Зміст: Принципи опису жанрово-стилістичних підвидів перекладу (115). Лексичні особливості науково-технічних матеріалів (116-120). Граматичні особливості науково-технічних матеріалів (121-129). Лек-сико-граматичні особливості англійських газетно-інформаційних матеріалів (130 – 135). Мовна специфіка газетних заголовків (136-141). ЛСК-Сіко-граматичні особливості російських науково-технічних матеріалів (142 -147). Деякі специфічні риси російських газетно-інформаційних матеріалів (148-149). Стилістична адаптація під час перекладу (150 -151). Розбіжність у використанні аналогічних стилістичних характеристик в оригіналі та перекладі (152 -154). Різна частотність вживання деяких частин мови (155). Уточнення логічного зв'язку між висловлюваннями (156). Стилістична адаптація під час перекладу газетно-інформаційних матеріалів (157 -158).

115. Розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу вивчає три ряди факторів, які повинні враховуватись при описі перекладів цього типу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу та вимагати від перекладача застосування спеціальних методів та прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може визначити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в ПЯ. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як з загальними рисамита відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів у ІЯ та ПЯ, так і з особливими умовами та завданнями перекладацького процесу цього типу. Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу мовних особливостей певного функціонального стилю в ІЯ, аналогічного йому функціонального стилю у ПЯ та взаємодії цих двох рядів мовних явищ.

116. В рамках кожного функціонального стилю можна виділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід та результат процесу перекладу є дуже значним. Наприклад, у науково-технічному стилі – це лексико-граматичні

особливості науково-технічних матеріалів та, насамперед, провідна роль термінології та спеціальної лексики. У газетно-інформаційному стилі, поряд із важливою роллю політичних термінів, імен та назв, - це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю та жаргонізмів тощо. Крім таких загальних особливостей, у кожній мові аналогічний функціональний стиль має і специфічні мовні риси.

117. Характерними рисами науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (сувора послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність і ясність і зрозумілість, що випливають із цих особливостей. Окремі тексти, що належать до даного стилю, можуть мати зазначені риси більшою або меншою мірою. Однак у всіх таких текстів виявляється переважно використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування.

У галузі лексики це насамперед використання науково-технічної термінології та т.зв. спеціальної лексики. Термінами називаються слова та словосполучення, що позначають специфічні об'єкти та поняття, якими оперують фахівці певної галузі науки або техніки. Як терміни можуть використовуватися як слова, що вживаються майже виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Такі, наприклад, лексичні одиниці, як coercivity, keraumophone, klystron, microsyn і т.п., що широко вживаються в текстах з електроніки, важко зустріти за межами науково-технічних матеріалів. У той самий час у цих текстах виступають термінами і такі слова, як dead, degeneracy, ripple, rope та інших., мають добре всім відомі загальновживані значення. Терміни повинні забезпечувати чітку і точну вказівку на реальні об'єкти та явища, встановлювати однозначне розуміння фахівцями інформації, що передається. Тому цього типу слів пред'являються особливі вимоги. Насамперед термін має бути точним, тобто. мати строго певне значення, яке може бути розкрито шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття у системі понять даної галузі науки або техніки. Якщо якась величина називається scalar (скаляр), то зна-

чення цього терміна має точно відповідати визначенню поняття (a quantity that has magnitude but no direction), яке пов'язує його з іншими поняттями, що містяться у визначенні (magnitude, direction) і протиставляє поняття vector (a quantity which is described in terms of both magnitude and direction). Якщо якась деталь оптичного приладу називається viewfinder (видошукач), цей термін повинен позначати лише цю деталь, виконує певні функції, і жодні інші частини даного приладу чи іншого пристрою. З тих самих причин термін має бути однозначним й у сенсі незалежним від контексту. Інакше кажучи, він повинен мати своє точне значення, зазначене його визначенням, у всіх випадках його вживання в будь-якому тексті, щоб терміном, що користується, не треба було щоразу вирішувати, в якому з можливих значень він тут вжитий. Безпосередньо пов'язані з точністю терміна і вимога, щоб кожному поняттю відповідав лише термін, тобто. щоб не було термінів-синонімів із збігаються значеннями. Відомо, що точна ідентифікація об'єктів і понять утруднена, коли те саме називається по-різному. Термін має бути частиною суворої логічної системи. Значення термінів та їх визначення повинні підпорядковуватися правилам логічної класифікації, чітко розрізняючи об'єкти та поняття, не допускаючи неясності чи суперечливості. І, нарешті, термін має бути суто об'єктивним найменуванням, позбавленим будь-яких побічних смислів, що відволікають увагу спеціаліста, які привносять елемент суб'єктивності. У зв'язку з цим терміну «протипоказано» емоційність, метафоричність, наявність будь-яких асоціацій тощо.

118. Велика увага приділяється систематичності новостворюваних термінів. У багатьох областях розроблено спеціальні правила освіти термінів для понять чи об'єктів певного класу. Так, назви різних видів електронних ламп створюються за аналогією з терміном electrode із зазначенням числа електродів, що використовуються в лампі (diode, triode, tetrode, pentode, hexode, heptode, etc.), ряд спеціалізованих електронних пристроїв отримує назви з елементом

-iron(additron, carcinotron, cryotron, exitron, ignitron, klystron, permatron, phantastron, plasmatron, platinotron, skiatron, thyratron, etc.), хімічні терміни на -ite, -ateпозначають солі, на -/с,

-lous -кислоти і т.д.

Цій же меті служить широке використання термінів-словосполучень, які створюються шляхом додавання до терміну, що означає родове поняття, що конкретизують ознак з метою отримати видові поняття, безпосередньо пов'язані з вихідним. Такі терміни фактично є згорнуті визначення, що підводять дане поняття під більш загальне і одночасно вказують його специфічний ознака. Таким чином утворюються своєрідні термінологічні гнізда, що охоплюють численні різновиди явища, що позначається. Наприклад, англійський термін impedance, який визначається як «повний опір у ланцюгу змінного струму» (імпеданс), використовується як основа для ряду термінів, що уточнюють характер опору або ділянку ланцюга, в якому воно існує: blocked impedance, biasing impedance, vector impedance, driving- point impedance, feed-point impedance, input impedance, surface impedance, etc. Десятки, котрий іноді сотні подібних поєднань створюються з урахуванням таких фундаментальних понять, як «напруга, сила, струм, зусилля» тощо. Якщо прилад іменується rectifier (випрямляч), то будь-які пристрої, що виконують ту саму функцію, будуть називатися шляхом додавання ознак до цього терміну (plate-supply rectifier, argon rectifier, silicon rectifier, bridge rectifier, half-wave rectifier, etc.).

119. Значною мірою сприяє взаєморозумінню фахівців та широке вживання ними так званої спеціальної загальнотехнічної лексики, яка також становить одну із специфічних рис науково-технічного стилю. Це - слова та поєднання, які не володіють властивістю терміна ідентифікувати поняття та об'єкти у певній галузі, але вживані майже виключно в даній сфері спілкування, відібрані вузьким колом фахівців, звичні для них, що дозволяють їм не замислюватися над способом вираження думки, а зосереджуватися на суті справи . Спеціальна лексика включає всілякі похідні від термінів, слова, що використовуються при описі зв'язків і відносин між термінологічно позначеними поняттями та об'єктами, їх властивостей та особливостей, а також ціла низка загальнонародних слів, що вживаються однак у строго певних поєднаннях і тим самим спеціалізованих. Така лексика зазвичай не фіксується в термінологічних словниках, її значення не задаються науковими визначеннями, але вона не менш характерна для науково-технічного стилю,

ніж терміни. В англійських текстах з електрики, наприклад, the voltage is applied (пор. напруга подається), the magnetic field is set up (пор. магнітне поле створюється), the line is terminated (пор. ланцюг виводиться на затискачі), the switch is closed (cp, перемикач замикається). Саме так ці явища описуються в різних випадках і різними авторами. Дотримання норм вживання спеціальної лексики ставить перед перекладачем особливі завдання під час створення тексту перекладу.

120. Зрозуміло, у науково-технічних матеріалах використовується не тільки термінологічна та спеціальна лексика. Вони зустрічається велика кількість загальнонародних слів, які у будь-яких функціональних стилях. При перекладі таких лексичних одиниць перекладач науково-технічної літератури стикається з такими ж труднощами і застосовує для їх подолання такі самі прийоми, як і його побратими, що працюють в інших галузях. Зустрічаються в науково-технічних матеріалах і лексичні елементи, характерні для розмовного стилю, під час перекладу яких перекладачеві доводиться стикатися з необхідністю вибору експресивно-стилістичних варіантів. Науково-технічний виклад виявляється часом аж ніяк не нейтрально-об'єктивним. У лінгвістичних дослідженнях неодноразово відзначалися факти використання у наукових статтях здавалося б сторонніх елементів типу:

Великою частиною industrial America russhing to get on the nuclear bandwagon.

Захеканий chain paraffins буде бути far-haired boys in our future gasolines.

Calcium cyanamide has been getting a big play в Німеччині recently.

Buick має stolen a березень на останню промисловість з cast-iron V-6 engine.

Cellulose triacetate буде жити іншими волокнами для їх грошей.

Очевидно, що для розуміння та перекладу подібних фраз перекладачеві науково-технічної літератури недостатньо мати знання у галузі термінології та спеціальної лексики. Як і будь-який перекладач, він має добре володіти всіма багатствами мов, з якими йому доводиться мати справу.

121. Англійські науково-технічні матеріали виявлені-

ють і цілий ряд граматичних особливостей. Звичайно, не існує якоїсь «науково-технічної граматики». У науково-технічній мові використовуються ті самі синтаксичні структури та морфологічні форми, як і в інших функціональних стилях. Проте ряд граматичних явищ відзначається у цьому стилі частіше, ніж у інших, деякі явища, навпаки, зустрічаються у ньому порівняно рідко, інші - застосовуються лише з характерним лексичним «наповненням».

122. Вже найбільш загальні властивості науково-технічного викладу, про які ми говорили вище, не можуть не відображатись на синтаксичній структурі висловлювання. Так, ми вже зазначали, що для подібних матеріалів особливо характерні визначення понять та опис реальних об'єктів шляхом вказівки на їх властивості. Це визначає широке використання структур типу А є Б, тобто. простих двоскладових речень з складовим присудком, що складається з дієслова-зв'язки та іменної частини (предикативу): The barn is a unit of measure of nuclear cross sections, A breakdown is an electric discharge through an insulator, etc. В якості предикативу часто виступає прикметник або прийменниковий оборот: pipe is steel;

Подібні структури використовуються і в негативній формі, де замість звичайного дієслівного заперечення (do not) нерідко використовується складовий присудок, в якому предикативу передує заперечення поп: "The stuff is pop-shrink".

Прихованими визначеннями є й численні атрибутивні групи, які у великій кількості використовуються у науково-технічних матеріалах. Адже назвати прилад mechanically timed relay - це все одно, що визначити його як a relay which is mechanically timed. Подібні згорнуті визначення дають можливість вказати на різні ознаки об'єкта або явища: medium-power silicon rectifiers, mercury-wetted contact relay, open-loop output impedance, etc. Число визначень у таких поєднаннях може бути дуже значним. (СР: a differential pressure type specific gravity measuring instrument.)

