У яких випадках ставиться тире. Пропозиції із тире: приклади. Тире у складному реченні. Складні пропозиції з письменницьким та підрядним зв'язком

Далеко не всі інтернет-користувачі точно розуміють, що таке тире та дефіс. У чому різниця між ними? Використовувати їх як взаємозамінні неправильно з точки зору правил. Кожний символ має своє значення та спосіб введення. При цьому насправді розроблено більше двох знаків для позначення рисок у тексті.

Що таке дефіс

Дефіс – це орфографічний знак, що розділяє частини слова. Він виглядає як короткий горизонтальний ризик.

Оскільки він входитиме до складу слова, то пробілами не відбивається. Єдиний випадок, коли праворуч від цього знака ставиться пробіл, - це перерахування, в яких змінюється лише перша частина слова, а друга залишається однаковою. Наприклад: теле- і радіомовлення.

Іноді замість звичайного дефісу використовують нерозривний. Він потрібний для того, щоб складові частини слів не розривалися на різні рядки. У цьому випадку слово або залишитися на попередньому рядку, або цілком перенесеться на нову.

В яких випадках використовується дефіс

Щоб зрозуміти, коли ставиться дефіс, а коли – тире, потрібно згадати правила. Дефіс ставиться всередині слів.

Загальні правила, коли потрібно писати слова через дефіс:

  • повторення одного слова: тихо-тихо, ледве-ледве;
  • повторення слів з однією основою: давнім-давно, один-однісінький;
  • поєднання синонімів: тихо-смирно, розумниця-розумниця;
  • складні слова, першою частиною яких є числовник, написаний цифрами: 100-процентний, 25-річчя;
  • нарощення після порядкових числовників: 7-го, 12-а;
  • спеціальні терміни і найменування, до складу яких належить окрема літера алфавіту: α‑промені, β‑промені;
  • скорочення складних прикметників, що пишуться разом: ж.-д. (залізничний) – але ж.д. (залізниця).

Крім цього іменники пишуться через дефіс у таких випадках:

  • складні слова без сполучення голосних -о-, -е-: кафе-ресторан, дизель-мотор;
  • назва політичних партій та їх учасників/прихильників: соціал-демократія, соціал-демократ;
  • складні одиниці виміру: людино-день, кіловат-годину, але трудодень;
  • проміжні сторони світу, зокрема іноземні: північно-захід, норд-вест;
  • складові прізвища: Мамин-Сибіряк, Римський-Корсаков;
  • деякі географічні назви: Кам'янець-Подільськ, Орєхово-Зуєво;
  • слова з першою частиною обер-, унтер-, лейб, екс-віце-: віце-президент, унтер-офіцер;
  • додаток за означуваним словом: мати-стара, дівиця-красуня.

Тепер розглянемо, коли слід писати через дефіс прикметники (з прикладами):

  • утворені від іменників, які пишуться через дефіс: соціал-демократичний, дизель-моторний;
  • складаються із рівнозначних компонентів: м'ясо-молочний, англо-німецький;
  • позначають відтінки кольорів: біло-синій, жовто-зелений.

Це є основні випадки, коли потрібно писати слова через дефіс. Використання тире у складних словах вважається грубою помилкою.

Що таке тире

Тире є пунктуаційним знаком. Воно ставиться між окремими словами. З обох боків його потрібно відбивати пробілами, причому зліва – нерозривним. Це потрібно для того, щоб знак «приліпився» до попереднього слова і не переносився на наступну строчку (або переносився відразу з цим словом). Нова строчка може починатися з тире тільки в разі передачі діалогу.

Тире прийнято розділяти на довге та коротке. Для кожного з них передбачені свої випадки вживання. Розглянемо більш детально особливості використання тире та дефіс. У чому різниця між цими символами?

Коли ставиться довге тире

Розберемо основні правила для тире. У випадку з довгим знаком їх більше, оскільки це є класичне тирі, з яким ми познайомилися ще в школі. Іншими словами, нам доведеться згадати правила розстановки розділових знаків у реченнях.

