Дата розміщення статті: 03.06.2012
І.В. КЕРЕНСЬКИЙ
7 травня 2012 р. до Держдуми було внесено законопроект N 68702-6 "Про федеральну контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт та послуг" (далі - законопроект). Він покликаний врегулювати відносини щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб (далі - держзакупівлі) та у разі прийняття замінить Федеральний закон від 21.07.2005 N 94-ФЗ "Про розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних та муніципальних потреб" (далі - Закон про держзакупівлі).
Законопроектом передбачені суттєві зміни правил здійснення держзакупівель, починаючи від етапу планування та закінчуючи етапом контролю діяльності державних та муніципальних замовників та їх посадових осіб. В Російської Федераціїбуде створено федеральну контрактна система, що замінить існуючий порядок держзакупівель Втім, значна частина положень Закону про держзакупівлі збережеться у новій системі у тій чи іншій формі. Зокрема майже в незмінному вигляді до неї увійдуть існуючі способи проведення держзакупівель.
На додаток до старих способів законопроект передбачає запровадження конкурсу з обмеженою участю, двоетапного конкурсута запиту пропозицій. Відкритий аукціон пропонується проводити лише у формі електронного аукціону.
Істотним нововведенням стане довгострокове планування державних та муніципальних закупівель. Законопроект передбачає зміну правил визначення початкової ціни держконтракту, правил оцінки заявок на участь у держзакупівлях, правил нагляду над діяльністю державних та муніципальних замовників.
Законопроект уперше формулює принципи федеральної контрактної системи:
- Відкритість федеральної контрактної системи;
- конкуренція у федеральній контрактній системі;
- Професіоналізм замовника;
- Єдність федеральної контрактної системи;
- відповідальність за результативність забезпечення державних та муніципальних потреб та ефективність витрачання бюджетних коштів.
Зазначимо, що у Законі про держзакупівлі такі принципи окремо не виокремлюються.
1. Прогнозування та планування у федеральній контрактній системі
Одним з елементів федеральної контрактної системи буде обов'язкове прогнозування та планування державних та муніципальних закупівель. Законопроект передбачає співвіднести здійснення державних та муніципальних закупівель із змістом документів, що визначають цілі та завдання діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. До таких документів, зокрема, належать державні програмиРФ, федеральні цільові програми, а також інші документи стратегічного та програмно-цільового планування (ч. 1 ст. 18 законопроекту).
Окремо зазначено, що крім реалізації заходів, встановлених документами стратегічного планування, державні та муніципальні закупівлібудуть проводитися для забезпечення виконання державних та муніципальних послуг (функцій) (п. 2 ч. 2 ст. 18 законопроекту).
Перелік документів, що визначають цілі та завдання діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, є відкритим. Правила розробки та прийняття більшості їх не передбачається регулювати законопроектом. Він встановлюватиме лише правила розробки та прийняття "Зведеного прогнозу закупівель", який стане частиною прогнозу соціально-економічного розвитку Російської Федерації. Стверджувати його має федеральний орган виконавчої у порядку, встановленому Урядом РФ (ст. 17 законопроекту).
Крім зведеного прогнозу, чинного по всій території Російської Федерації, планується приймати аналогічні документи лише на рівні суб'єктів РФ. Вони будуть називатися "прогнози закупівель товарів (робіт, послуг) для забезпечення потреб суб'єкта Російської Федерації і муніципальних потреб муніципальних утворень, що входять до його складу".
На основі документів програмно-цільового планування та інших документів, що визначають цілі та завдання діяльності державних та муніципальних органів, державні та муніципальні замовники повинні будуть приймати два документи щодо планування власних закупівель (ст. 18 та ст. 21 законопроекту): план закупівель та план- графік.
План закупівель розрахований на три роки та містить, зокрема, опис об'єктів закупівель, плановані обсяги фінансування, строки та періодичність здійснення закупівель. Обов'язковою складовою плану є вказівка на конкретні заходи, перелічені в документах програмно-цільового планування, а також найменування державних або муніципальних послуг або функцій, на виконання яких будуть здійснюватися закупівлі (підп. 2 ч. 2 ст. 18 законопроекту). Особливості даних заходів вплинуть на характеристики об'єкта закупівель, перераховані в плані закупівель (підп. 3 ч. 2 ст. 18 законопроекту) та обсяг товарів, що закуповуються (робіт, послуг). Крім того, якщо термін реалізації заходів перевищує три роки, то план закупівель міститиме всі вимоги до закупівель для реалізації цього заходу на весь термін його здійснення (ч. 4 ст. 18 законопроекту).