123. Прагнення вказівки на реальні об'єкти, оперування речами призводить до переважання англійською

науково-технічному стилі іменних структур, до характерної для нього номінативне™. Річ у тому, що у технічних текстах багато назв реальних предметів. Дослідження показали, що у таких текстах номіналізуються та описи процесів та дій. Замість того, щоб сказати to clean after the welding, фахівець каже to do post-welding cleaning; якщо треба вказати, що частка знаходиться поблизу ядра, кажуть it occupies a juxtanuclear position; замість того, щоб віддати перевагу, віддають перевагу віддачі з tank effected by a pump. Знімна кришка в приладі існує не просто для того, щоб його можна було легко чистити і ремонтувати, але для того, щоб maintenance and repair.

124. У зв'язку з тим, що функція реального опису дії передається імені, присудок у реченні стає лише загальним позначенням процесуальне™, свого роду «оператором» при імені. У науково-технічних текстах відзначається широке вживання таких дієслів-операторів, як effect, assure, perform, obtain, provide, give, involve, entail, imply, result in, lead to, to be ascribed to, to be attributed to, etc. , Значення та переклад яких повністю залежить від іменників, що несуть основне смислове навантаження в реченні.

Прагнення до номінативне™ призводить також до заміни прислівників прийменниковими поєднаннями. Так, accurately стає with accuracy, very easily - with the greatest ease або the easy way (СР: to do something the hard way), etc.

Вперто чинять опір цій тенденції лише підсилювальні прислівники, які виступають у науково-технічних текстах як основний модально-експресивний засіб, що не виглядає чужим елементом у серйозному викладі. Такі прислівники: clearly, completely, considerably, essentially, fairly, greatly, significantly, markedly, materially, perfectly, positively, reasonably, etc. СР: The amount of energy that has to be dissipated is clearly enormous. The energy loss is markedly reduced.

125. Свідченням тієї самої антиглагольної тенденції науково-технічного стилю є і широке використання замість дієслів від дієслівних прикметників з прийменниками: tolerant of, etc. Порівн.: Ця система є сприятливою до високої volumetric efficiency. Цей тип mixing is often incidental to інші stages of industrial process, e.g. size reduction.

126. Зрозуміло, номінативний характер науково-технічного стилю означає, що у матеріалах цього стилю повністю відсутні повнозначні дієслова у формах. Без таких дієслів важко уявити зв'язне виклад значної довжини, хоча за деякими підрахунками число дієслівних предикативних форм у науково-технічних текстах вдвічі менше, ніж у літературних творах тієї самої обсягу. У мовознавчих роботах неодноразово відзначалися такі особливості вживання дієслів в науково-технічному стилі англійської мови, як значне переважання пасивних форм і форм простого теперішнього часу, що, безсумнівно) пов'язано з основними характеристиками та цілями наукового викладу. На особливу увагу перекладача заслуговує широко поширене в спеціальних текстах використання перехідних дієслів у неперехідній формі з пасивним значенням: These filters adapt easily to automatic processing of many materials. The steel forges well. The unit must test for adequate wiring.

127. Важлива характеристика англійського науково-технічного стилю, яка відображається у відборі та використанні мовних засобів, полягає також у його прагненні до стислості та компактності викладу, що виражається, зокрема, у досить широкому використанні еліптичних конструкцій. Неправильне розуміння цих конструкцій нерідко призводить до безглуздих помилок у перекладі. Зустрівши в тексті поєднання а remote crane або a liquid rocket, перекладач повинен розпізнати в них еліптичні 4юрми поєднань a remote-operated crane і a liquid-fuelled rocket. Прочитавши, що A non-destructive testing college is to open in London this October, він повинен пам'ятати, що коледж, що відкривається, зовсім не буде неруйнівним (non-destructive) або випробувальним (testing), а готуватиме фахівців у галузі неруйнівних методів випробування матеріалів. Аналогічно low-pressure producers можуть виявитися виробниками поліетилену методом низького тиску.

Зазначена тенденція знаходить свій відбиток й у інших граматичних особливостей. Для науково-технічного стилю характерна, наприклад, заміна визначальних придаткових речень прикметниками у постпозиції (особливо із суя^фіксами) -ible, -able, -iveта ін.): матеріали наявні, досконалі властивості, невід'ємні, всі фактори важливі в оцінці, питаннях різних проблем з індивідуальним обладнанням, etc. Та 116

А ціль може досягатися і використанням у функції визначення форм інфінітива: the properties to be expected, the temperature to be obtained, the product to be cooled, etc.

128. Можна також відзначити численні випадки опущення в науково-технічних матеріалах артикля, особливо визначеного там, де в текстах іншого типу його вживання вважається абсолютно обов'язковим: General view is that..., First uranium mine in the region was... .

Артикль часто відсутня перед назвами конкретних деталей у ТУ, технічні описи, інструкціях і т.п.: Armstrong Traps має довгі частини, valve і seat є treated crome steel, lever assembly and bucket arc stainless steel.

Це ж явище спостерігається перед назвами наукових областей: ...в таких областях, як work study, механічний engineering, civil engineering, telecommunication, standardization, higher education, etc.

129. У лінгвістичних роботах, що досліджують специфіку науково-технічного стилю в сучасній англійській мові, вказується і цілий ряд більш приватних граматичних особливостей, як-от: широке вживання множини речових іменників (fats, oils, greases, steels, rare ear wools, gasolines, etc.), множиниу назвах інструментів (clippers, jointers, shears, dividers, compasses, trammels, etc.), використання прийменника of передачі видо-родових відносин (the oxidizer of liquid oxygen, the fuel of kerosene), поширеність атрибутивних поєднань зі словами type, design , pattern, grade: Protective clothing and dry-chemical-type fire extinguisher should be readily available in the area. Не тільки laboratories, але pilot-type manufacturing plants є в центрі.

У зв'язку з послідовністю і доказовістю наукового викладу, що відзначалася вище, спостерігається також підвищене використання причинно-наслідкових союзів і логічних зв'язок типу since, therefore, it follows that, so, thus, it implies, involves, leads to, results in, etc.

Зазначені лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів безпосередньо впливають на комунікативний характер таких матеріалів, який має бути відтворений при перекладі.

130. Специфічними особливостями, що впливають на процес перекладу, має і газетно-інформаційний стиль. Основне завдання матеріалів цього стилю полягає в

повідомленні певних відомостей з певних позицій і тим самим досягти бажаного впливу на Рецептора. Зміст газетно-інформаційних повідомлень відрізняється від науково-технічної інформації, зокрема, тим, що тут йдеться про явища, доступні для розуміння широким верствам нефахівців, прямо чи опосередковано пов'язаних з їхнім життям та інтересами. Оскільки завдання полягає в повідомленні якихось фактів, і тут необхідне точне позначення понять і явищ. Звідси важлива роль термінів, імен та назв, що однозначно вказують на предмет думки.

131. Політична термінологія, особливо характерна для газетно-інформаційного стилю, має ті ж основні риси, які властиві і науково-технічній термінології. Водночас вони виявляють і деякі відмінності, пов'язані з меншою строгістю та впорядкованістю термінологічних систем у суспільно-політичній сфері, а також залежністю значень низки термінів від відповідних ідеологічних концепцій. У газетно-інформаційних матеріалах нерідко зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни та назви. Термін state у політичній термінології США може означати як «держава», так і «штат»: У першому випадку термін state стоїть в одному ряду з визначенням «федеральний» і безсумнівно позначає уряди штатів на відміну уряду всієї країни. У другий випадок state вжито у значенні «держава». Термін Congressman може мати ширше значення - "член американського конгресу" або більш вузьке - "член палати представників (конгресу США)": Last year a number of American Senators and Congressmen visited the Soviet Union. Поруч із Congressman, у його вузькому значенні вживається та її синонім Representative. Статути різних організацій можуть іменуватися англійською мовою Regulations, Rules, Constitution, Statutes або Charter. Широко відомі терміни часто вживаються в тексті в скороченій формі: Youth is also virtually excluded from Congress, the average age of members of Senate being 56 years and of the House 51 years. Тут скорочене House вжито замість повного терміну The House of Representatives.

Один і той же термін може набувати різного значення в залежності від ідейної спрямованості тексту, в якому він 118

використаний. Термін idealism може використовуватися у філософському сенсі як назва світогляду, що протистоїть матеріалізму, і мати позитивний чи негативний сенс залежно від ідейної позиції автора. Але ще частіше він використовується в позитивному сенсі, безпосередньо співвідносні з поняттям ideals - "ідеали" і означаючи "служіння (прихильність) високим ідеалам (або принципам)", наприклад: The Foreign Secretary is his guiding star.

132. Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і відносить інформацію, що передається, до певних осіб, установ або районів. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, що дозволяють йому зв'язати назву із званим об'єктом. Так, англійському Рецептору поза контекстом добре відомо, що Park Lane – це вулиця, Piccadilly Circus – площа, a Columbia Pictures – кінокомпанія. Назви та імена нерідко використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Нерідко ці скорочення можуть бути невідомі широкому читачеві та їх значення тут же розшифровується у самій замітці чи повідомленні. Але існує чимало таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли і тому не потребують роз'яснень. Велика кількість скорочень є характерною рисою газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови. Порівн. назви партій, профспілок, різного роду організацій та посад: AFL-СЮ = американська федерація юридичної організації, OOP = Grand Old (Republican) Party; DD = Defense Department; = District Attorney; прізвища або прізвища відомих політичних чи громадських діячів: JFK = John F, Kennedy, Rocky = Rockefeller, Ike = Eisenhower, RLS = Robert Louis Stevenson; географічні назви: NJ. = New Jersey, Mo. = Missouri, SF = San Francisco, S.P. = South Pacific, E-W = East-West, etc.

133. Характерна риса англійського газетно-інформаційного стилю полягає у стилістичній різноплановості лексики. Поряд із книжковою лексикою тут широко використовуються розмовні та поетичні слова та поєднання:

Instead of answering the Minister took the line of "you"re

інші", що інші німецькі міністерства Великої Вітчизняної війни і поліція повинна була більше ex-nazis в них, коли його власники.

Tories hope to get away with it by invoking their old familiar maxim: When in trouble, Wave the Flag.

Великий-Ваунтові New Frontiers, Alliance for Progress і інші подібні програми мають проведені snows of yesteryear.

Gf. You"re another (Сам дурень), to invoke an old maxim і to join the snows of the yesteryear.

134. У галузі фразеології газетно-інформаційний стиль вирізняє широке використання «готових формул» або кліше. Тут ми знаходимо як численні вступні обороти, що вказують на джерело інформації, стійкі поєднання з образливістю, що стерлася, Lay the corner-stone, to give the lie), так і цілий ряд політичних штампів типу: government reshuffle, vested interests, an unnamed Power, generation gap, a foregone conclusion, etc.

135. У газетно-інформаційних матеріалах зазначаються й деякі особливості синтаксичної організації тексту: наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлювання), що складаються з довгих речень зі складною структурою. in Morecombe Bay, зі своїми dingey swamped, nine workmen останній ніч вирішений на 2-міль journey back over the sands to Fleetwood), максимальне дроблення тексту на абзаци, коли майже кожна пропозиція починається з нового рядка, наявність підзаголовків у корпусі тексту підвищення інтересу читачів, часте використання численних атрибутивних груп. Особливо чітко лексико-граматична специфіка газетно-інформаційного стилю проявляється у газетних заголовках.

136. В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликої кількості спеціальних слів, що становлять свого роду «заголовний жаргон»: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit , quiz, rap, rush, slash та ін. Відмінною особливістю такої «заголовної лексики» є не лише частота їх вживання, а й універсальний характер їхньої семантики. Слово 120

pact у заголовку може означати не тільки "пакт", але і "договір", "угода", "угоду" і т.п. Дієслово hit може бути вживане у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і "комуністичний", і "соціалістичний", і "прогресивний"; bid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» тощо: National Gallery Launches Bid to Buy the Titian – Національна галерея намагається придбати картину Тіціана; Bid to Stop New Police Powers - заклик не допустити розширення прав поліції; Sudan Army Regime's Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму придушити прогресивний рух.

