistola non erubescit» – «Лист не червоніє», тобто письмово можна висловлювати такі думки, які соромляться висловити усно.
Бути чи не бути – ось у чому питання
Початок монологу Гамлета в однойменній трагедії Шекспіра у перекладі Н.А. Польового (1837).
Вовк в овечій шкурі
Вираз виник з Євангелія: «Бережіться лжепророків, які приходять до вас в овечому одязі, а всередині суть вовки хижі».
Ворона в павиче пір'я
Виникло з байки І.А. Крилова "Ворона" (1825).
Всипати по перше число
Не повірите, але... зі старої школи, де учнів пороли щотижня, незалежно від того, хто має рацію, хто винен. І якщо наставник перестарається, то такої прочуханки вистачало надовго, аж до першого числа наступного місяця.
Прописати іжицю
Іжиця – назва останньої літери церковнослов'янської абетки. Сліди прочуханки на відомих місцях недбайливих учнів сильно скидалися на цю букву. Так що прописати іжицю - провчити, покарати, простіше відшмагати. А ви ще лаєте сучасну школу!
Все своє ношу з собою
Вираз виник із давньогрецького переказу. Коли перський цар Кір зайняв місто Прієну в Іонії, жителі покинули його, несучи з собою найцінніше зі свого майна. Лише Біант, один із «семи мудреців», уродженець Прієни, пішов із порожніми руками. У відповідь на здивовані запитання своїх співгромадян він відповів, маючи на увазі духовні цінності: "Все своє ношу з собою". Цей вислів часто вживається в латинському формулюванні, що належить Цицерону: Omnia mea mecum porto.
Все тече, все змінюється
Це вираз, що визначає постійну мінливість всіх речей, викладає сутність вчення грецького філософа Геракліта з Ефеса (бл. 530-470 р. до н.е.)
Гол як сокіл
Страшно бідний, жебрак. Зазвичай думають, що йдеться про птаха. Але сокіл тут ні до чого. Насправді «сокіл» – старовинна військова стінобитна зброя. Це була зовсім гладка («гола») чавунна болванка, закріплена на ланцюгах. Нічого зайвого!
Сирота казанська
Так говорять про людину, яка прикидається нещасною, скривдженою, безпорадною, щоб когось розжалувати. Але чому сирота саме «казанська»? Виявляється, цей фразеологізм виник після завоювання Казані Іваном Грозним. Мірзи (татарські князі), опинившись підданими російського царя, намагалися випросити в нього всілякі поблажки, скаржачись на своє сирітство та гірку долю.
Недолугий чоловік
За старих часів на Русі «шляхом» називали не тільки дорогу, але ще й різні посади при дворі князя. Шлях сокольничий – знає княжим полюванням, шлях ловчий – псовим полюванням, шлях конюший – екіпажами та кіньми. Бояри всіма правдами і неправдами намагалися здобути у князя шлях - посаду. А кому це не вдавалося, про тих із зневагою відгукувалися: недолугий чоловік.
Та чи був хлопець?
В одному з епізодів роману М. Горького "Життя Кліма Самгіна" розповідається про катання на ковзанах хлопчика Клима разом з іншими дітьми. Борис Варавка та Варя Сомова провалюються в полину. Клим подає Борису кінець свого гімназичного ременя, але, відчувши, що його затягує у воду, випускає ремінь з рук. Діти тонуть. Коли починаються пошуки потонулих, Клима вражає «чиє серйозне недовірливе запитання: - Чи був хлопчик, може, хлопчика і не було». Остання фраза стала крилатою як образне вираження крайнього сумніву у чомусь.
Двадцять два нещастя
Так у п'єсі А. П. Чехова «Вишневий сад» (1903) називають конторника Єпіходова, з яким щодня трапляється якась комічна неприємність. Вираз застосовується до людей, із якими постійно трапляється якесь нещастя.
Гроші не пахнуть
Вираз виник зі слів римського імператора (69 - 79 рр. н. Е..) Веспасіана, сказаних ним, як передає в його життєписі Светоній, з наступного приводу. Коли син Веспасіана Тіт дорікнув батькові за те, що він ввів податок на громадські вбиральні, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли з цього податку, і запитав, чи пахнуть вони. На негативну відповідь Тита Веспасіан сказав: І все-таки вони з сечі.
Драконівські заходи
Так називають надмірно суворі закони на ім'я Дракона, першого законодавця Афінської республіки (VII ст. До н.е.). У ряді покарань, визначених його законами, чільне місце нібито займала смертна кара, якою карався, наприклад, такий провина, як крадіжка овочів. Існувало переказ, що ці закони були написані кров'ю (Плутарх, Солон). У літературній промові вираз «драконівські закони», «драконівські заходи, покарання» зміцнилися у значенні суворих, жорстоких законів.