Тире використовується в наступних випадках:

  • Між підметом і присудком, якщо вони виражені іменниками в називному відмінку або невизначеними формами дієслова: любити - значить жити. Вчитель – мій друг.
  • Після перерахування перед узагальнюючим словом: сироїжки, опеньки, білі - багато грибів він назбирав.
  • Перед додатком у кінці промови: до мене в гості прийшов Петро - мій найкращий друг.
  • На місці пропущених членів речення: я вийшов із кімнати, і мій друг – слідом за мною.

У деяких випадках треба ставити тире між пропозиціями (з прикладами ознайомимося нижче):

  • При різкому протиставленні чи несподіваному повороті подій: він обернувся – але поруч не було.
  • Між частинами складного беззлучкового речення, якщо друга частина вказує на результат того, про що йдеться у першій: я розповівши правду – стало легше.

Звичайно, правил для тире набагато більше, це лише основні моменти, які зустрічаються найчастіше. Використовувати у таких випадках дефіс неприпустимо.

Що таке коротке тире

Постараємося ще глибше зрозуміти відмінність тире від дефісу. У чому різниця? Нам необхідно познайомитися з ще одним знаком – коротке тире (його ще називають середнім). Сьогодні на просторах Інтернету він зустрічається дуже рідко. Проблема в тому, що фахівцям, які розробляють сайти, цей символ у більшості випадків просто не знайомий. І на це є свої причини: символ прийшов до нас із англомовної друкарні.

По ширині він дорівнює літерою N, тому отримав назву en dash. До речі, довгий символ за шириною дорівнює M, тому його називають em dash.

Діапазони

Довгу годину для позначення діапазону використовували довге тире без пропусків. Але сьогодні воно все частіше замінюється коротким, і багато ресурсів приймають його як стандарт. Тобто написання має бути таким: 2000-2010, 10-12, 63-70.

Символ не відбивається пробілом, тому що діапазон за змістом є одним цілим. Але якщо мова йде про невизначений проміжок з різницею в один крок, то потрібно ставити дефіс: 2-3, 4-5.

Багато хто задається питанням, який знак ставити між роками – тире чи дефіс? Відповідь очевидна: коротке тире, тому що йдеться про конкретний проміжок часу: 1900-1902 рр.

Для температур такий спосіб неприйнятний, оскільки ці одиниці можуть мати від'ємні значення. Тут діапазон треба ставити через три крапки.

Телефонні номери

Єдиної думки щодо написання телефонних номерів на сьогоднішній день немає. Зокрема, «Грамота.ру» наказує використовувати дефіс, і такий варіант вважається загальноприйнятим. Набирає популярності написання через коротке тире. Проте з логічної точки зору обидві теорії невірні. Дефіс - це все-таки орфографічний знак, і його ставлять у словах. Також телефонний номер не є діапазоном.

Для номерів розроблений спеціальний символ - так званий figure dash (цифровий ризик).

Яким позначити знаком мінус

Як мінус часто використовують звичайний дефіс. Іноді зустрічається варіант із коротким тире. Насправді у цьому випадку також розроблено окремий знак. Суть у тому, що мінус по ширині повинен бути рівним плюсу. Символ minus довший за дефіс, але трохи коротший за тире.

Мінус, як і інші математичні символи, слід відбивати нерозривними пробілами: 25 − 5 = 20.

Як поставити перенесення

Перенесення часто позначають дефісом. Це майже правильний варіант. «Ідеальний» перенесення – це soft hyphen, або м'який дефіс. Іноді його називають shy hyphen. Хоча зовні він не відрізняється від дефіса, саме він має значення поділу слів наприкінці рядка. Якщо поставити hyphen, наприклад, у слові «книга» («книга»), то вийде, що йдеться про складне слово, яке складається з двох частин: «кни-» і «-га». А ось soft hyphen покаже, що це одне слово, тільки розділене знаком перенесення.