137. У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю: Report Raps Lack of Law Reform, Hits GOPers Housing Stand, Dief Lends JFK a Helping Hand, etc. Навіть якщо у статті будь-яка ситуація описується у більш стриманому стилі, заголовок часто носить більш розмовний характер. Порівн. початок нотатки в англійській газеті: A leading Chinese diplomat has been accused of responsibility for violence against foreign embassies з її заголовком: China Blames Diplomat for Embassy Rows.

138. Газетні заголовки мають і низку граматичних особливостей. В англійських та американських газетах переважають дієслівні заголовки типу: Floods Hit Scotland, William Faulkner Is Dead, Exports to Russia Are Rising. Дієслівність зазвичай зберігається також у заголовках, що складаються з запитання: Will There Be Another Major Slump Next Year?. Специфічна особливість англійського заголовка полягає в можливості опустити підлягає: Hires Teen-Agers as Scabs, Want No War Hysteria в Toronto Schools, Hits Arrests of Peace Campaigners, etc.

139. Істотні відмінності з інших функціональних стилів сучасної англійської відзначаються у характері використання у заголовках дієслівних тимчасових форм. Англійські та американські газети, як правило, використовують у заголовках неперфектні форми дієслова. Коли йдеться про події, що відбулися в недавньому минулому, зазвичай використовується сучасний історичний час: Russia Condemns West Provocation, Richard Aldington Dies 70, Concorde Lands at Heathrow. Це найпоширеніший тип заголовків; вживання справжнього історичного часу надає їм жвавість, наближає події до читача, робить його ніби-

ником цих подій і тим самим посилює його інтерес до матеріалу, що публікується. The Past Indefinite Tense використовується в заголовках, що відносяться до минулих подій, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що подія відбулася в певний момент у минулому: Husband Disappeared Two Years Ago, Why Rockefeller Couldn't Buy a Landslide Victory?, Wave of Peace Action Swept the Nation, etc.

Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив: America To Resume Testing, Laundry Workers To Vote on New Contract, World Unions To Fight Monopoly, etc.

140. Важливою особливістю англійських газетних заголовків є поширеність у них еліптичної форми пасивної застави з опущенням допоміжного дієслова to be для опису подій як у минулому, так і в теперішньому часі: 8-Year-Old Boy , All Piers Paralysed on East Coast, etc.

141. У заголовках газет чітко виявляються і загальні особливості газетно-інформаційного стилю, які вже згадувалися. Тут широко представлені назви та політичні терміни, скорочення та атрибутивні групи, розмовні та жаргонні елементи тощо.

142. Як було зазначено в попередньому розділі, виявлення мовної специфіки того чи іншого типу мови або функціонального стилю здійснюється в рамках спеціальної теорії перекладу для визначення впливу цієї специфіки на процес перекладу, на характер та способи досягнення еквівалентності під час перекладу матеріалів цього виду. Ступінь такого впливу залежить не тільки від лексико-граматичних особливостей оригіналу, а й від їхнього співвідношення з аналогічними явищами у мові перекладу. Хід і результат перекладацького процесу багато в чому визначається тим, якими загальними та відмінними мовними рисами мають аналогічні види матеріалів в ІМ та ПЯ. Тому за описом характерних особливостей матеріалів науково-технічного та газетно-інформаційного стилів у сучасній англійській мові має бути виявлення мовної специфіки російських текстів, що належать до зазначених функціональних стилів.

143. Багато загальні характеристикинауково-технічного стилю, зазначені нами в англійській мові, необхідно 122

присутні й у науково-технічних матеріалах російською. Це насамперед відноситься до інформативності тексту та пов'язаної з нею насиченістю термінами та їх визначеннями, до стандартної та послідовної манери викладу, його іменного характеру – переважання поєднань, ядром яких служить іменник, особливо різних видів атрибутивних груп, – відносно ширше використання абстрактних та загальних слів-понять, поширеність фразеологічних еквівалентів слона та напівтермінологічних штампів тощо. І тут у дієсловах переважатиме даний час, складнопідрядні пропозиції зустрічатися значно частіше за складносурядні, широко використовуватися різні засоби логічного зв'язку тощо.

У той самий час низку особливостей російських матеріалів цього пов'язані з специфічними структурами російської мови і виділяється завдяки своєрідному використанню таких структур, проти іншими стилями російської промови. Перш за все вкажемо на поширеність номінативних рамкових конструкцій з нехарактерним для інших областей порядком слів, при якому група слів, яка пояснює причастя або прикметник, виступає разом з ним у ролі препозитивного визначення: «частки, що виділяються в процесі ядерного розпаду», «виявлені в ході даного експерименту закономірності», «нерухоме щодо землі тіло», «стійкі по відношенню до зовнішніх впливів внутрішні процеси» тощо.

144. Деякі структури, які регулярно вживаються в науково-технічному стилі, можуть вважатися за його межами помилковими, що порушують норми літературної мови. В інших випадках можна говорити лише про більшу частотність вживання структур, досить типових для будь-якого стилю. Так, у науково-технічному стилі російської широко використовуються відокремлені (т.зв. «напівпредикативні») члени речення, особливо причетні та дієприслівникові обороти типу: «властивість, властиве даному елементу», «стійкість усієї системи, викликана відштовхуванням однойменно заряджених частинок» , «Підставляючи це значення в рівняння (7), знаходять ...», «Отримавши формулу, що відповідає експериментальним результатам для випромінювання абсолютно чорного тіла, Планк визначив ...». Такі відокремлені обороти досить уживані й інших стилях російської. Але там суб'єкт відокремленого дієприслівникового обороту обов'язково дол-

жен збігатися з суб'єктом пропозиції. Можна сказати: «Подивившись у вікно, я подумав про майбутню бесіду», але не можна сказати: «Подивившись у вікно, мені спала на думку думка про майбутню бесіду», тому що у вікно дивився і, а не думка. Використання подібних неграматичних оборотів у «звичайній» мові свідчить про незнання тих, хто говорить правил російської мови (пор. гумористичну фразу у А.П. Чехова: «Під'їжджаючи до станції, у мене злетів капелюх»). Однак у науково-технічних матеріалах дієприслівникові обороти такого роду зустрічаються досить часто і не можуть розглядатися як порушення норми: «Крім того загальні теореми дозволяють вивчати окремі практично важливі сторониданого явища, не вивчаючи явища загалом», «Результати експерименту можна пояснити, не вдаючись до зазначених вище припущень».

145. Неприйнятними поза науково-технічного стилю виявляються і багато словосполучення полутерминологи-чег.кпго характеру. Так, у російській мові дієслово «приурочити» має, взагалі кажучи, лише тимчасове значення «віднести до якогось терміну», але в науково-технічних матеріалах це дієслово може вживатися і для позначення місця, простору: «У цьому районі виходи доломіту приурочені до берега річки». Зазвичай слово «міграція» стосується лише переміщень живих істот, але геологи говорять про «міграцію вуглеводнів» тощо. Порівняйте також такі поєднання, що суперечать загальнонародному вживанню, як "продзвонити електричний ланцюг", "в тропічному або арктичному виконанні" і т.д. Для нефахівця твердження, що «в матеріалі р-типу струм переноситься дірками» або «що дірки в зоні 1 важче, ніж дірки в зоні 2», є безперечною безглуздістю.

146. Іноді поширені у науково-технічному стилі структури не вважаються поза порушенням мовної норми, але сприймаються як стилістично невдалі, обтяжують розповідь. Сюди відносяться, наприклад, ланцюжки з кількох іменників у родовому відмінку, які в науково-технічних текстах бувають дуже довгими: «завдання визначення зміни напрямку руху частинок», «для розуміння принципу устрою та дії кривошипно-шатунного механізму двигуна внутрішнього згоряння».

147. Як і в англійській мові, науково-технічний стиль

у російській мові характеризується не стільки якимись мовними особливостями, які відсутні в інших стилях, а відносно більшою частотою вживання однакових мовних засобів. Так, короткі прикметники зустрічаються у різних стилях російської, але значно частіше вони відзначаються у науково-технічних матеріалах, позначаючи як тимчасові, і постійні ознаки предметів:

Цей метод придатний лише у випадку, коли події, що реєструються, супроводжуються світловими спалахами.

Електрична сила, що діє на частинку, дорівнює її заряду.

Теплові випромінювання вкрай неекономічні.

Внаслідок змін у науковій парадигмі, що розпочалися ще у 70-ті рр. ХХ ст. і висловилися у цьому, що мова мислиться не як іманентна система, але як система, що становить конститутивну властивість людини, увага лінгвістів сконцентрувалося на когнітивних аспектах мови, зазначених ще В. Гумбольдтом, який вважав, що "досліджувати функціонування мови в його найширшому обсязі", - це досліджувати його "стосовно діяльності мислення і чуттєвого сприйняття". Таке бачення мови надає велику увагу поняття мовної комунікації, частиною якої є науковий переклад.

Існує безліч визначень поняття науково-технічного перекладу, перекладу науково-технічного тексту.

Приміром, З.М. Волкова вважає, що основним питанням теорії перекладу є проблема перекладності. Під "перекладністю" даний автор розуміє можливість точної передачі думок автора оригіналу з усіма їх відтінками, що виникають асоціаціями та зі збереженням стилю автора засобами мови перекладу. Багато відомих лінгвісти за кордоном ставили і ставлять під сумнів таку можливість.

І справді, не можна повністю заперечувати тезу неперекладності, оскільки в будь-якій мові завжди існують такі мовні категорії, для яких немає відповідей в іншій мові, а це в тій чи іншій мірі відбивається на інваріантності сенсу при перекладі. Проте відсутність відповідностей – порівняно рідкісне явище.

Такої позиції дотримується А.В. Федоров , який показує, що неперекладними є ті окремі елементи мови оригіналу, які є відхиленнями від загальної норми мови, відчутні стосовно саме цієї мови, тобто. переважно діалектизми і слова соціальних жаргонів, які мають яскраво виражену місцеве забарвлення. Функція їх, як місцевих слів, у перекладі пропадає. Інваріантність сенсу може постраждати також і під час перекладу окремих елементів фразеології. Але в цілому, вся практика перекладу говорить на користь принципу перекладності і це особливо справедливо щодо науково-технічної літератури.

Будь-який науково-технічний текст, незалежно від його змісту та характеру, може бути абсолютно точно переведений з однієї мови на іншу, навіть якщо в оригіналі трактується така галузь знання, для якої у мові перекладу ще немає відповідної термінології. У таких випадках перекладач найчастіше вдається до інтерпретації, а становлення необхідної термінології здійснюється у сфері виробництва або науковими колами, які займаються даними питаннями. Поява нових термінів не вносить дисонансу в загальний устріймови; нові терміни швидко асимілюються, т.к. термінологія за своєю природою є найбільш рухливою і мінливою мовою будь-якої мови.

У цьому роботі ми дотримуватися позиції Л.М. Алексєєвої та Є.А. Харитонової, які вважають, що переклад наукового тексту – особливий тип комунікації, а модель мовної діяльності перекладача – це один із компонентів когнітивної діяльності. Слід зазначити, що попри розробленість загальної методики перекладу, особливості та проблеми перекладу термінів наукового тексту мало досліджені, тоді як вони грають основну роль концептуалізації.