Шиворіт-навиворіт
Зараз це начебто цілком невинний вираз. А колись воно пов'язувалося із ганебним покаранням. За часів Івана Грозного боярина, що провинився, садили задом наперед на коня у вивернутому навиворіт одязі і в такому вигляді, зганьбленого, возили містом під свист і глузування вуличного натовпу.
Відставний кози барабанщик
За старих часів на ярмарках водили дресованих ведмедів. Їх супроводжували хлопчик-танець, вбраний козою, і барабанщик, що акомпанує його танцю. То й був кози барабанщик. Його сприймали як нікчемну, несерйозну людину.
Жовта преса
У 1895 р. американський художник-графік Річард Ауткоулт (Richard Outcault) помістив у ряді номерів нью-йоркської газети The World серію фривольних малюнків з гумористичним текстом; серед малюнків було зображено дитину у жовтій сорочці, якій приписувалися різні кумедні висловлювання. Незабаром інша газета – New York Journal – почала друкувати серію аналогічних малюнків. Між цими двома газетами виникла суперечка через право першості на «жовтого хлопчика». У 1896 р. Ервін Вордмен, редактор New York Press, надрукував у своєму журналі статтю, в якій презирливо назвав обидві конкуруючі газети жовтою пресою. З того часу вираз став крилатим.
Зоряний час
Вираз Стефана Цвейга (1881-1942) з передмови до його збірки історичних новел «Зоряний годинник людства» (1927). Цвейг пояснює, що він назвав історичні миті зоряним годинником «бо, подібно до вічних зірок, вони незмінно сяють у ночі забуття і тліну».
золота середина
Вираз із 2-ї книги од римського поета Горація: Aurea mediocritas.
З двох зол вибрати менше
Вислів, що зустрічається в творах давньогрецького філософа Аристотеля «Нікомахова етика» у формі: «Менше із лих треба вибирати». У Цицерона (у творі «Про обов'язки») сказано: «Слід не лише вибирати із зол найменше, а й витягувати з них самих те, що може бути хорошого».
Робити з мухи слона
Вираз належить до стародавніх. Воно наводиться грецьким письменником Лукіаном (III ст. н. е.), який свою сатиричну «Похвалу мухе» закінчує так: «Але я перериваю моє слово, – хоча ще багато міг би сказати, – щоб не подумав хтось, що я , за прислів'ям, роблю з мухи слона».
Родзинка
Вираз вживається у значенні: щось надає особливий смак, привабливість будь-чому (страві, розповіді, людині тощо). Виникло з народного прислів'я: «Не дорогий квас, дорога родзинка в квасу»; стало крилатим після появи драми Л. Н. Толстого «Живий труп» (1912). Герой драми Протасов, розповідаючи про своє сімейне життя, каже: «Моя дружина була ідеальною жінкою… Але що тобі сказати? Не було родзинки, – знаєш, у квасі родзинка? – не було гри у нашому житті. А мені треба було забувати. А без гри не забудеш…»
Водити за ніс
Видно, дресировані ведмеді були дуже популярні, тому що і цей вираз був пов'язаний з ярмарковою розвагою. Цигани водили ведмедів за кільце. І змушували їх, бідолаха, робити різні фокуси, обманюючи обіцянкою подачки.
Точити ляси
Ляси (баляси) - це гострі фігурні стовпчики перил біля ганка. Виготовити таку красу міг лише справжній майстер. Напевно, спочатку «точити баляси» означало вести витончену, химерну, хитромудру (як баляси) бесіду. Але умільців вести таку бесіду до нашого часу ставало менше й менше. Ось і став цей вислів позначати порожню балаканину.
Лебедина пісня
Вираз вживається у значенні: останній прояв таланту. Засноване на повір'ї, ніби лебеді співають перед смертю, воно з'явилося ще в давнину. Свідчення про це знаходиться в одній з байок Езопа (VI ст. до н. е.): «Кажуть, що лебеді співають перед смертю».
Летючий голландець
Нідерландська легенда зберегла розповідь про моряків, які присяглися в сильну бурю обігнути мис, що перегороджував йому шлях, хоча б йому на це знадобилася вічність. За свою гординю він був приречений вічно носитися на кораблі бушуючим морем, ніколи не приставаючи до берега. Легенда ця, очевидно, виникла у вік великих відкриттів. Можливо, що історичною основою її була експедиція Васко да Гами (1469-1524), що обігнув у 1497 р. мис Доброї Надії. У XVII ст. цю легенду приурочували до кількох голландських капітанів, що й позначилося на її назві.
Піймай мить
Вираз, мабуть, перегукується з Горацією («carpe diem» – «лови день», «користуйся днем»).