Як вставити символи

Нам тепер відомо, що тире і дефіс не можна плутати, а в деяких випадках слід використовувати спеціальні символи, незважаючи на загальноприйняту практику. Але виникає питання: як же вставити ці символи у текст?

Для цього потрібно включити Num Lock та на цифровій клавіатурі ввести певні комбінації.

Комбінації для «Віндовс»

Знак Назва Комбінація
Дефіс Hyphen Alt + 45
Нерозривний дефіс Non-breaking hyphen Alt + 8209
Короткий тире En dash Alt + 0150
Довге тире Em dash Alt + 0151
Цифровий ризик Figure dash Alt + 8210
Мінус Minus Alt + 8722
Перенесення Soft hyphen Alt + 0173

Зверніть увагу, що зовнішні знаки можуть виглядати майже однаково. З цієї причини користувачі помилково можуть їх плутати. Однак у них зовсім різне значення, і кожен із них розроблений для конкретних випадків. Не можна ставити орфографічний знак замість пунктуації. Також нелогічно використовувати мінус номерів телефону, оскільки ми нічого не віднімаємо.

Застосовувати нерозривний дефіс треба обережно. З одного боку, подвійне прізвище, розірвана на різні рядки, виглядає негарно. Більше того, це суперечитиме правилам. Однак цей символ не завжди може правильно прочитати мобільні додатки. У цьому випадку на його місці користувач побачить порожній квадратик.

Символ на клавіатурі

Але на практиці користувачі найчастіше використовують символ на клавіатурі, а не вставляють перераховані вище знаки. Не дивно: це набагато швидше і простіше, ніж вводити комбінації, тим більше, що їх ще потрібно запам'ятати. Зазвичай такий символ називають дефісом.

Але насправді його назва звучить як «дефісомінус». Зовні він не відрізняється від звичайного дефісу, але за значенням не є такою. Сам термін говорити про те, що це невизначений знак. Його використовують замість всіх інших рисок, якщо поставити правильний символ неможливо з технічних причин. Але якщо ви можете вставити потрібний знак, то краще так і робіть. За допомогою дефісомінусу ми лише показуємо читачеві, що на цьому місці має бути певна ризику. Сам собою він нічого не означає.

Висновок

Ми дізналися, коли використовуються тире і дефіс і в чому різниця між ними. Правила вимагають не плутати символи та використовувати їх за призначенням. Навіть якщо ззовні знаки виглядають схожими, вони все одно мають різне значення. Звичний для всіх дефісомінус варто застосовувати в крайніх випадках, адже сьогодні у більшості користувачів є можливість ввести потрібну комбінацію.

У яких випадках ставиться тире після коми в контексті, - тобто спочатку кома потім тире?

  1. у першому випадку не потрібна кома, у другому та третьому не потрібно тире.
    на Ваше запитання: пряме мовлення та слова автора.
  2. У наведеному тексті всі тире поставлені неправильно. До того ж пропущені коми. (Без образ, лади?)

    Приклади застосування коми, а потім тире:
    а) " Тільки правда, хоч би як вона була важка, - легка " (А. Блок.) (тобто після придаткового пропозиції, що усередині головного, але це буває рідко) ;
    б) "Гуси летять, - із задоволенням каже Ростовцев, - зараз бачив цілий одвірок". (І. Бунін.),

  3. Кома може закривати попередню конструкцію, а тире відкривати наступну (таких випадків може бути багато).

    Якщо йдеться про постановку коми та тиру як ЄДИНОГО знака, то читайте тут:

    113. Кома та тире у складнопідрядному реченні та в періоді

    http://www.evartist.narod.ru/text1/49.htm#з_07


    якщо друга частина вказує підставу, причину того, про що йдеться в першій частині (між обома частинами можна вставити союз тому, що, оскільки), наприклад: Він почервонів: йому було соромно вбити людину беззбройного.

    2. замість коми і тире потрібно двокрапка, ось правило:
    117. Двокрапка в безсоюзному складному реченні

    Двокрапка в безсоюзному складному реченні, що розпадається на дві частини, ставиться,
    5) якщо друга частина є прямим питанням, наприклад: Одного тільки я не розумію: як вона могла тебе вкусити?