Найчіткіше особливості науково-технічного тексту виділив В.М. Комісарів. Він показує, що мова науково-технічної літератури характеризується такими особливостями:

Відсутність емоційного забарвлення. Ця особливість в основному і обумовлює абсолютну перекладність науково-технічних текстів, оскільки у читача не повинно виникати жодних сторонніх асоціацій, він не повинен читати між рядками, захоплюватися грою слів і Каламбурами, ставати на бік одного героя і палати гнівом по відношенню до іншого. Мета автора науково-технічного тексту - точно описати те чи інше явище чи дію, той чи інший предмет чи процес; він повинен переконати читача у правильності своїх поглядів та висновків, закликаючи не до почуттів, а до розуму. Правда, при перекладі полемічних виступів можна зустрітися з деякою емоційною насиченістю тексту, однак і в цьому випадку стиль оригіналу треба передавати з обережністю, враховуючи норми російської науково-технічної мови.

Прагнення до ясності, чіткості та стислості. Прагнення до ясності знаходить вираження у застосуванні чітких граматичних конструкцій та лексичних одиниць, а також у широкому вживанні термінології. Як правило, використовуються загальноприйняті, що встановилися терміни, хоча зустрічаються і так звані терміноїди (терміни, що мають ходіння у вузькій сфері, такі як місцеві та фірмові найменування та ін), які значно ускладнюють переклад, т.к. часто відсутні навіть у галузевих словниках. Прагнення до стислості виражається, зокрема, у широкому застосуванні інфінітивних, герундіальних та Причетних оборотів, скорочень та умовних позначень.

Особливе смислове навантаження деяких слів повсякденної розмовної промови. Переосмислення слів повсякденного мовлення одна із продуктивних способів побудови нових термінів. Тому існує безліч слів, що належать до лексики повсякденного мовлення і мають номінативну функцію терміна. Наприклад: put out - у повсякденному мовленні - "гасити вогонь", а для моряків - "виходити в море", stroke - у повсякденному мовленні - "удар", а для механіків - "хід поршня", hoe - взагалі "мотика", а для будівельника - "зворотна лопата" та ін. Ця властивість слів є особливо небезпечним джерелом труднощів та помилок для перекладача-початківця.

Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання слів основного словникового фонду. Лексика науково-технічної літератури набагато бідніша за лексику художніх творів. Тому частотність окремих елементів загальної лексики науково-технічної літератури вища за частотність окремих елементів лексики художніх творів, при цьому до характерних рис науково-технічного стилю відносяться літературно-книжкові слова та висловлювання, іноземні запозичення, переважання предметно-логічних значень та рідкість переносних та контекстуальних значень.

Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання та відносна важливість деяких граматичних форм та конструкцій. Відповідно до статистичних даних Кауфмана С.І. частотність застосування активних та пасивних конструкцій у художній літературі виражається відповідно 98% та 2%, тоді як для технічної літератури співвідношення застосування цих конструкцій виражається 67% та 33%. Отже, в технічній літературі Passive Voice використовується в 15 разів частіше, ніж у художній. Визначення в технічній літературі використовується втричі частіше, ніж у художній. На препозиційне становище іменника у ролі визначення у художній літературі припадає 37%, але в інші випадки - 63%. У технічній літературі спостерігається зворотна картина, саме - 62% і 38% відповідно.

Відповідно до досліджень Носенко І.А. і вибіркам по 100 000 слововжитків, неособисті форми у технічній літературі застосовуються частіше, ніж у художній (-4800 = 260 і - 3850=210 відповідно, не враховуючи поєднань інфінітиву з модальними дієсловами). Особливо значне розбіжність спостерігається визначення 2300 для технічних текстів і ~1090 для художньої прози. Проте частота неособистих дієслівних форм разом із перехідними дієсловами вище для художньої прози (~700), ніж технічної літератури (~160).

Рідкісність вживання ідіомів. Ідіоматичні словосполучення - це своєрідні нерозкладні висловлювання, що мають певний сенс, часто незалежний від елементів, що входять до них. Ідіоми майже завжди мають деяку емоційну забарвленість і тому не вписуються у науково-технічні тексти. Нерідко ідіоми мають і не зовсім чіткий сенс, що докорінно суперечить духу науково-технічної мови.

Застосування скорочень та умовних позначень. Ця та наступна характеристика є наслідком прагнення до стислості та чіткості.

Застосування спеціальних виразів і лексикографічних конструкцій (як-от: centers, and/or, on/off та інших.).

З вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що ці характеристики науково-технічного мови повинні бути для початківця перекладача свого роду програмою вдосконалення його кваліфікації, т.к. вони вказують на ті моменти, які вимагають порівняно з іншими більш ґрунтовного засвоєння.

Як було зазначено, у разі труднощів перекладу наукового тексту, перекладач повинен вдаватися до інтерпретації, але це можливо лише за умови знайомства з предметом тексту. Тому не тільки знання особливостей мови перекладу тексту допомагає при перекладі, необхідно також бути фахівцем у цій галузі.

Як вважає А.В. Федоров, необхідною умовою досягнення точності перекладу є гарне знайомство з предметом, що трактується в оригіналі. Перекладач повинен знати предмет настільки повно, щоб за будь-якої форми викладу в оригіналі бути в змозі правильно передати зміст викладеного без втрати інформації. Це не завжди буває простою справою. Наприклад, у реченні - "High strength to size and cost are basic factors in the evaluation of materials. "

Необхідно розкрити значення поєднання слів "High strength to size", що можливе лише при розумінні суті справи:

"Високе значення ставлення міцності до розмірів та вартість є основними критеріями в оцінці матеріалів".

Виділені слова компенсують втрату інформації, яка міститься в оригіналі, яка сталася б при дослівному перекладі.

Лише незнання предмета може штовхнути перекладача на збереження порядку слів оригіналу під час перекладу наступного речення:

"У цьому випадку 1 curve passes though each point of the plane. "

"У цьому випадку одна крива проходить через кожну точку площини".

Виходить, що одна крива покриває всю площину, оскільки вона проходить через її точки. Насправді в оригіналі йдеться про сімейство кривих лише перебудова порядку слів дає правильний переклад:

"У цьому випадку через кожну точку площини проходить одна крива".

Якщо деякі думки автора викладені нечітко, перекладач зобов'язаний викласти ці місця ясною літературною мовою. Однак у жодному разі не можна ставати на шлях тлумачення чи розвитку думок автора. Це може запровадити перекладача по лінії, яка не відповідає задуму автора.

Не можна також спиратися тільки на теорію і практику, які добре відомі перекладачеві: автор оригіналу може говорити про щось зовсім нове, що часто суперечить існуючим поглядам. Іншими словами, перекладач повинен вміти самостійно міркувати з даного предмета, правильно розуміти навіть неясно виражені думки автора оригіналу, викладати ці думки гарною російською мовою, ні на йоту не спотворюючи думок автора і не переходячи на тлумачення. Зіткнувшись із труднощами, перекладач ніколи не повинен дозволяти собі робити більш-менш правильний переклад. Він повинен або подолати труднощі, або мати мужність визнати свою нездатність перекласти це слово, вираз або навіть пропозицію і залишити їх неперекладеними.

У даному пункті розглядалася проблема знайомства з предметом тексту, що перекладається. У ході викладу ми дійшли висновку, що знайомство з предметом настільки важливо, що його слід ставити перед пунктом, що вимагає хорошого знання мови оригіналу, що перекладається, і, якщо доводиться робити вибір між двома можливими перекладачами, один з яких чудово знайомий з предметом, але слабше знає мова, а інший слабше знає предмет, але досконало володіє мовою оригіналу, то вибір падає зазвичай першого кандидата: словники не замінюють хороше знання предмета.

Однак навіть незважаючи на знання предмета тексту, що перекладається, для перекладу науково-технічного тексту необхідно розуміти, що основу будь-якого наукового тексту становить термінологія. Тож у наступному пункті ми розглянемо загальне поняття терміна теорії перекладу.

Таким чином, розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу вивчає три ряди факторів, які повинні враховуватися в описах перекладів цього типу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу та вимагати від перекладача застосування спеціальних методів та прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може визначити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в ПЯ. І, нарешті, внаслідок взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами та відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів у ІМ та ПЯ, так і з особливими умовами та завданнями перекладацького процесу цього типу. Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу мовних особливостей певного функціонального стилю в ІЯ, аналогічного йому функціонального стилю у ПЯ та взаємодії цих двох рядів мовних явищ.

В рамках кожного функціонального стилю можна виділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу дуже значний. Наприклад, у науково-технічному стилі це лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів та, насамперед, провідна роль термінології та спеціальної лексики. У газетно-інформаційному стилі, поряд із важливою роллю політичних термінів, імен та назв, це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю та жаргонізмів тощо. Крім таких загальних особливостей, у кожній мові аналогічний функціональний стиль має і специфічні мовні риси.

1. Переклад газетно-інформаційнихматеріалів

   Реферат >> Іноземна мова

   між газетно-інформаційним стилеманглійської та російської мови. 2.2. Особливості перекладу газетно-інформаційнихматеріалів 2.3 Особливості перекладу газетнихзаголовків Практична частина Лексичні зміни тексту ...

2. Особливості перекладуекономічних текстів

   Реферат >> Іноземна мова

   ... писемностідо усних перекладачів приєдналися і перекладачі письмові, перекладалирізні тексти ... , газетнаінформація... матеріалів – текстів інформаційногохарактеру - ... особливостяминауково-технічного стилю... період навчаннявідповідне...

3. Перекладацькі трансформації в письмовому перекладіз англійської мови на російську

   Реферат >> Іноземна мова

   Доб'ється практичною інформаційноїеквівалентності перекладуоригіналу, ... особливостейзіставних мов і культур, епохи створення оригіналу та перекладу, способу перекладу, характеру перекладених текстів... заняттях з навчанню письмовому перекладуна російську...

4. Стильнауково-технічної літератури Особливості перекладупосібників з обслуговування та експлуатації

   Дипломна робота >> Іноземна мова

   Науково-технічного тексту. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей стилюнауково-технічних текстіві особливостей перекладупосібників з...

5. Особливостіреалізації підтексту в кінодискурсі

   Дисертація >> Іноземна мова

   ... письмовоїоснові перекладу ... інформаційноготовариства [ Текст]: дис. … канд. Філос. наук/Є. Н. Молчанова. - Ставрополь, 2005. - 149 с. Молчанова, Н. А. Особливості ... навчаннямови словесного мистецтва) [ Текст] / В. Б. Сосновська // Функціональні особливості ...

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

• Вступ
• 1.4 Особливості перекладу термінологічних кліше та стійких словосполучень у науково-технічній літературі
• Глава 2. Аналіз тексту та виявлення впливу контексту на переклад термінів
• 2.1 Особливості впливу контексту на переклад медичних термінів
• 2.2 Особливості перекладу термінологічних кліше та стійких словосполучень при перекладі міжнародних заявок
• Висновок
• Список використаних джерел
• додаток

Вступ

Теорія перекладу (Н.В. Арістов, Г.І. Богін, С.А. Васильєв, В.З. Дем'янков, А.Н. Крюков) розглядає переклад як інтерпретацію у світлі взаємодії між об'єктивним та суб'єктивним на основі знання як мови, так і позамовної дійсності. Інтерпретація - процес осмислення результатів опрацювання наукових фактів та спостережень у єдину систему. Безумовно, розуміння не є самоочевидним у процесі перекладу наукового тексту, а пов'язане з проблемою засвоєння всього наукового дискурсу, а не його семантики. На основі розуміння перекладач "перевідкриває" думки оригіналу, стикаючись із труднощами перекладу наукового тексту. Ми виділяємо два основних типи помилок під час перекладу наукового тексту: концептуальні помилки та помилки, пов'язані зі складністю тексту.