Левова частка
Вислів перегукується з байки давньогрецького байкаря Езопа «Лев, Лисиця і Осел», сюжет якої – ділення видобутку серед звірів – був після нього використаний Федром, Лафонтеном та іншими байкарами.
Мавр зробив свою справу, мавр може йти
Цитата з драми Ф. Шіллера (1759 - 1805) "Змова Фієско в Генуї" (1783). Цю фразу (д.3, явл.4) вимовляє мавр, який виявився непотрібним по тому, як він допоміг графу Фіско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї дожа Доріа. Ця фраза стала приказкою, що характеризує цинічне ставлення до людини, послуг якої більше не потребують.
Манна небесна
За Біблією, манна - їжа, яку Бог посилав юдеям щоранку з неба, коли вони йшли пустелею в землю обітовану (Вихід, 16, 14-16 і 31).
Ведмежа послуга
Вираз виник з байки І. А. Крилова «Пустельник і Ведмідь» (1808).
Медовий місяць
Думка про те, що щастя першої пори шлюбу швидко змінюється гіркотою розчарування, образно виражену у східному фольклорі, використав Вольтер для свого філософського роману «Задиг, або Доля» (1747), у 3-му розділі якого він пише: «Задіг випробував, що перший місяць шлюбу, як він описаний у книзі Зенд, є медовим місяцем, а другий – полинним місяцем».
Молодим скрізь у нас дорога
Цитата з «Пісні про батьківщину» у фільмі «Цирк» (1936), текст В. І. Лебедєва-Кумача, музика І. О. Дунаєвського.
Мовчання знак згоди
Вираз римського папи (1294-1303) Боніфація VIII в одному з його послань, що увійшли в канонічне право (зведення ухвал церковної влади). Вираз це сходить до Софокла (496-406 рр. до н.е.), у трагедії якого «Трахінянки» сказано: «Хіба ти не розумієш, що мовчанням ти погоджуєшся з обвинувачем?»
Борошна Тантала
У грецькій міфології Тантал, цар Фрігії (званий також царем Лідії), був улюбленцем богів, які часто запрошували його на свої бенкети. Але, запишавшись своїм становищем, він образив богів, за що і був жорстоко покараний. По Гомеру («Одіссея»), покарання його полягало в тому, що, скинутий в Тартар (пекло), він вічно відчуває нестерпні муки спраги та голоду; він стоїть по горло у воді, але вода відступає від нього, як він нахилить голову, щоб напитися; над ним нависли гілки з розкішними плодами, але, як він простягає до них руки, гілки відхиляються. Звідси і виник вираз «муки Тантала», що має значення: нестерпні муки внаслідок неможливості досягти бажаної мети, незважаючи на її близькість.
На сьомому небі
Вислів, що означає високий рівень радості, щастя, перегукується з грецькому філософу Аристотелю (384-322 рр. е.), який у творі «Про небо» пояснює пристрій небесного склепіння. Він вважав, що небо складається із семи нерухомих кристалічних сфер, на яких затверджені зірки та планети. Про сім небес згадується в різних місцях Корану: наприклад, йдеться про те, що сам Коран був принесений ангелом із сьомого неба.
Не хочу вчитися, хочу одружуватися
Слова Митрофанушки з комедії Д. І. Фонвізіна «Недоук» (1783), буд.3, явл. 7.
Нове – це добре забуте старе
У 1824 р. у Франції вийшли мемуари модистки Марії-Антуанети мадемуазель Бертен, в яких вона ці слова сказала з приводу поновленого нею старої сукні королеви (насправді її мемуари підроблені, – автор Жак Пеше). Ідея ця була сприйнята як нова теж тільки тому, що вона була добре забута. Вже Джефрі Чосер (1340-1400) сказав, що "немає того нового звичаю, який не був би старим". Цитата з Чосера була популяризована книгою Вальтера Скотта «Народні пісні південної Шотландії».
Зарубати на носі
У цьому вся виразі слово «ніс» немає нічого спільного з органом нюху. "Носом" називалася пам'ятна дошка, або бирка для записів. У далекому минулому неписьменні люди завжди носили з собою такі дощечки та палички, за допомогою яких і робилися всілякі замітки чи зарубки на згадку.
Ні пуху ні пера
Виникло це вираження серед мисливців і було засноване на забобонному уявленні у тому, що з прямому побажанні (і пуху, і пера) результати полювання можна наврочити. Перо у мові мисливців означає птах, пух – звірі. У давнину мисливець, що вирушає на промисел, отримував це напуття, «переклад» якого виглядає приблизно так: «Нехай твої стріли летять повз ціль, нехай розставлені тобою сільця і капкани залишаться порожніми, так само, як і ловча яма!» На що здобувач, щоб теж не наврочити, відповідав: «До біса!». І обидва були впевнені, що злі духи, які незримо присутні при цьому діалозі, задовольняться і відстануть, не будуватимуть підступів під час полювання.