    3. до речі вступне, після нього кома. А тире потрібно перед ЦЕ:

    79. Тире між підлягаючим і присудком

    3.Тіре ставиться перед словами це, це є, от, значить, це означає, що приєднують присудок до підлягає.

    Якби не було ЦЕ, все на цьому місці тире за цим пунктом:

    Тире ставиться, якщо обидва головні члени речення виражені називним відмінком кількісного числівника або якщо один з них виражений називним відмінком іменника, а інший іменником чисельним або оборотом з числівником. Наприклад:

    Велика Ведмедиця сім яскравих зірок; Питома вагазолота 19,3 г/см3).

§ 132. ТІРЕ (-)

Тире ставимо:

1. Між підметом і присудком на місці пропущеної дієслова-зв'язки, коли присудок виражений іменником або кількісним числовником у називному відмінку. При цьому казок буває як непоширеним, так і поширеним:

Бук – дерево.

Три та сім – десять.

Київ – столиця України.

Талант - ліричний джерело (Є. Маланюк).

Мудрий скарбівничий - пам'ять людська (Григір Тютюнник).

Ти - пустеля палюча (І. Драч).

Примітка.Перед заперечним присудком, вираженим іменником у називному відмінку з заперечною часткою не, тире звичайно не ставлять:

Серце не камінь.

2. Між підметом і присудком, коли один із цих членів речення (або обидва) є інфінітивом:

Говорити - річ нудна (М. Рильський).

Найвище уміння - почати спочатку

життя, розуміння, дорогу, собі (Л. Костенко).

Спинитися - вмерти з отчаю й знемоги (М. Бажан).

У нас любити - полюбити сповна (О. Малішко).

Кохати - нові землі відкривати (І. Драч).

3. Перед це, ось, то, вісьі під., якщо пов'язаний з ними присудок виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова:

Любов - цеприторк ледь чутний (М. Рильський).

Поезія - цезавжди неповторність,

якесь безсмертне прикосновення до душі (Л. Костенко).

Класична пластика і контур строгий,

І логіки залізна течія -

Оце твоя, поезіє, дорога (М. Зеров).

Ті – Адам. Журба - твоя коханка,

а земне тяжіння - толюбов (В. Стус).

Лукія - вісьйого щедра молодість (О. Гончар).

Примітка.Тире ставимо й перед з'єднальними союзами і (й), та(або зрідка після них) між двома казками, якщо другий з них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим:

Земля на прощання усміхнулася і потемніла (Панас Мирний).

Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик - і зникне (М. Коцюбинський).

Живеш і чекай. Народжуйся і чекай (В. Стус).

Або - після союзу:

Я тоді швидко підводжусь і - глядь через камін (О. Довженка).

4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка:

Крізь шибку виднілися білі колони тераси, а за ними – квітник (М. Коцюбинський).

Останні дні - знову у Парижі (М. Рильський).

Без витоку немає ріки,

Як без коріння - кроні (П. Осадчук).

5. Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення:

Дерева, трави, птиці, звірі, земля - Усевмерло (П. Загребельний).

День, вечір, ніч, ранок Усебіле, все тьмяне (Леся Українка).

І пагорби, і довгі долині, і зелені левади у вербах над ставком. всізеленіло і лисніло на веселому сонці (І. Нечуй-Левицький).

І трави, і ниви, і небо, і сонце. Усе, все змінилося у хлопця в очах (І. Франка).

Землю й днину, цвітіння й птицю, і теплий грім - ти Усевмістивши в одну хвилину в гарячому подиху своїм (О. Малішко).

Ні спека дня, ні бурі, ні морози.

Ніщо не вб'є любов мою живу (В. Сосюра).

6. Після переліку, якщо перелік йде за узагальнювальним словом і не закінчує речення:

Всім вона: і звірові, і птахові - дає свій щедрий даток (М. Рильський).