Головним параметром перекладацької проблеми у науковому тексті належить ідентифікацію та розуміння основних наукових термінів, закладених у тексті оригіналу. При неправильній ідентифікації терміну та його імплікаційної сфери може статися фіксація термінологічних помилок і, як наслідок, створення псевдонаукового тексту. Щоб уникнути псевдонауковості Л.М. Лапп рекомендує звернути особливу увагуспочатку на модельний, потім на предметний і логічний плани тексту, що, на нашу думку, успішному компресування вихідного тексту, тобто. правильного розуміння концепту на основі експлікованих смислових віх, а потім і правильного розгортання, тобто адекватного викладу іншою мовою.

При перекладі, безумовно, необхідно враховувати розширення референта терміну або абстрактизацію. Абстрактизація пов'язана з узагальненням, рухом від нижчого до вищого. Порушення даного процесу веде до звуження референта і, як наслідок, помилок перекладу на рівні концепту.

Помилки при перекладі наукового тексту також співвідносяться з типологічною властивістю тексту – зв'язністю – логічним розгортанням наукового тексту, у якому формуються концепти. Тому зусилля перекладача мають бути сконцентровані не так на перекладі окремого терміна, але в створенні потенційно динамічного інтертекстуального простору - концептосфери з метою відтворення множинних інформаційних імплікацій у новому тексте.Л.М. Алексєєва називає таку модель – макротекстоцентричною.

Отже, переклад наукового тексту неспроможна зводитися до пошуку лише прямих термінологічних відповідностей. Ми визначаємо його як складний розумовий процес, що полягає у виявленні та передачі смислів наукових концептів.

Наукові, технічні та ділові тексти почали досліджуватися лінгвістами порівняно недавно, з 30 – 40-х років XX ст. Сьогодні мова науки стала однією з основних повноправних та самостійних об'єктів дослідження поряд з мовою художньої літератури, літературною розмовною мовою та традиційними діалектами. Велике та дискусійне загальнофілологічне питання щодо ставлення мови науки до літературної мови, до мови національної не є предметом прикладного мовознавства.

Останнім часом інтерес до наукового тексту, до мов науки та техніки загострився у зв'язку з тими новими завданнями, які поставлені перед прикладним мовознавством сучасною науково-технічною революцією (автоматична обробка текстів природною мовою, стандартизація термінології, науково-технічний переклад, створення термінологічних словників та банків даних, лінгвістичне забезпечення автоматизованих систем). У основі рішення різних прикладних завдань лежить багатоаспектний лінгвістичний аналіз наукового тексту як сукупності різних текстів галузі знання.

термінологічне кліше стійке словосполучення

Спеціальний текст завжди представляє, репрезентує те чи інше наукове, технічне чи організаційно-ділове знання. Розглянемо процес формування спеціального тексту з прикладу наукових текстів. Наукове знання (включаючи сюди і технічні знання) - це сукупність ідеальних образіву свідомості людини, що відображають явища, властивості, відносини та закони матеріального світу у сфері науки та техніки.

Проте спеціальне наукове знання, безперечно, постає як основний чинник формування наукового тексту. Воно багатоланкове, багатоступінчасте, асоціативно, починаючи від загальних відомостейпро ту чи іншу галузь знання та закінчуючи глибинними концепціями, пов'язаними з окремими вузькими напрямками. Наприклад, філолог має певний достатній рівень загальнофілологічних знань у галузі мови та літератури і одночасно він, як правило, є фахівцем у тій чи іншій щодо замкнутої області - у словотворі, фонетиці, фольклористиці, текстології тощо.

У цілому нині проблема науково-технічного перекладу науці вивчено досить добре. Нас у роботі цікавить співвіднесення перекладу термінів та контексту, тому велика увага в роботі приділяється також поняттю контексту та його вивченню.

Таким чином, метою цієї роботи є розгляд особливостей перекладу стійких словосполучень та термінологічних кліше (на матеріалі науково-технічних текстів та дисертаційних робіт).

Предметом дослідження є переклади наукових статей та дисертаційних досліджень.

Об'єктом дослідження є особливості перекладу стійких словосполучень та термінологічних кліше на основі об'єкта дослідження.

Гіпотезою дослідження є постулювання того, що науково-технічний текст має свої особливості перекладу стійких словосполучень та термінологічних кліше.

У зв'язку з поставленою метою у роботі необхідно вирішити такі завдання теоретичного та практичного характеру:

Дати характеристику науково-технічної мови викладу.

Розглянути загальне поняття терміна теорії перекладу, різні підходи вчених до тлумачення даного поняття.

Вказати та охарактеризувати особливості перекладу термінів у науково-технічній літературі.

Розглянути поняття контексту, проблеми вивчення контексту у сучасній науці та виділити основні проблеми вивчення впливу контексту на переклад термінів.

Практично підтвердити основні тези, висунуті в теоретичній частині роботи.

Глава 1. Теоретичні аспектирозгляду особливостей перекладу стійких словосполучень та термінологічних кліше на основі наукових текстів та дисертаційних робіт

1.1. Характеристика науково-технічної мови

Внаслідок змін у науковій парадигмі, що розпочалися ще у 70-ті рр. ХХ ст. і висловилися у цьому, що мова мислиться не як іманентна система, але як система, що становить конститутивну властивість людини, увага лінгвістів сконцентрувалося на когнітивних аспектах мови, зазначених ще В. Гумбольдтом, який вважав, що "досліджувати функціонування мови в його найширшому обсязі", - це досліджувати його "стосовно діяльності мислення і чуттєвого сприйняття". Таке бачення мови надає велику увагу поняття мовної комунікації, частиною якої є науковий переклад.

Існує безліч визначень поняття науково-технічного перекладу, перекладу науково-технічного тексту.

Приміром, З.М. Волкова вважає, що основним питанням теорії перекладу є проблема перекладності. Під "перекладністю" даний автор розуміє можливість точної передачі думок автора оригіналу з усіма їх відтінками, що виникають асоціаціями та зі збереженням стилю автора засобами мови перекладу. Багато відомих лінгвісти за кордоном ставили і ставлять під сумнів таку можливість.

І справді, не можна повністю заперечувати тезу неперекладності, оскільки в будь-якій мові завжди існують такі мовні категорії, для яких немає відповідей в іншій мові, а це в тій чи іншій мірі відбивається на інваріантності сенсу при перекладі. Проте відсутність відповідностей – порівняно рідкісне явище.

Такої позиції дотримується А.В. Федоров , який показує, що неперекладними є ті окремі елементи мови оригіналу, які є відхиленнями від загальної норми мови, відчутні стосовно саме цієї мови, тобто. переважно діалектизми і слова соціальних жаргонів, які мають яскраво виражену місцеве забарвлення. Функція їх, як місцевих слів, у перекладі пропадає. Інваріантність сенсу може постраждати також і під час перекладу окремих елементів фразеології. Але в цілому, вся практика перекладу говорить на користь принципу перекладності і це особливо справедливо щодо науково-технічної літератури.

Будь-який науково-технічний текст, незалежно від його змісту та характеру, може бути абсолютно точно переведений з однієї мови на іншу, навіть якщо в оригіналі трактується така галузь знання, для якої у мові перекладу ще немає відповідної термінології. У таких випадках перекладач найчастіше вдається до інтерпретації, а становлення необхідної термінології здійснюється у сфері виробництва або науковими колами, які займаються даними питаннями. Поява нових термінів не вносить дисонансу до загального ладу мови; нові терміни швидко асимілюються, т.к. термінологія за своєю природою є найбільш рухливою і мінливою мовою будь-якої мови.

У цьому роботі ми дотримуватися позиції Л.М. Алексєєвої та Є.А. Харитонової, які вважають, що переклад наукового тексту – особливий тип комунікації, а модель мовної діяльності перекладача – це один із компонентів когнітивної діяльності. Слід зазначити, що попри розробленість загальної методики перекладу, особливості та проблеми перекладу термінів наукового тексту мало досліджені, тоді як вони грають основну роль концептуалізації.

Найчіткіше особливості науково-технічного тексту виділив В.М. Комісарів. Він показує, що мова науково-технічної літератури характеризується такими особливостями:

1. Відсутність емоційного забарвлення. Ця особливість в основному і обумовлює абсолютну перекладність науково-технічних текстів, оскільки у читача не повинно виникати жодних сторонніх асоціацій, він не повинен читати між рядками, захоплюватися грою слів і Каламбурами, ставати на бік одного героя і палати гнівом по відношенню до іншого. Мета автора науково-технічного тексту - точно описати те чи інше явище чи дію, той чи інший предмет чи процес; він повинен переконати читача у правильності своїх поглядів та висновків, закликаючи не до почуттів, а до розуму. Правда, при перекладі полемічних виступів можна зустрітися з деякою емоційною насиченістю тексту, однак і в цьому випадку стиль оригіналу треба передавати з обережністю, враховуючи норми російської науково-технічної мови.

2. Прагнення до ясності, чіткості та стислості. Прагнення до ясності знаходить вираження у застосуванні чітких граматичних конструкцій та лексичних одиниць, а також у широкому вживанні термінології. Як правило, використовуються загальноприйняті, що встановилися терміни, хоча зустрічаються і так звані терміноїди (терміни, що мають ходіння у вузькій сфері, такі як місцеві та фірмові найменування та ін), які значно ускладнюють переклад, т.к. часто відсутні навіть у галузевих словниках. Прагнення до стислості виражається, зокрема, у широкому застосуванні інфінітивних, герундіальних та причетних оборотів, скорочень та умовних позначень.

3. Особливе смислове навантаження деяких слів повсякденної розмовної промови. Переосмислення слів повсякденного мовлення одна із продуктивних способів побудови нових термінів. Тому існує безліч слів, що належать до лексики повсякденного мовлення і мають номінативну функцію терміна. Наприклад: put out - у повсякденному мовленні - "гасити вогонь", а для моряків - "виходити в море", stroke - у повсякденному мовленні - "удар", а для механіків - "хід поршня", hoe - взагалі "мотика", а для будівельника - "зворотна лопата" та ін. Ця властивість слів є особливо небезпечним джерелом труднощів та помилок для перекладача-початківця.

4. Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання слів основного словникового фонду. Лексика науково-технічної літератури набагато бідніша за лексику художніх творів. Тому частотність окремих елементів загальної лексики науково-технічної літератури вища за частотність окремих елементів лексики художніх творів, при цьому до характерних рис науково-технічного стилю відносяться літературно-книжкові слова та висловлювання, іноземні запозичення, переважання предметно-логічних значень та рідкість переносних та контекстуальних значень.

5. Відмінна від загальнолітературної мови частотність вживання та відносна важливість деяких граматичних форм та конструкцій. Відповідно до статистичних даних Кауфмана С.І. частотність застосування активних та пасивних конструкцій у художній літературі виражається відповідно 98% та 2%, тоді як для технічної літератури співвідношення застосування цих конструкцій виражається 67% та 33%. Отже, в технічній літературі Passive Voice використовується в 15 разів частіше, ніж у художній. Визначення в технічній літературі використовується втричі частіше, ніж у художній. На препозиційне становище іменника у ролі визначення у художній літературі припадає 37%, але в інші випадки - 63%. У технічній літературі спостерігається зворотна картина, саме - 62% і 38% відповідно.

Відповідно до досліджень Носенко І.А. і вибіркам по 100 000 слововжитків, неособисті форми у технічній літературі застосовуються частіше, ніж у художній (-4800 = 260 і - 3850=210 відповідно, не враховуючи поєднань інфінітиву з модальними дієсловами). Особливо значне розбіжність спостерігається визначення 2300 для технічних текстів і ~1090 для художньої прози. Проте частота неособистих дієслівних форм разом із перехідними дієсловами вище для художньої прози (~700), ніж технічної літератури (~160).