Бити байдики
Що таке «байдики», хто і коли їх «б'є»? З давніх-давен кустарі робили ложки, чашки та інший посуд з дерева. Щоб вирізати ложку, треба було відколоти від колоди чурку - байдику. Заготовляти байдики доручалося підмайстрам: це була легка, дрібниця, яка не потребувала особливого вміння. Готувати такі цурки і називалося «байдики бити». Звідси, з глузування майстрів над підсобними робітниками – «баклушечниками», і пішла наша приказка.
Про мертвих чи добре, чи нічого
Вираз, часто цитований латиною: «De mortuis nil nisi bene» або «De mortuis aut bene aut nihil», мабуть, перегукується з твором Діогена Лаертського (III ст. н. е.): «Життя, вчення і думки прославлених філософів», в якому наведено вислів одного з «семи мудреців» – Хілона (VI ст. до н.е.): «Про померлих не лихословити».
О свята простота!
Цей вислів приписується вождеві чшського національного руху Яну Гусу (1369-1415). Засуджений церковним собором як єретик до спалення, він ніби вимовив ці слова на багатті, коли побачив, що якась старенька (за іншою версією – селянка) у простодушній релігійній старанності кинула у вогонь багаття, принесене нею хмиз. Проте біографи Гуса, спираючись на повідомлення очевидців його смерті, заперечують факт виголошення ним цієї фрази. Церковний письменник Тураній Руфін (бл. 345-410 рр.) у своєму продовженні «Історії церкви» Євсевія повідомляє, що вираз «свята простота» було вимовлено першому Нікейському соборі (325 р.) однією з богословів. Вираз це часто вживається латиною: «O sancta simplicitas!».
Око за око, зуб за зуб
Вираз із Біблії, формула закону відплати: «Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому має зробити» (Левіт, 24, 20; про це ж – Вихід, 21, 24; Повторення Закону, 19, 21).
Від великого до смішного один крок
Цю фразу часто повторював Наполеон під час втечі з Росії у грудні 1812 р. своєму послу у Варшаві де Прадту, який розповів про це у книзі «Історія посольства у Велике герцогство Варшавське» (1816). Першоджерелом її є вираз французького письменника Жана-Франсуа Мармонтеля (1723-1799) у п'ятому томі його творів (1787): «Взагалі кумедне стикається з великим».
Язик до Києва доведе
У 999 році якийсь киянин Микита Щеком'яка заблукав у безкрайньому, тоді російському, степу і потрапив до половців. Коли половці запитали його: Звідки ти, Микито? Він відповідав, що з багатого та гарного міста Києва, і так розписав кочівникам багатство та красу рідного міста, що половецький хан Нунчак причепив Микиту за язик до хвоста свого коня, і половці поїхали воювати та грабувати Київ. Так Микита Щеком'яка потрапив додому за допомогою своєї мови.
Шаромижники
1812 рік. Коли французи спалили Москву і залишилися в Росії без прожитку, вони приходили в російські села і просили їжу Шерамі, типу дайте мені. Ось росіяни і стали так називати. (одна з гіпотез).
Сволота
Це слово ідіоматичного обороту. Є така річка Волоч, коли рибалки припливали з уловом, говорили наші з Волочі прийшли. Є ще кілька томологічних смислів цього слова. Зволікати – збирати, волочити. Від них і походить це слово. Але лайливим воно стало зовсім недавно. Це заслуга 70 років у КПРС.
Знати всю таємничу
Вираз пов'язаний зі старовинними тортурами, при яких обвинуваченим заганяли під нігті голки або цвяхи, домагаючись зізнання.
Ох, тяжка ти, шапко Мономаха!
Цитата з трагедії А. С. Пушкіна «Борис Годунов», сцена «Царські палати» (1831), монолог Бориса (Мономах по-грецьки єдиноборець; прізвисько, що приєднувалося до імен деяких візантійських імператорів. У давній Русі ця назва закріпилася (поч. XII ст.), від якого вели своє походження московські царі Шапка Мономаха – вінець, яким вінчалися на царство московські царі, символ царської влади). Наведеною цитатою характеризується якесь тяжке становище.
Платон мені друг, але істина дорожча
Грецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.) у творі «Федон» приписує Сократу слова «Слідуючи мені, менше думай про Сократа, а більше про істину». Аристотель у творі «Нікомахова етика», полемізуючи з Платоном і маючи на увазі його, пише: «Нехай мені дорогі друзі та істина, проте борг наказує віддати перевагу істині». Лютер (1483-1546) каже: «Платон мені друг, Сократ мені друг, але істині слід віддати перевагу» («Про поневоленої волі», 1525). Вираз "Amicus Plato, sed magis amica veritas" - "Платон мені друг, але істина дорожче", сформульовано Сервантесом у 2-й частині, гол. 51 роману «Дон Кіхот» (1615).