7. Для виділення прикладок усередині й у кінці речення, якщо перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити а саме:

Серед самумів, серед злив

Екстрактами могутніх формул

Він - невтомний хімік слів -

Планує витривалу форму (Є. Маланюк).

Є церква у Варшаві. Там стіна

Ховає Польщі й людськості святиню -

Шопена серце(М. Рильський).

Примітка.Якщо прикладка є власним ім'ям, то її частіше відокремлюють грудками:

Та друг мій, Ярославе, ще й після того не раз був на устах усіх! (П. Тичина).

Тамарі він чомусь видався схожим на доброго, покривдженого лісовика, Чугайстра, з гуцульської казки (Ю.My шкетик).

8. Між частинами суперечного порівняння:

...То ж не вовки-сіроманці

Квилять та проквиляють,

Нeорлі-чорнокрильці клекочуть,

Попід небесами літають, -

Те ж сидіти на могилі

Козак старенький,

Як голубенько сивесенький,

Та на бандуру грає-виграває,

Чи не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, -

Лиш Сонячні Кларнеті (П. Тичині).

9. Mix реченнями, що входять до беззлучкового складного чи складносурядного речення, якщо інше з них указує на наслідок дії чи стану або висновок:

Защебетавши соловейко -

пішла луна гаєм(Т. Шевченка).

Годі, минулося - горда і вільна,

У муках я більше не схилюся (М. Чупринка).

Лікар торкнеться до керма руками

І нива дзвонити темним сріблом скиб (М. Стельмах).

Сам не спавши - і нікому не давав спати, сам не спочивав - і нікому не було спочинку, сам не їв - і всі коло мене були голодні (П. Загребельний).

Старий Потоцький з Калиновським за ці дві тижні могли б вже прийти на допомогу своєму оточеному війську - і тоді не лишалося б у мене жодних надій

(П. Загребельний).

Переді мною пройшла виконувана під звуки тамбуринів і примітивних сопілок знаменита фарандола - і вспомнились, пробачте, давні мої ж таки рядки ...(М. Рильський).

10. Між частинами беззлучкового складного речення, коли перша частина виражає годину, умову, допустове значення тощо:

Зайде сонце -

Катерина по садочку ходити (Т. Шевченка).

Гаї шумлять -

Я слухаю.

Хмари бігти -

Милуюсь(П. Тичина).

Шла гойдливими, важкими плавнями - сила пташині випурхувала з-під ніг і лопотіла над головою (Б. Харчук).

Вам страшно - геть ідіть з дороги (Леся Українка).

Забудеш рідний край - тобі твій корінь усохне.

Вселюдське замовчиш - обчухраним зростеш (П. Тичина).

Случитися слово лихо -

Геть його, сину, гони! (Б. Олійник).

Билися про мене гнівливі хвилі нетерплячки - я вистояв (П. Загребельний).

11. Між реченнями, коли їхній зміст різко протиставлено:

Ще сонячні промені сплять -

Досвітні вогні вже палають! (Леся Українка).

Чи не козак ухилявся королеві - король схиляв голову перед козаком! (П. Загребельний).

Канецпольський позичав переправи на річках, я міг би перешкодити йому - і не перешкодив (П. Загребельний).

12. Між частинами беззлучкового складного речення, коли друга частина виражає порівняння:

Подивилася ясно - заспівали скрипки (П. Тичина).

13. Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називають науковий закон, теорію, вчення:

Фізичний закон Бойля – Маріотта.

14. Між двома (переважно) або більше словами на позначення просторових, часових або кількісних між вид... до):

Автотраса Київ – Львів.

Ми працювали в бібліотеці протягом березня - травня.

Українська поезія XIX - XXст.

Вантаж вагою п'ять – сім тон.

Ми вилетіли за маршрутом Москва – Варшава – Брюссель – Париж, з пересадками у Варшаві та Брюсселі (М. Рильський).

15. Для виділення поширених вставних слів і словосполучень (або вставного чи вставленого речення), що стояти всередині речення:

... Топольський - молодий чоловік, але - на думку пана посла - надзвичайно талановитий і солідний(О. Маковей).