6. Рідкісність вживання ідіомів. Ідіоматичні словосполучення - це своєрідні нерозкладні висловлювання, що мають певний сенс, часто незалежний від елементів, що входять до них. Ідіоми майже завжди мають деяку емоційну забарвленість і тому не вписуються у науково-технічні тексти. Нерідко ідіоми мають і не зовсім чіткий сенс, що докорінно суперечить духу науково-технічної мови.

7. Застосування скорочень та умовних позначень. Ця та наступна характеристика є наслідком прагнення до стислості та чіткості.

8. Застосування спеціальних висловів і лексикографічних конструкцій (як-от: centers, and/or, on/off та інших.).

З вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що ці характеристики науково-технічного мови повинні бути для початківця перекладача свого роду програмою вдосконалення його кваліфікації, т.к. вони вказують на ті моменти, які вимагають порівняно з іншими більш ґрунтовного засвоєння.

Як було зазначено, у разі труднощів перекладу наукового тексту, перекладач повинен вдаватися до інтерпретації, але це можливо лише за умови знайомства з предметом тексту. Тому не тільки знання особливостей мови перекладу тексту допомагає при перекладі, необхідно також бути фахівцем у цій галузі.

Як вважає А.В. Федоров, необхідною умовою досягнення точності перекладу є гарне знайомство з предметом, що трактується в оригіналі. Перекладач повинен знати предмет настільки повно, щоб за будь-якої форми викладу в оригіналі бути в змозі правильно передати зміст викладеного без втрати інформації. Це не завжди буває простою справою. Наприклад, у реченні - "High strength to size and cost are basic factors in the evaluation of materials. "

Необхідно розкрити значення поєднання слів "High strength to size", що можливе лише при розумінні суті справи:

"Високе значення ставлення міцності до розмірів та вартість є основними критеріями в оцінці матеріалів".

Виділені слова компенсують втрату інформації, яка міститься в оригіналі, яка сталася б при дослівному перекладі.

Лише незнання предмета може штовхнути перекладача на збереження порядку слів оригіналу під час перекладу наступного речення:

"У цьому випадку 1 curve passes though each point of the plane. "

"У цьому випадку одна крива проходить через кожну точку площини".

Виходить, що одна крива покриває всю площину, оскільки вона проходить через її точки. Насправді в оригіналі йдеться про сімейство кривих лише перебудова порядку слів дає правильний переклад:

"У цьому випадку через кожну точку площини проходить одна крива".

Якщо деякі думки автора викладені нечітко, перекладач зобов'язаний викласти ці місця ясною літературною мовою. Однак у жодному разі не можна ставати на шлях тлумачення чи розвитку думок автора. Це може запровадити перекладача по лінії, яка не відповідає задуму автора.

Не можна також спиратися тільки на теорію і практику, які добре відомі перекладачеві: автор оригіналу може говорити про щось зовсім нове, що часто суперечить існуючим поглядам. Іншими словами, перекладач повинен вміти самостійно міркувати з даного предмета, правильно розуміти навіть неясно виражені думки автора оригіналу, викладати ці думки гарною російською мовою, ні на йоту не спотворюючи думок автора і не переходячи на тлумачення. Зіткнувшись із труднощами, перекладач ніколи не повинен дозволяти собі робити більш-менш правильний переклад. Він повинен або подолати труднощі, або мати мужність визнати свою нездатність перекласти це слово, вираз або навіть пропозицію і залишити їх неперекладеними.

У даному пункті розглядалася проблема знайомства з предметом тексту, що перекладається. У ході викладу ми дійшли висновку, що знайомство з предметом настільки важливо, що його слід ставити перед пунктом, що вимагає хорошого знання мови оригіналу, що перекладається, і, якщо доводиться робити вибір між двома можливими перекладачами, один з яких чудово знайомий з предметом, але слабше знає мова, а інший слабше знає предмет, але досконало володіє мовою оригіналу, то вибір падає зазвичай першого кандидата: словники не замінюють хороше знання предмета.

Однак навіть незважаючи на знання предмета тексту, що перекладається, для перекладу науково-технічного тексту необхідно розуміти, що основу будь-якого наукового тексту становить термінологія. Тож у наступному пункті ми розглянемо загальне поняття терміна теорії перекладу.

Таким чином, розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу вивчає три ряди факторів, які повинні враховуватися в описах перекладів цього типу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціонального стилю може впливати на характер перекладацького процесу та вимагати від перекладача застосування спеціальних методів та прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може визначити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в ПЯ. І, нарешті, внаслідок взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами та відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів у ІМ та ПЯ, так і з особливими умовами та завданнями перекладацького процесу цього типу. Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу мовних особливостей певного функціонального стилю в ІЯ, аналогічного йому функціонального стилю у ПЯ та взаємодії цих двох рядів мовних явищ.

В рамках кожного функціонального стилю можна виділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу дуже значний. Наприклад, у науково-технічному стилі це лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів та, насамперед, провідна роль термінології та спеціальної лексики. У газетно-інформаційному стилі, поряд із важливою роллю політичних термінів, імен та назв, це особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю та жаргонізмів тощо. Крім таких загальних особливостей, у кожній мові аналогічний функціональний стиль має і специфічні мовні риси.

1.2 Загальне поняття термінологічних кліше та стійких словосполучень у теорії перекладу

Вивчення наукового розуміння термінів та його особливостей входить у коло дослідження науки перекладознавства. Також цими проблемами займається лексикологія.

Серед вчених, які зробили вагомий внесок у вивчення термінів та мови термінології, ми можемо назвати такі імена: А.В. Суперанська, яка займалася проблемами загальної термінології, Б.М. Головін та Р.Ю. Кобрін (проблеми лінгвістичних основ термінології), Т.Р. Кіяк, Є.С. Троянська (проблеми вивчення особливостей стилю наукового викладу), Е.Ф. Скороходько (питання перекладу термінів в англійській технічній літературі), Т.М. П'янкова тощо.

Л.М. Алексєєва та Є.А. Харитонова розглядають термін як вербальну символізацію конкретного знання, "компресат думки". Термін розуміється не як задана, незмінна, закрита одиниця. Термін - суперечлива мовна одиниця: він однозначний і багатозначний, зроблений і відтворений, нейтральний і емоційний, залежний і не залежний від контексту.

Під термінологічним кліше розуміються стереотипні слова та фрази. В даний час вони займають особливе місце в арсеналі лексичних засобів, але найчастіше зустрічаються в періодичних публікаціях політичного та науково-технічного характеру. Термінологічні кліше включають ідіоми, стійкі вирази та стереотипи мови, набір готових фраз. Наприклад, у таблиці, наведеній нижче, покажемо переклад деяких термінологічних кліше з англійської на російську мову.

Термін не статичний, а динамічний як будь-яка інша одиниця мови, тому що він обумовлений протиріччями самої мови. Тому термін "слід розглядати не як мертвий продукт, але як процес, що творить" (В. Гумбольдт). Термін непросто інформує про світ реальності, а й містить думки про неї, тобто. термін має саморефлексію. Термін теоретизує інформацію, створює онтологічну модель знання. Л.М. Алексєєва справедливо зауважує: " Природа терміна проявляється у його властивості бути результатом мыследеятельности " .

Тому термін одночасно інформаційний та інтелектуальний.

Діалектичність і суперечливість природи терміна детермінує процес перекладу як субституційно-інформаційний, а інший. Тому в аспекті субститутивно-трансформаційного підходу до перекладу термін не може бути адекватно переведений із збереженням властивих йому онтологічних властивостей.

Труднощі при перекладі викликаються появою нових термінів. Терміни утворюють найбільш рухливий лексичний шар: у нових галузях науки і техніки, що розвиваються, безперервно виникають нові поняття, що вимагають для себе нових термінів. Терміни народжуються, змінюються, уточнюються, відкидаються і словники зазвичай не встигають за розвитком термінології.

Інше, вужче визначення терміна дає Н.В. Арістів. Термін - слово, позбавлене емоційного забарвлення, має суворо певне, особливо обумовлене значення у сфері науки чи техніки. Терміни не повинні викликати будь-які сторонні асоціації, які можуть негативно вплинути на сенс висловлюваного. Перекладач повинен розуміти термін однозначно, що особливо важко, коли термін взятий із лексики повсякденного мовлення. Якщо російської термінології для цього поняття немає терміна, перекладач повинен спробувати створити його. Навпаки, якщо автор англійського оригіналу вдається до описового прийому, говорячи про поняття, котрим є російський термін, перекладач зобов'язаний застосувати цей термін.

1. Терміни, що є одиничні слова, часто утворюються шляхом використання продуктивних способів словотвору. Тому корисно пам'ятати значення основних словотвірних афіксів англійської, які є продуктивними при побудові науково-технічних термінів.

Суфікси - er, - or застосовуються для освіти іменників, що позначають спеціалістів, машини, механізми, прилади тощо: estimator-проектант, калькулятор; excavator-землерійна машина, екскаватор; bulldozer – бульдозер.

Суфікси - ist, - ant як й у російській використовуються для освіти іменників, що позначають фахівців: chemist - хімік; consultant – консультант.

Суфікси - ing - ment виражають процеси, хоча зустрічаються і в іменниках, що позначають предмети:

curing-витримування, догляд за бетоном (під час твердіння); replacement-заміщення, заміна; building-будівля, будова; embankment - набережна, гребля.

Суфікси - ion, - ance, - ence, - ship, - hood, - ure, - ness виражають головним чином абстрактні поняття, дії, стани, явища: abrasion - стирання, знос: maintenance - технічний догляд, поточний ремонт; resilience – пружність, ударна в'язкість; relationship - відношення, зв'язок; likelihood-ймовірність; perviousness - проникність; flexibility – гнучкість, еластичність; electricity - електрика (переважна більшість англійських слів, що закінчуються на - ty перекладаються російською словами, що закінчуються на - ость і - ство). Зрозуміло, що перелічені суфікси не обов'язково відносяться до іменників лише зазначеного характеру. Наприклад; neighbourhood – мікрорайон, excavation – вироблення, виїмка – є конкретними поняттями.

Значення найпоширеніших префіксів зазвичай даються у всіх загальних словниках. Знання цих значень перекладача обов'язково, т.к. багато слів, побудовані за допомогою префіксів, у словники не заносяться. Ось приклад, взятий із тексту з механізації будівельного виробництва:

"It is better to overplant than to underplant." Значення префікса over: пере-, над-, над- надмірно; значення префікса under: недо-, нижче - необхідного чи звичайного. Звідси, знаючи, що дієслово "to plant" у даному контексті означає "механізувати", отримуємо переклад:

"Краще механізувати з надлишком, ніж з нестачею".

Префікс "as" - використовується найчастіше у науково-технічній літературі та у поєднанні з Participle II, означає, що предмет знаходиться у тому вигляді або стані, який він придбав у результаті роботи, виконаної над I ним. Наприклад: as-quarried - у тому вигляді, в якому (матеріал) надходить з кар'єру, прямо з каменоломні; as-cast - у литому вигляді; as-rolled - у прокатаному вигляді (без додаткової обробки); as-received - в отриманому вигляді та ін.

2. Нерідко терміни утворюються шляхом надання існуючому слову (часто відноситься до лексики повсякденного мовлення) нового значення, яке іноді докорінно відрізняється від старого (наприклад: lip-губа і фланець; finger - палець і клямка тощо). на його буквальному значенні не можна, т.к. останнє лише зрідка відповідає його дійсному змісту, наприклад:

"Скрини analyses висловлюються, що вони були дефіцитними в cobbles. "

І тут слово " cobble " не можна перекладати як " камінь " . Йдеться про ситовий аналіз природного великого заповнювача і під словом "cobbles" необхідно розуміти каміння діаметром від 8 до 15 см:

"Ситовий аналіз виявив нестачу фракції 8-15 см".