Танцювати під чужу дудку
Вираз вживається у значенні: діяти не з власної волі, а з сваволі іншого. Сходить до грецького історика Геродота (V ст. до н.е.), який у 1-й книзі своєї «Історії» розповідає: коли перський цар Кір підкорив мідян, малоазійські греки, яких він раніше марно намагався схилити на свій бік, висловили готовність підкоритися йому, але за певних умов. Тоді Кір розповів їм таку байку: «Один флейтист, побачивши риб у морі, почав грати на флейті, чекаючи, що вони вийдуть до нього на сушу. Ошукавшись у надії, він узяв мережу, закинув її і витягнув безліч риб. Бачачи, як риби б'ються в сітках, він сказав їм: «Перестаньте танцювати; коли я грав на флейті, ви не хотіли виходити та танцювати». Байка ця приписується Езопу (VI ст. до н.е.).
Після дощику в четвер
Русичі – найдавніші предки росіян – шанували серед своїх богів головного бога – бога грому та блискавки Перуна. Йому було присвячено один із днів тижня – четвер (цікаво, що й у стародавніх римлян четвер був також присвячений латинському Перуну – Юпітеру). Перуну підносили благання про дощ у посуху. Вважалося, що він має особливо охоче виконувати прохання у «свій день» – четвер. Оскільки ці благання часто залишалися марними, то приказка «Після дощу в четвер» стала застосовуватися до всього, що невідомо коли виповниться.
Потрапити в палітурку
У діалектах палітурка - сплетена з гілок пастка для риб. І, як у будь-якій пастці, опинитися в ній – справа неприємна. Ревіти білугою
Ревіти білугою
Їм, як риба - це вам відомо давним-давно. І раптом ревти білугою? Виявляється, тут не про білугу, а білуху, так називають полярного дельфіна. Ось він дійсно реве дуже голосно.
Переможця не судять
Ці слова приписуються Катерині II, яка нібито висловилася так, коли А. В. Суворов був відданий військовому суду за штурм у 1773 р. Туртукая, вчинений ним всупереч наказу фельдмаршала Румянцева. Проте розповідь про довільні дії Суворова та про віддачу його під суд спростовується серйозними дослідниками.
Пізнай самого себе
За переказом, що повідомляється Платоном у діалозі «Протагор», сім мудреців стародавньої Греції (Фалес, Піттак, Біант, Солон, Клеобул, Місон і Хілон), зійшовшись разом у храмі Аполлона в Дельфах, написали: «Пізнай самого себе». Ідея про пізнання себе роз'яснював і поширював Сократ. Вираз це часто вживається у латинській формі: nosce te ipsum.
Рідкісний птах
Цей вираз (лат. rara avis) у значенні «рідкісна істота» вперше зустрічається в сатирах римських поетів, наприклад, у Ювенала (серед. I ст. – після 127 р. н. е.): «Рідкісний на землі птах, начебто як чорний лебідь".
Народжений повзати літати не може
Цитата з «Пісні про Сокола» М. Горького.
Дим коромислом
У Стародавній Русі хати часто топили по-чорному: дим йшов не через трубу (її взагалі не було), а через спеціальне віконце або двері. І формою диму пророкували погоду. Йде дим стовпом – буде ясно, тягом – до туману, дощу, коромислом – до вітру, негоди, а то й бурі.
Не до двору
Це дуже стара прикмета: і в будинку, і на подвір'ї (на подвір'ї) житиме тільки та тварина, яка сподобається домовику. А не сподобається – захворіє, захиріє чи втече. Що робити – не до двору!
Волосся Дибом
Але що за диб такий? Виявляється, стояти дибки – це стояти навитяжку, на кінчиках пальців. Тобто, коли людина лякається, у неї волосся ніби навшпиньки на голові стоять.
Перети на рожен
Рожон – це гостра жердина. А в деяких російських губерніях так називали чотиризубі вила. Справді, не дуже на них попреш!
З корабля на бал
Вислів із «Євгенія Онєгіна» А. С. Пушкіна, гл.8, строфа 13 (1832):
І подорожі йому,
Як усі на світі, набридли,
Він повернувся і влучив,
Як Чацький з корабля на бал.
Цим виразом характеризується несподівана, різка зміна становища, причин.
Поєднувати приємне з корисним
Вислів із «Мистецтво поезії» Горація, який говорить про поета: «Будь-якого схвалення гідний той, хто поєднав приємне з корисним».
Вмивати руки
Використовується у значенні: усуватися від відповідальності за щось. Виникло з Євангелія: Пилат умив руки перед натовпом, віддавши їй Ісуса на страту, і сказав: «Не винен я в крові цього праведника» (Матв., 27, 24). Про ритуальне вмивання рук, що служить свідченням непричетності того, хто вмивав до чогось, розповідається в Біблії (Второзаконня, 21, 6-7).