А тоді зопалу – не встигло радіо попередити! - повернулися морози (В. Яворівський).

Примітка 1.Про вживання ком і дужок при вставних словах, словосполученнях і реченнях див. § 129, п. 11; § 134, п. 2.

Примітка 2.Якщо після тире стояти слова, які потрібно виділяти грудками (наприклад, вставні слова), то першу кому опускаємо:

Не знати звідки взялися [орендарі] , наїхали і позбирали панські землі під оренду - звісно, ​​за ту ціну, яку самі назначили(Панас Мирний).

16. Разом із комою для вирізнення переходу від підвищення до зниження інтонації в періоді:

Коли весна рожева прилетити

І землю все вбере і заквітчає,

Коли зелений гай ласкаво зашумить

Коли весні зрадіє світ весь

І заблищати у щасливій долі,

І ти одна в квітках і травах, у полі десь,

Серед весни, краси та волі

Не зможеш більше серця зупинити,

Що в грудях буде битися, мов шалене,

І скрикнеш, - знай, не долетити

Вже твій скрик тоді до мене (О. Олесь).

17. Як додатковий знак після комі перед словом, яке повторюють для того, щоб пов'язати з попереднім реченням наступне (найчастіше - підрядне, яке підсилює, доповнює або розвиває головне):

Шевченківський Палій стоїть на порозі того прозріння, до якого доходити Іван Вишенський у поемі Франка, - на порозі усвідомлення, що тільки в діяльнім служінні своєму народові може бути залишкове виправдання людини, що тільки в ньому вища рація людського існування (М. Рильський).

18. Для спеціального підкреслення паузи різного змістового та стилістичного характеру:

Не слухає сонце,

За гору сідає.

І нам посилає

На всю ніч – прощавай! (В. Самійленко).

На прю ми стали проти царства тьми,

Що оскверняє море і суходоли,

І віримо, що переможемо - ми,

І знаємо, що не вмремо – ніколи! (М. Рильський).

Іди - майбутньому назустріч,

і хай хода твоя льотка

легкою буде. І не треба

жалких жалінь, І - задарма (В. Стус).

Примітка.Про вживання тире при прямій мові див. § 136.

Відіграють велику роль у російській мові. На цьому наголосив ще Ф. Буслаєв, вказуючи, що вони сприяють ясності викладу думки. Усім відома фраза з казки «Дванадцять місяців»: «Скарити не можна помилувати». Це наочний прикладтого, як розділові знаки можуть змінити сенс пропозиції.

Пунктуаційне оформлення тексту завжди спричиняє складність. І особливо складна постановка тире в пропозиціях, як простих, так і складних. Пояснюється це багатозначністю та різними функціями розділового знака. До того ж в окремих випадках його ідентифікують із комою.

Роль тире у реченнях

Граматика російської мови ділить всі розділові знаки на що виділяють, що відокремлюють і розділяють. Крім того, вони можуть бути одиночними та парними.

Відділяюче тире знаходиться між підлягаючим і присудком, однорідними членами і узагальнюючим словом у простих реченнях і між складними складами: безсоюзних, рідше з союзним зв'язком. Виділяюче використовується як парний знак при додатках, вступних та вставних конструкціях. Ще одна (додаткова) функція тире - оформлення на листі речень з прямою мовою та діалогу. Таким чином, можна позначити алгоритм дій при постановці цього розділового знака: згадай правило і визнач роль тире в реченні. Такий підхід допоможе писати усвідомлено та уникнути

Тирі між підметом і присудком

Найвідоміше правило постановки пунктуаційного знака - всередині граматичної основи. Його роль у разі зводиться до заміни пропущеної частини складового присудка, зазвичай іменного. Звідси й умови постановки тире у разі. Пропозиція «підлягає тире присудок» буде відповідати одній із схем:

  • іменник - іменник (обидва в називному відмінку): «Сибір - неосяжний і багатий край Росії»;
  • інфінітив – інфінітив: «Вчитися – постійно трудитися»;
  • іменник – інфінітив або інфінітив – іменник: «Творити добро – закон життя моральних людей»;
  • числительное – числительное: «П'ять шість – тридцять».