3. Термін у більшості випадків є складним словом або стійким словосполученням. Термін - складне слово часто є лексичною конструкцією, побудованою на основі атрибутивного іменника. Як говорилося вище, іноді при перекладі всі елементи терміна – складного слова отримують еквівалентне відображення: wind pressure – тиск вітру; motor sweeper – механічна мітла.

В інших випадках відсутня будь-яка лексична відповідність: mountain flour кізельгур, діатомова земля; pot hole – вибоїна (на дорозі); sound pressure level meter – шумомір.

До проміжних категорій відносяться ті складні слова, у яких окремі елементи набули, специфічне значення, далеке від словникового. Так, наприклад, у терміні calf-dozer слово calf жодного відношення до "теля" не має і вказує лише на невеликі розміри бульдозера. * У терміні "table slate" слово "table" також втратило своє пряме значення і в російському еквіваленті "покрівельний сланець" ми не знаходимо для нього лексичної відповідності.

4. Оскільки терміни - складні слова здебільшого бувають двокомпонентного складу, корисно у певній системі викласти загальні правила перекладу таких термінів.

а) Якщо перший елемент означає речовину або матеріал, а другий елемент - предмет, то складний термін перекладається російською за схемою: "прикметник - іменник": concrete pile - бетонна паля; steel bridge - сталевий міст.

б) Якщо перший елемент - речовина або матеріал, а другий - предмет, що впливає на цей матеріал або виробляє його, то переклад здійснюється за схемою:

"іменник в ім. пад. (2-й елемент) 4 - іменник у род. пад. (1-й елемент)": sand classifier-класифікатор піску; steam superheater - перегрівач пара.

Однак іноді переклад робиться із залученням прийменників: mud mixer – мішалка для глини. Або обидва елементи зливаються при перекладі в одне слово: concrete mixer бетонозмішувач; stone breaker - камнедробилка.

Тим не менш, основний спосіб завжди дає позитивні результати (мішалка глини, дробарка каменю), які допомагають знайти найбільш вдалий переклад.

в) Якщо перший елемент-предмет, а другий-дія, спрямоване на цей предмет, то переклад робиться за схемою: "іменник в ім. пад. (2-й елемент) - іменник у рід. пад. (1-й елемент) : stone breaking - дроблення каменю; water treatment – ​​очищення води.

г) Якщо перший елемент - предмет, а другий - дія, що виробляється цим предметом або за допомогою цього предмета, то переклад робиться за схемами: "іменник в ім. пад. (2-й елемент) - г іменник у рід. пад. 1-й елемент)", "іменник в ім. пад. (2-й елемент) + іменник у твор. пад. або предл. пад. (1-й елемент)": wave propagation - поширення хвиль; concrete setting – схоплювання, твердіння бетону; water treatment - обробка водою: membrane water proofing - гідроізоляція за допомогою мембрани.

Внаслідок подібності конструкцій англійських термінів, наведених у пунктах в) і г), за її перекладі необхідно уважно вникати в семантику як окремих елементів, і поєднання елементів, утворюють власне термін. Смисловий аналіз визначає вибір схеми російського перекладу. У перших двох прикладах пункту г) дія провадиться найпершими елементами (бетон твердне, хвиля поширюється) і переклад робиться за схемою пункту в). У третьому прикладі дія проводиться за допомогою першого елемента (обробка водою), що визначає вибір схеми перекладу (порівняйте з другим прикладом пункту в) очищення води). Звідси зрозуміло, що з досягнення адекватного перекладу необхідно також враховувати контекстуальне оточення терміна. Останнє також визначає граматичне число російського еквівалента першого елемента (wave propagation – поширення хвиль чи хвилі), який в англійській мові не отримує граматичного оформлення, оскільки є лише основою іменника.

д) Якщо перший елемент - предмет, а другий - його властивість, то переклад виконується за схемою: "іменник в імен. пад. (2-й елемент) - іменник у рід. пад. (1-й елемент)": concrete strength - Міцність бетону; sea ​​depths – глибини моря. Останній приклад може мати значення: "морські глибини" та "глибини морів". Вибір із цих трьох варіантів визначається контекстом.

е) Якщо перший елемент є частиною другого, то переклад виконується за схемою: "прикметник (1-й елемент) - іменник (2-й елемент)": jaw crusher - щокова дробарка; ball mill - кульовий млин.

ж) Якщо другий елемент є частиною першого, то переклад робиться за схемою: "іменник в імен. пад. (2-й елемент) - іменник у рід. пад. (1-й елемент)"" excavator bucket - ківш екскаватора; ring - кільце поршня Для останнього прикладу більш правильний переклад - поршневе кільце, проте рекомендований переклад все ж таки дає позитивний результат, Що полегшує знаходження правильного варіанту.

з) Іноді другий елемент пунктів д) та б) не відноситься безпосередньо до першого елемента. Цю обставину слід враховувати і за необхідності переклад робити за іншими схемами: tank pressure-тиск (газу, рідини) у баку; cement retarder – уповільнювач (схоплювання) цементу. Слова, укладені в дужки, доводиться доповнювати на розкриття сутності терміна (компенсація втрат).

Наведені приклади не охоплюють всіх можливих конструкцій та способів перекладу та повинні розглядатися як загальне керівництво до перекладу термінів – складних слів двокомпонентного складу. * Можливі відхилення від викладених правил за всіма пунктами.

5. Якщо складних словах, побудованих з урахуванням атрибутивного застосування іменників, окремі компоненти не оформлені граматично, тобто. не мають морфологічних флексій і з'єднуються між собою без допомоги службових слів, то терміни – стійкі словосполучення складаються з елементів, взаємний зв'язок яких оформлений за допомогою морфологічних засобів та службових слів. Наприклад: scientific management of labour – наукова організація праці; joint on the bevel - з'єднання в ус; joiner"s glue - столярний клей та ін. Завдяки граматичній оформленості елементів розглянутих термінів, переклад їх не представляє особливих труднощів, якщо не вважати випадків, коли окремі елементи термінів набувають специфічних значень, які не притаманні їм в інших словосполученнях. Так, наприклад: в Термін "dead man" - анкерний лежень, анкерна паля, - первісний сенс слів "dead" і "man" зовсім загублений.

Таким чином, на основі вивчення позицій вчених щодо визначення терміна, ми можемо сказати, що терміни - стійкі словосполучення, сенс яких не можна вивести зі значення окремих елементів, зазвичай даються в галузевих словниках, подібно до того, як у загальних словниках даються основні ідіоматичні висловлювання, фразеологічні єдності та зрощення.

При перекладі на російську мову термін може набути форми одиничного слова, або ж являти собою стійке російське словосполучення: як вказувалося вище фразеологічні фонди двох різних мов не збігаються.

1.3 Ознаки термінологічних кліше та стійких словосполучень як основа їхньої класифікації

Як вказувалося раніше, термін (включаючи науково-технічні терміни та терміни організаційно-розпорядчої документації) - це одиниця будь-якої конкретної природної або штучної мови (слово, словосполучення, абревіатура, символ, поєднання слова та букв-символів, поєднання слова та цифр- символів), що має в результаті стихійно сформовану або особливу свідому колективну домовленість спеціальним термінологічним значенням, яке може бути виражене або в словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді і досить точно і повно відображає основні, суттєві на даному рівні розвитку науки і техніки ознаки відповідного поняття. Термін - слово, обов'язково співвідносне з певною одиницею відповідної логіко-понятійної системи щодо змісту.

Б.М. Головін та Р.Ю. Кобрин пропонують свою концепцію, з урахуванням якої класифікують терміни. Глибинна ознака термінів дозволяє відокремити їхню відмінність від інших одиниць мови і розчленувати все безліч термінів. Цим глибинним ознакою термінів є позначення ними загальних понять. Оскільки існує кілька типів загальних понять, можуть бути виявлені та різні типитермінів.

Насамперед виділяються найзагальніші поняття матерії та її атрибутів, які мають назви категорій (матерія, простір, час, кількість, якість, міра та інші). Відповідно терміни, що позначають категорії, є типом термінів категорій.

Далі, на кожному етапі розвитку людського знання, у кожну епоху фігурує певна кількість загальнонаукових та загальнотехнічних понять, що використовуються в будь-якій науці (галузі техніки) (система, структура, метод, закон у науці, надійність у техніці). До них примикають загальні поняття методологічних наук – філософії, загальної теорії систем, кібернетики, інформатики та інші; деяка частина понять цих наук можна використовувати, як і загальнонаукові поняття, у різних галузях знання (наприклад, інформація, елемент).

При цьому потрібно мати на увазі, що загальнонаукові (загальнотехнічні) і міжгалузеві поняття є такими не тому, що вони використовуються в ряді галузей знання, а тому, що вони мають загальний зміст, який дозволяє застосовувати їх у різних галузях, в більшості випадків додаючи до загального змісту – конкретні ознаки. Як приклад можна навести загальнонауковий термін метод, міжгалузевий термін аналітичний метод і конкретно-наукові терміни математичний метод, метод Монте-Карло (порівняйте також міжгалузевий термін кластер - малий колектив частинок, від англійського cluster - купа, скупчення, пучок, гроно, та його застосування у фізиці, хімії, астрономії, біології, соціології, загальної теорії систем, а також у наукознавстві та інформатиці).

Нарешті, у кожній галузі знання та діяльності є специфічні поняття різного ступеняузагальненості: від найбільших – класів (пологів) до найменших – видів, а також понять, що відображають аспекти розгляду цих класів. Ці два типи понять названі видовими та аспектними; як приклади можуть бути наведені поняття геології: субдельта (видове поняття щодо поняття дельта, геохімія нафти, запаси нафти (аспектні поняття).

Усі перелічені типи понять знаходять своє мовне втілення у типах термінів. Виділяються терміни категорій, загальнонаукові та загальнотехнічні терміни, міжгалузеві терміни, спеціальні терміни (приклади були наведені при перерахуванні типів понять).

Відомо, що типологія є основою класифікації. У цьому сенсі описана тут типологія термінів - членування термінів за найважливішими їх ознаками - є власне термінознавчу класифікацію термінів. Підставою всіх наступних класифікацій служать різні окремі ознаки термінів - змістовні, формальні, функціональні, всередині - і позамовні. Всі ці класифікації можуть бути пов'язані з тими науками та областями знання, у яких вони використовуються.

Першою класифікацією термінів за змістом, що використовується переважно у філософії, є поділ на терміни спостереження та теоретичні терміни. За термінами спостереження стоять класи реальних об'єктів, а й за теоретичними термінами - абстрактні поняття, залежні зазвичай від певної теорії, концепції. Такий поділ є достатнім на вирішення термінологічних проблем філософії (філософії науки), але на вирішення філософських проблем термінознавства доводиться побудувати більш дробову класифікацію, оскільки ступінь абстрактності понять, позначених теоретичними термінами, різна: від філософських категорій до загальнонаукових і спеціальних наукових понять.

Так, у систематиці тварин вище за таксони лежать так звані таксономічні категорії (неконкретні об'єкти) - види, підродини, класи. Важливо, що ця ієрархія може знаходити вираз у формальній структурі термінів. Зокрема, у тій же системі К. Ліннея найменування таксонів (терміни спостереження) включають найменування таксономічних категорій: Betula pubescens - береза ​​пухнаста.