Вразливе місце
Виникло з міфу про єдине вразливе місце на тілі героя: п'ята Ахілеса, пляма на спині Зігфріда і т.п. Використовується у значенні: слабка сторона людини, відносини.
Фортуна. Колесо фортуни
Фортуна – у римській міфології богиня сліпого випадку, щастя та нещастя. Зображувалася з пов'язкою на очах, що стоїть на кулі або колесі (що підкреслює її постійну мінливість), і тримає в одній руці кермо, а в іншій - ріг достатку. Кермо вказував на те, що удача керує долею людини.
Догори ногами
Гальмувати - у багатьох російських губерніях це слово означало ходити. Значить, догори гальмами - це всього лише догори ходилками, догори ногами.
Тертий калач
Між іншим, і справді був такий сорт хліба – тертий калач. Тісто для нього дуже довго м'яли, місили, терли, через що калач виходив надзвичайно пишним. І ще було прислів'я – не тертий, не м'ят, не буде калач. Тобто людину вчать випробування та біди. Вираз і походить від прислів'я, а чи не від назви хліба.
Виводити на чисту воду
Колись говорили виводити рибу на чисту воду. А якщо рибу, то все зрозуміло: у заростях очерету або там, де в мулі тонуть корчі, риба, що попалася на гачок, легко може обірвати волосінь і піти. А у прозорій воді, над чистим дном – нехай спробує. Так і викритий шахрай: якщо всі обставини зрозумілі, від розплати йому не втекти.
І на стару буває проруха
А що це за проруха (помилка, помилка у Ожегова та Єфремової) така, проріха (тобто вада, дефект) чи що? Сенс, отже, такий: І навчений досвідом людина може помилятися. Тлумачення з вуст знавця давньоруської літератури: І на стару буває поруха Поруха. У конкретному сенсі поруха (ін. рус.) – згвалтування. Тобто. все можливо.
Добре сміється той, хто сміється останнім
Вираз належить французькому письменнику Жану-П'єру Флоріану (1755-1794), який ужив його в байці «Два селянина і хмара».
Мета виправдовує засоби
Ідея цього висловлювання, що є основою моралі єзуїтів, запозичена ними в британського філософа Томаса Гоббса (1588-1679).
Людина людині вовк
Вислів із «Ослиної комедії» давньоримського письменника Плавта (бл. 254-184 рр. до н.е.).
Що означає вираз
Єшкін кіт
Що означає вираз...
Знав би прикуп, жив би у Сочі
Є така гра. Називається – ПРЕФЕРАНС. У радянські та перебудовні часи дуже популярна серед інтелігентської. Природно, у неї воліли грати на гроші. У цій грі колода з 32 карт здається на трьох гравців. Кожному гравцеві здається 10 карток, а дві картки відкладаються убік. Вони називаються прикупом. Після здачі карт гравці оцінюють свої можливості взяти побільше хабарів (як би побити карти опонентів і відповідно до своїх висновків - торгуються. Той, хто заявить максимально велику гру - забирає ці дві карти (забирає прикуп. Потім наново оцінює свої карти і вибирає дві, Найнепотрібніші і їх скидає. Вони називаються ЗНОС. Так ось виходить, що результат гри для всіх сильно залежить від того, що знаходилося в ПРИКУПІ. Особливо це важливо при правильній торгівлі. хай вибачать мені таке зухвале твердження професіонали.. Якщо один з гравців з якихось причин точно знає, що знаходиться в прикупі - отримує приблизно таку ж перевагу перед своїми опонентами, як би в бійці у нього були б відкриті очі, а у його опонентів - очі були б зав'язані, як правило, знання прикупу завжди пов'язане з шахрайством.
У ПРЕФЕРАНСУ в радянські часи було чотири різновиди правил: РОСТІВ, СОЧІ, ЛЕНІНГРАД і КЛАСИКА. У СОЧІ жити на широку ногу було дорого і так жили там зазвичай партійна номенклатура та шахраї та злодії. Це був дуже престижний та дорогий курорт СРСР. Там процвітала і гра в ПРЕФЕРАНС, у тому числі і повальне обдурювання курортників, які по дурниці сідали грати в ПРЕФЕРАНС із професіоналами та шахраями.
Буквально вираз: "Знав би прикуп - жив би в Сочі" означає, що якби людина завжди знала, які карти лежать у прикупі і постійно б грала на гроші - то вона б могла собі дозволити жити, і жити з матеріального погляду непогано - у місті СОЧІ.