Перед словами ЦЕ, ЗНАЧИТЬ, ЦЕ Є завжди ставиться тире: «Допомагати літнім людям – це ознака вихованості». Ще один можливий випадок: інфінітив - прислівник зі значенням (або слово категорії) стану, але лише за наявності логічної паузи між тим, хто підлягає і присудкам: «Не знати правил переходу через дорогу - небезпечно для життя».

Тирі зайве

Потрібно також добре знати, коли розділовий знак між підметом і присудком не ставиться. У подібних випадках часто допускається пунктуаційна помилка, що не завжди пояснюється простою неуважністю. Ось правила, зафіксовані російською граматикою:

  • підлягає - особистий займенник, присудок - іменник;
  • між головними членами, вираженими іменною частиною мови, вжито негативну частинку НЕ або союзи: ЯК БУДТО, СЛОВНО, ЯК, БУДТО;
  • присудок - прикметник, зазвичай у короткій формі.

Ось можливі пропозиції з тире - приклади їх вживання в мові: «Ти людина з невгамовною енергією», «Молодий гульвіса не приклад для наслідування», «Її очі немов вогонь», «Хлопчик боязкий і надмірно полохливий».

Також слід зазначити такі варіанти (вони зустрічаються не так часто): «Графиня вже престарела особа» - перед присудком-іменником є ​​другорядний член, що належить до нього; «Прекрасна людина цей рибалка» - інверсія (тобто зворотний порядок слів).

Хоча слід зазначити, що постановка тире у пропозиціях такого типу допускається у художніх творах. Завдання автора при цьому - акцентувати увагу читача на значенні, що виражається підлягає або присудку.

Тире у простій пропозиції, синтаксично або семантично неповному

Досить часто, особливо в розмовній мові, яку потрібно зафіксувати на листі, можна зіткнутися з випадками пропуску присудка (або другорядного члена). Сенс у своїй не страждає, тоді як оформлення викликає труднощі. Це приклад у якому пропущений член (частіше присудок) надмірний. Причини можуть бути такими:

  • він легко відновлюється з контексту («Перші хотіли м'яса, другі - риби, тому вирішили обмежитися салатиком»);
  • при синтаксичному паралелізмі («Тут – все моє, за лісом – моє, за тим полем – теж моє»);
  • у конструкціях, де присутні два іменники - перше в давальному, друге у знахідному відмінку («Сестри - ляльку, брату - машинку»).

Пунктуаційне оформлення однорідних членів

Існує ще один випадок постановки тире в простому реченні. Це стосується постановки при однорідних членах, де можна виділити кілька моментів.

  1. Однорідні члени – узагальнююче слово («Ромашки, волошки, дзвіночки – польові квіти добре виглядали у вазі»).
  2. Узагальнююче слово: однорідні члени – … («Однокласники: Віталій, Юра, Сергій – одразу ж прийшли на допомогу»).
  3. На місці пропуску другої частини подвійного союзу, що пов'язує однорідні члени («Господар не тільки привітно прийняв гостя – ще й дав йому в дорогу цілий кошик їжі»).
  4. Коли між однорідними членами встановлюються відносини протиставлення чи несподіванки («Всупереч очікуванням, вона злякалася - навіть зраділа известию»).

Знак, що виділяє, при додатку

Тире можна використовувати у простій пропозиції і як парний знак. Це відокремлення програми або виділення вступних та вставних конструкцій. Іноді в подібних ситуаціях допускається заміна його комами. Але є випадки, коли тире - єдино можливий розділовий знак. Щоб не помилитися у його постановці, слід запам'ятати пропоновані правила.

Ось найпоширеніші пропозиції з тире: приклади виділення додатків.