Другою класифікацією термінів за змістом – за об'єктом назви – є розподіл їх по галузях знання чи діяльності, або, інакше кажучи, за спеціальними сферами. Перелік цих сфер можна узагальнено представлений так: наука, техніка, виробництво; економічний базис; надбудова. На основі цієї соціологічної схеми, можна сформулювати перелік рубрик, які входять у класифікацію термінів у сфері знання.

У галузі науки виявляється група наукових термінів. Вона розпадається, кажучи загалом, стільки класів, скільки є наук певному етапі науково-технічного прогресу; а у кожному класі фізичних, хімічних та інших термінів виділяється стільки угруповань (терміносистем), скільки існує різних незалежних теорій опису фізичних, хімічних та інших об'єктів та закономірностей. Що стосується відмінностей так званої науково-технічної та суспільно-політичної термінології, то, насамперед, політичні науки (теорія держави і права, міжнародні відносини та інші), на одностайну думку фахівців, входять до числа суспільних наук, а отже, політичні терміни включаються до множини суспільних термінів.

Далі, всі ці терміни позначають наукові поняття так само, як і звані науково-технічні терміни; різниця полягає лише в тому, що перші позначають поняття суспільних наук, а другі – поняття природничих та технічних наук. Тому якщо прагнути точності, то доцільно говорити про терміни суспільних, природничих та технічних наук і про технічні терміни та термінології, а не про науково-технічну та суспільно-політичну термінологію. Однак терміни суспільних наук мають низку специфічних ознак, які протиставляють їх термінам природничих та технічних наук.

Це:

1) пряма, очевидно виражена залежність термінів суспільних наук від певної теорії, певної системи поглядів. При найближчому розгляді терміни природничих і технічних наук також залежить від теорії, яка, своєю чергою, визначається світоглядом (наприклад, паралельність у геометрії, маса у фізиці), але це залежність може бути затуширована. У термінах соціальних наук вона входить до їх змістовної структури;

2) своєрідна реалізація ознаки системності. Поряд із стрункими терміносистемами, що відображають закінчені теорії (політична економія, філософська система Гегеля), є такі галузі знання, для яких не побудовані системи понять та терміносистеми (наприклад, опис танцю, мода та інші);

3) наявність термінів з розмитими межами понять, що позначаються ними, наприклад, термінів, що позначають загальні поняття соціального характеру (особистість, ідеал);

4) ширший розвиток синонімії та багатозначності, ніж у терміносистемах природничих та технічних наук (мова - багатозначний термін);

5) включення оцінного фактора в семантику термінів (порівняйте терміни типу ренегат, червоні, білі, а також зелені "партії зелених").

У сфері виробництва та техніки функціонують технічні терміни. Це одиниці мови, що позначають машини, механізми, інструменти, операції. Технічні терміни відрізняються від наукових термінів, насамперед меншою залежністю від концепцій людей, які їх використовують, хоча така залежність і існує. У наш час технічні терміни нерідко проникають і власне наукові видання.

У сфері економічного базису та виробничих відносин є, з одного боку, терміни мови опису (у мовах політичної економії, конкретної економії) та, з іншого боку, терміни мови обслуговування економіки. Лексичними одиницями мови обслуговування є такі поєднання термінів, як введення в дію загальної (корисної) площі житлових будинків, які називаються показниками.

Показники - це сукупність ознак, що характеризуються даними. Найменування показника входять терміни, що позначають:

а) характеризується (вимірюваний) об'єкт економіки (продукція, що працюють);

б) стану, властивості цих об'єктів та процеси, які з ними здійснюються (наявність чи чисельність (працюючих), виробництво (продукції));

в) формальний спосіб (алгоритм) обчислення показника, наприклад, обсяг (реалізації продукції).

У межах надбудови виділяються адміністративно – політична сфера (куди входять оборона, юстиція, зовнішні зносини та інші) та соціально-культурна сфера (охорона здоров'я, наука, культура, освіта та інші).

В адміністративно-політичній сфері виокремлюються, зокрема, терміни мови управління, зокрема терміни діловодства, мови дипломатії, військових мов. Щоправда, частина військових термінів зближується з технічними, інша – з економічними, третя – з науковими термінами. Військові терміни – типовий приклад термінів стикової області. На їх прикладі можна показати, що взагалі межа між термінами, що виділяються по області знання, досить хитка. Так, багато термінів технічних наук можуть одночасно бути технічними термінами (прокатка, волочіння, відпал тощо), а багато термінів документознавства фігурують і в термінології діловодства (акт, архів). Проте, класифікація термінів по об'єкту називання надзвичайно важлива: вона відображає рівень науки та розвиненості суспільної структури на певному етапі.

До соціально-культурної сфери, крім термінів суспільних наук (політекономії, соціології, етнографії), належить так звана суспільно-політична лексика. Суворе розрізнення термінів (суспільних наук) та суспільно-політичної лексики важливе, зокрема, для побудови інформаційних мов.

Класифікація термінів за об'єктом називання всередині окремих областей знання є найбільш докладною класифікацією термінів.

Третя змістовна класифікація термінів – за логічною категорією того поняття, яке позначається терміном. Виділяються терміни предметів (ссавці), процесів (множення, діловодство, компресія); ознак, властивостей (холодноламкість), величин та його одиниць (сила струму, ампер).

Лінгвістичні класифікації термінів ґрунтуються на ознаках термінів як слів або словосполучень певної мови.

Класифікація за змістовною (семантичною) структурою дозволяє виділити однозначні терміни (шунтування, гайка, хромосома) та багатозначні терміни, тобто такі, які мають два або більше значень у межах однієї терміносистеми (суд – 1. сукупність суддів та засідателів;

2. судове засідання;

3. будинок суду). З погляду семантики виділяються терміни - вільні словосполучення (муфельна піч, довідка з місця проживання) та стійкі (у тому числі фразеологічні) словосполучення (всесвітнє тяжіння).

Класифікація термінів за формальною структурою є дуже дрібною. Насамперед, виділяються терміни-слова. Вони, у свою чергу, поділяються на кореневі (вода), похідні (прийменник, дільник, пересортиця), складні (суспільствознавство, біосфера), складноскорочені (капвкладення), а також слова незвичайної структури – телескопічні (магнітола – від магнітофон + радіола), із зворотним порядком звуків, ланцюжкові утворення (синтез-газ, 2,5-диметил-5-етил-3-ізопропілгептан, система хребет – хребет – хребет).

Далі, виділяються терміни-словосполучення. Найбільш поширеними структурами тут є поєднання іменника з прикметником, іменника з іменником у непрямому відмінку (ступінь свободи), іменника з іншим іменником як додаток (швачка-мотористка). Є також багатослівні терміни, що іноді складаються з більш ніж 5 слів (фільтраційний потенціал мимовільної поляризації в свердловині - термін ГОСТу).

Характерними явищами у формальній структурі термінів є усічення однослівних термінів (кіно - від кінофільм або кінотеатр) та скорочення (абревіація) багатослівних термінів. Спостерігається безліч видів абревіатур: літерні (к. п. д.), звукові (ЖЕК), складові (гірком), словоподібні (сигран – від синтетичний граніт), що повністю збігаються зі словом (ГАЗ від: Горьківський автомобільний завод); крім того, поєднання абревіатур зі словами (МГД-генератор - від магнітогідродинамічний генератор).

Постійно виникають терміни специфічної формальної структури з використанням елементів штучних мов; символи-слова (х-частка), моделі-слова (i-балка, тобто двотаврова балка за подібністю до літери I). Класифікація за мотивованістю / невмотивованістю показує, що є терміни, значення яких може бути або не може бути пояснено їх структурою. Тут розрізняють терміни, повністю мотивовані (газопровід), частково мотивовані (хвороба Паркінсона), повністю невмотивовані (ромб), а також помилково мотивовані (громовідвід).

Залежно від мови-джерела розрізняються терміни споконвічні (датчик), запозичені (дисплей - шал, квершлаг - нім.), Гібридні (металознавство, антизледеніння).

З погляду належності термінів до частин мови розрізняють терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Наприклад, серед лінгвістичних термінів є іменники (застава, вид), прикметники (невмотивований, парасинтетичний, письменний). Серед термінів музикознавства фігурують терміни-прислівники (піано, піаніссімо). Підрахунки показують, що термінів – назв об'єктів у відсотковому відношенні набагато більше, ніж термінів – назв ознак. Та й позначення ознак у термінах часто виступають у визначеному вигляді.

Класифікація термінів за авторством відбиває соціологічний підхід до термінів. Відомі у цьому плані колективні та індивідуальні терміни. Так, термін гелікоптер створив Леонардо да Вінчі, термін промисловість – Н.М. Карамзін, термін соціологія – О. Конт.

За сферою використання виділяються універсальні (для багатьох споріднених областей), унікальні (для однієї області) та концепціально-авторські терміни; наприклад, лінгвістичні терміни можуть позначати явища, характерні для всіх мов (фонетика), для однієї або кількох мов (ергативність) або тільки для одного підходу (глосематика – термін Л. Єльмолева).

Подібні документи

Характеристика науково-технічної мови Загальне поняття термінологічних кліше та стійких словосполучень у теорії перекладу. Особливості перекладу науково-технічної літератури. Вплив контексту на переклад медичних термінів та міжнародних заявок.

дипломна робота , доданий 22.10.2012


Теоретичні аспекти розгляду особливостей перекладу стійких словосполучень та термінологічних кліше на основі наукових текстів та дисертаційних праць. Аналіз конкретного тексту та виявлення впливу контексту на переклад спеціальних термінів.

курсова робота , доданий 09.11.2012


Характеристика науково-технічного тексту на лексичному, стилістичному, граматичному та синтаксичному рівнях. Аналіз термінології англійських науково-технічних текстів. Основні проблеми перекладу вільних і стійких словосполучень даних текстів.

курсова робота , доданий 08.06.2013


Основи усного перекладу англійської ділового спілкування. Поняття жанрово-стилістичної норми перекладу. Проблеми перекладу кліше та їх словосполучень. Аналіз ролі кліше при усному перекладі англійської мови ділового спілкування в усному та письмовому мовленні.

курсова робота , доданий 19.04.2015


Поняття терміна та види термінологічних одиниць. Властивості термінів. Багатокомпонентні терміни та особливості їхнього перекладу з англійської мови на російську. Практичний аналіз перекладу юридичних термінів на прикладі текстів підмови "юриспруденція".

дипломна робота , доданий 24.05.2012


Сутність та зміст одиниці перекладу, напрями та критерії її аналізу, способи виявлення, різновиди та форми: транслатема, безеквівалентні, мовні кліше. Проблеми одиниць перекладу: переклад різних рівнях мови, вільний і дослівний переклад.

курсова робота , доданий 19.03.2013


Складність проблеми виділення одиниць перекладу тексті. Основні види, характерні ознакита особливості використання кліше у мовленнєвої діяльності. Образні висловлювання та його вживання у переносному значенні. Сутність використання готових одиниць перекладу.

презентація , доданий 30.10.2013


Лексичні та граматичні проблеми перекладу науково-технічних текстів, насичених спеціальними термінами та словосполученнями. Атрибутивні конструкції як із поширених типів вільних словосполучень в англійських науково-технічних текстах.

курсова робота , доданий 23.07.2015


Поняття терміна та термінологічні словосполучення. Проблема полісемії термінологічних одиниць. Термінологічна лексика у друкованих ЗМІ. Термінологічні словосполучення з економіки, особливості їх функціонування та перекладу російською мовою.

дипломна робота , доданий 11.06.2014


Спеціальна теорія перекладу та поняття адекватності економічного дискурсу. Особливості перекладу англійських економічних текстів: на рівні лексичних одиниць, на граматичному та стилістичному рівні. Переклад заголовків, фразеологізмів, кліше, метафор.