Андрій Яцунський
Є категорія карткових ігор, де є кілька карт, які можуть впливати на результат гри, вони до певного моменту не відомі, але їх знання підвищують шанси на виграш у рази. Ось ці карти і називаються прикуп.
Ну а Сочі. Там тепло та море.
Що означає вираз "На злобу дня"?
Вислів "на злобу дня" став широко відомий з промови журналістів і публіцистів, які вживали таке словосполучення про те, що хвилює публіку, що читає, привертає загальну увагу і хвилює громадськість.
Цей вираз має біблійне коріння. Євангелія має рядки:
що можна розшифрувати як "для цього дня достатньо своїх турбот".
Слово "злість" у цьому контексті має первісне значення "турбота".
Це словосполучення "злі днини" стали вживати у своїй промові знавці церковнослов'янської мови, якою написано Євангеліє, спочатку в жартівливому сенсі. А потім цей вислів набув свого сучасного сенсу: на злобу дня - це про те, що хвилює всіх і всім цікаво в даний момент, сьогодні.
Dianadasha
Я розумію вираз "на злобу дня" як те, що актуально, цікаво сьогодні, зараз. Цей вислів часто вживається серед журналістів. Їм дуже важливо публікувати статті "на злобу для" тобто те, що сьогодні цікаво читачам, що зараз популярно і затребувано, останні новини і події.
Jennyfer
Цей вислів сходить своїм корінням до старовинних церковних виразів - тоді слово "злість" означало "турбота". Фразу буквально можна було перекласти як дбаючи про сьогоднішній день. Тепер це стійке словосполучення означає "злободенні", тобто актуальні, що відповідають запитам сучасної ситуації.
Леона-100
Фразеологізм "на злобу дня" означає якусь актуальну новину, що викликала широку громадську резонанс. Також вживають і скорочений варіант цього виразу слово "злободенний", що означає актуальний, цікавий, популярний, про що всі говорять.
Tvoy nlo
Ну, якщо сказати коротко одним словом, вираз "на злобу дня" означає - актуально.
Взялося воно ще з Євангелія.
Широко вживається і досі, ставши крилатим виразом. Не всі правда знають, звідки воно пішло, але сенс легко простежується.
Людвіго
Таким чином, злість - це нагальні справи, проблеми, які хвилюють людей на даний момент. Журналісти публікують статті, створюють репортажі саме на те, що зараз важливо та актуально, про що хочуть знати зараз люди, якими новинами вони живуть зараз.
Стримбрим
На злобу дня. Цей вислів досить часто вживається журналістами та політиками щодо новин, які привертають найбільшу увагу читачів та глядачів та мають найбільший резонанс у суспільстві. Найчастіше це стосується останніх новин.
Stanivik
Вислів "На злобу дня" дуже просто розшифровується. Воно означає злободенне питання дня, тобто найцікавіше, найважливіше. Це важлива подія цього дня. Злість перекладається як те, що хвилює і цікавить у цей момент.
Дійти до ручки, нерозлучний друг, піти по-англійськи, і їжу зрозуміло - багато висловлювань ми використовуємо забувши споконвічний сенс та їх походження.
Ми часто "б'ємо байдики", "втираємо окуляри", "водимо за ніс" і шукаємо "цапа відпущення". Такі стійкі висловлювання прийнято називати «крилатими». Крилаті фрази найчастіше потрапляють у лексику з історичних (легенди та події минулого) чи літературних джерел. Завдяки своїй образності та виразності вони набувають широкого поширення і стають стійкими. Це може бути цитати чи образні висловлювання, що виникли з їхньої основі. Багато крилатих фраз вже давно втратили прямий зв'язок з джерелом, пристосувавшись до сучасності. Тому дізнавшись про походження і споконвічний сенс того чи іншого крилатого виразу, можна дуже здивуватися.
1. Дійти до ручки
У Стародавній Русі калачі випікали у вигляді замку з круглою дужкою. Городяни нерідко купували калачі та їли їх прямо на вулиці, тримаючи за цю дужку, або ручку. З міркувань гігієни саму ручку в їжу не вживали, а віддавали її жебракам або кидали на поживу собакам. За однією з версій, про тих, хто не гидував її з'їсти, казали: дійшов до ручки. І сьогодні вираз «дійти до ручки» означає зовсім опуститися, втратити людську подобу.
2. Нерозлучний друг
Старовинне вираження "залити за кадик" означало "напитися", "випити спиртного". Звідси утворився фразеологізм «нерозлучний друг», який сьогодні використовується для позначення дуже близького друга.
3. Всипати по перше число
У старі часи учнів школи часто пороли, нерідко навіть без будь-якої провини караного. Якщо наставник виявляв особливу старанність, і учню діставалося особливо сильно, його могли звільнити від подальших вад у поточному місяці, аж до першого числа наступного місяця. Саме так виник вираз «всипати по перше число».