  1. Перед ним можна поставити слово А САМЕ: «Господиня приготувала смачний обід - юшку зі спійманої риби та салат зі свіжих овочів».
  2. Воно носить пояснювальний характер: «Вийшовши на ганок господар - ще досить бадьорий дідок - довго вдивлявся в обличчя несподіваних гостей».
  3. Додаток стоїть перед словом: «Смачна солодка ягода - полуниця на десерт, викликала захоплення у всіх, хто сидів за столом».
  4. Поширює один із однорідних членів: «До вечора приїхали всі: літня тітонька, двоюрідний брат - син недавно загиблого дядька, три двоюрідні сестри по лінії матері»
  5. Тире відокремлює кілька однорідних додатків від обумовленого слова: «Відмінниця з першого класу, активна учасниця всіх шкільних заходів, опора і голова колективу - Марина не могла не взяти участі в святі, що готується».

Знак, що виділяє, при вступних і вставних конструкціях

У пропозиціях такого типу можуть стояти коми, дужки, тире. Як же не помилитися у виборі потрібного розділового знака? Чим характеризуються речення з тире?

Приклади, що добре ілюструють дане пунктуаційне правило, вказують на те, що вступна конструкція:

  • поширена: «Маленькі відвідувачі майстерні, або – як їх лагідно називають і привітні господарі, і автори робіт – натхненники нових ідей, завжди були бажаними гостями»;
  • передає почуття автора (у цьому випадку перед тире стоїть ще й знак оклику або питання): «Вся програма - як вам це подобається? - була в результаті підготовлена ​​для однієї людини».

При виділенні вставних конструкцій однаковою мірою використовуються тире та дужки.

Складні пропозиції з письменницьким та підрядним зв'язком

У подібних випадках тире, як правило, не є основним розділовим знаком і може вживатися замість коми. Подібна заміна пояснюється тим, що увага акцентується на ключових словах або їх поєднанні у реченні, особливому інтонаційному оформленні фрази.

Ось приклади доречної постановки тире з союзним зв'язком.

  1. Відносини протиставлення чи несподіванки в ССП (складноскладненому): «Опустиш довгу соломинку на воду – і вона легко попливе хвилями річечки».
  2. Одна або обидві частини ССП - називна пропозиція: «Мить - і розбійник опинився прямо перед нею».
  3. У СПП (складнопідлеглому), якщо перед головною стоїть підрядна виразна, поступлива або умовна: «Якщо під час нашої відсутності хтось постукає – не відчиняй двері!»
  4. Повторне присудок-дієслово опущено в одній або декількох частинах складнопідрядної пропозиції: «Одні вважали, що такої пожертвування буде достатньо, інші - що суму все ж таки потрібно збільшити».
  5. У СПП з однорідним підпорядкуванням придаткових, розташованих у його початку: «Що сталося після його відходу, чому сестра відчинила двері незнайомцю - відповіді ці питання він не знайшов».

Тире у складному реченні з безспілковим зв'язком

Російська граматика цілком чітко визначає постановку Головне, що потрібно звернути увагу, - правильно встановити укладені у ньому смислові відносини. Тире між пропозиціями (предикативними частинами) БСП ставиться у кількох випадках.

У першій частині - вказівку тимчасово чи умова чинного: «Прочитаєш книжку остаточно - підеш на атракціони». Таку пропозицію легко можна переконструювати у СПП.

Друга частина:

  • позначає швидку зміну подій або несподіваний результат: «Двері прочинилися - пролунав сильний хлопок»;
  • протиставляється першою (= А): «Сплив багато часу - туга все не проходила»;
  • вказує на слідство або результат (= Тоді, тому): «Я більше не повернуся сюди - скоро все забудеться»;
  • містить порівняння (= БУДТО, СЛОВНО): «Гляне спідлоба - вогнем обпалить»;
  • приєднується за допомогою слів ТАК, ЦЕ, ТАКИЙ: «Днів через десять все стане на свої місця - така думка заспокоювала і вселяла надію».

Таким чином, пропозиції з тире (приклади ми навели у статті) при знанні правил не викличуть великих складнощів.