4. Потрапити в халепу
Просаком раніше називався спеціальний верстат для плетіння канатів та мотузок. Він мав складну конструкцію і настільки сильно скручував пасма, що влучення в нього одягу, волосся, бороди могло коштувати людині життя. Саме від подібних випадків стався вираз «потрапити в халепу», що сьогодні означає опинитися в незручному становищі.
5. Останнє китайське попередження
У 1950-1960-х роках американські літаки нерідко порушували повітряний простір Китаю з метою розвідки. Китайська влада фіксувала кожне порушення і щоразу висилали дипломатичними каналами «попередження» США, хоча жодних реальних дій за ними не було, а рахунок таким попередженням провадився на сотні. Така політика спричинила вираз «останнє китайське попередження», що означає загрози без наслідків.
6. Вішати собак
Коли людину осуджують, звинувачують у чомусь, можна почути вираз: «На нього вішають собак». На перший погляд, ця фраза є абсолютно нелогічною. Однак вона пов'язана зовсім не з твариною, а з іншим значенням слова «собака» - ріп, колючка - тепер майже не вживаним.
7. Тихий сапою
Слово sape у перекладі з французької означає «мотика». У 16-19 століттях терміном «сапа» у нас позначали спосіб відкопування траншеї, рову або тунелю для наближення до укріплень. У підкопи до стін замків іноді закладали бомби з пороху, а фахівці, навчені це робити, дістали назву саперів. А від потайного копання підкопів стався вираз «тихою сапою», який сьогодні вживають для позначення обережних та непомітних дій.
8. Велика шишка
Найдосвідченішого і найсильнішого бурлака, що йде в лямці першим, називали шишкою. Це вийшло «велика шишка» для позначення важливої людини.
9. Справа вигоріла
Раніше, якщо судова справа зникала, то людині не можна було пред'явити законне звинувачення. Справи нерідко згоряли: чи то від пожежі в дерев'яних будівлях суден, чи то від навмисного підпалу за хабар. У таких випадках обвинувачені казали: «Справа вигоріла». Сьогодні цей вислів використовується, коли ми говоримо про вдале завершення великого починання.
10. Піти англійською
Коли хтось іде, не прощаючись, ми вживаємо вираз «пішов англійською». Хоча в оригіналі цю ідіому вигадали самі англійці, а звучала вона як "to take French leave" ("піти по-французьки"). З'явилася вона в період Семирічної війни в 18 столітті в глузування з французьких солдатів, самовільно покидали розташування частини. Тоді ж французи скопіювали цей вислів, але щодо англійців, й у вигляді він закріпилося російською.
11. Блакитна кров
Іспанська королівська сім'я і дворянство пишалися тим, що, на відміну від простого народу, вони ведуть свій родовід від вест-готов і ніколи не змішувалися з маврами, що проникли в Іспанію з Африки. На відміну від смаглявих простолюдинів, на блідій шкірі представників вищого стану виділялися сині вени, і тому вони називали себе sangre azul, що означає «блакитна кров». Звідси цей вираз для позначення аристократії проникло у багато європейських мов, зокрема й у російську.
12. І їжу зрозуміло
Джерело вислову «І їжу зрозуміло» - вірш Маяковського («Ясно навіть і їжу - / Цей Петя був буржуй»). Широке поширення воно набуло спочатку у повісті Стругацьких «Країна багряних хмар», а потім у радянських інтернатах для обдарованих дітей. Вони набирали підлітків, яким залишилося навчатися два роки (класи А, Б, У, Р, Д) чи рік (класи Е, Ж, І). Учнів однорічного потоку так і називали – «їжаки». Коли вони приходили до інтернату, дворічні роки вже випереджали їх за нестандартною програмою, тому на початку навчального року вираз «їжа зрозумілий» був дуже актуальним.
13. Перемивати кісточки
У православних греків, і навіть деяких слов'янських народів існував звичай вторинного поховання - кістки покійника вилучалися, промивалися водою і вином і вкладалися назад. Якщо ж труп знаходили незітлілим і здутим, це означало, що за життя цей чоловік був грішником і на ньому лежить прокляття - виходити вночі з могили у вигляді упиря, вампіра, вурдалака і губити людей. Таким чином, обряд перемивання кісточок був потрібен, щоб переконатися у відсутності такого закляття.
14. Цвях програми
До всесвітньої виставки 1889 року в Парижі було присвячено відкриття схожої на цвях Ейфелевої вежі, що справило сенсацію. З того часу в мову увійшло вираз «цвях програми».
15. Не миттям, то катанням
За старих часів сільські жінки після прання «катали» білизну за допомогою спеціальної качалки. Добре прокатане білизна виявлялося вичавленою, випрасованою і чистою, навіть якщо прання була не дуже якісною.