У плани закупівель необхідно включати обґрунтування об'єктів закупівлі, способів визначення постачальників (підрядників, виконавців) (далі - постачальники) і обсягів грошових коштів, необхідні здійснення закупівель (ч. 2 ст. 19 законопроекту). Крім цього, слід вказати ідентифікаційний код закупівлі, який дозволить однозначно встановити зв'язок запланованої закупівлі з кодами КБК та КВЕД (ч. 6 ст. 18 законопроекту).
План-графік, що ґрунтується на плані закупівель (ч. 2 ст. 21 законопроекту), приймається на черговий фінансовий рік, містить перелік закупівель товарів (робіт, послуг) замовників на відповідний період та є підставою для здійснення закупівель.
До планів-графіки вносяться серед іншого ідентифікаційний код закупівлі, умови контрактів, включаючи докладні вимоги до об'єктів закупівель, спосіб визначення постачальників та обґрунтування його вибору, вказівку на початкову (максимальну) ціну контракту.
Замовники зможуть здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг лише відповідно до плану-графіка. Виняток із цього правила буде зроблено лише для деяких видів закупівель, які здійснюються з єдиного джерела (ч. 5 ст. 21 законопроекту). Наприклад, для закупівель, здійснюваних замовниками не більше двохсот тисяч рублів, якщо сукупний обсяг таких закупівель вбирається у п'яти відсотків всього обсягу коштів замовника, передбачених реалізації закупівель (п. 5 год. 1 ст. 85 законопроекта).
Законопроект визначає випадки обов'язкової зміни плану-графіка. Причиною його зміни можуть стати, наприклад, корективи, внесені до плану закупівель, або збільшення вартості запланованих до придбання товарів (робіт, послуг), виявлене в ході планування закупівель, якщо при цьому неможливо провести закупівлі відповідно до початкової (максимальної) ціни контракту ( п. 1 та 2 ч. 9 ст.21 законопроекту). Інші випадки зміни плану-графіка перераховані у п. 3 – 6 ч. 9 ст. 21 законопроект.
Зазначимо, що у чинній редакції Закону про держзакупівлі також встановлюється обов'язок замовників розробляти та публікувати плани-графіки (ч. 5.1 ст. 16 Закону про держзакупівлі). Проте вимоги до них та порядку їх опублікування встановлюються підзаконними нормативними актами, у яких немає норми щодо обов'язкового дотримання замовником затвердженого плану-графіка при здійсненні закупівель.
2. Єдина інформаційна система
Законопроект передбачає створення єдиної інформаційної системи, що містить дані про всі етапи держзакупівель, починаючи з планування та закінчуючи виконанням контракту. До неї будуть включені всі документи щодо планування закупівель та реалізації планів, інформація про укладення та виконання контрактів, а також інші відомості, передбачені законопроектом (ч. 1 ст. 5 законопроекту). Інформація буде доступна на офіційному сайті федеральної контрактної системи. Його адресу визначить Уряд РФ. Нагадаємо, що згідно із Законом про держзакупівлі на офіційному сайті для загального доступу безкоштовно публікуються відомості про розміщення замовлення та укладання держконтракту, але не про хід його виконання (ч. 6 та 8 ст. 16 Закону про держзакупівлі).
3. Нові вимоги до укладання контрактів
Законопроект пропонує встановити нові вимоги до опису об'єкта закупівель, обґрунтування початкової ціни, забезпечення заявки на участь у закупівлі, оцінки заявок. Вони будуть поширюватися на всі способи укладання державних та муніципальних контрактів.
Опис об'єктів держзакупівель.
Законопроект містить єдині вимогидо опису об'єкта закупівель незалежно від способу їхнього здійснення.
При формуванні документації щодо здійснення закупівель замовник зобов'язаний описати об'єкт закупівлі відповідно до законопроекту. Опис має відповідати плану-графіку, мати об'єктивний характер, містити вказівки на функціональні, технічні, якісні та експлуатаційні характеристики, передбачені планом-графіком (ч. 1 ст. 32 законопроекту).
Нововведенням законопроекту стане потреба для замовника при описі об'єктів закупівлі керуватися правилами нормування у сфері держзакупівель (ст. 20 законопроекту). Останні визначають вимоги до товарів, робіт та послуг. Ці вимоги повинні забезпечувати придбання в рамках держзакупівель тільки таких товарів (робіт, послуг), які не мають зайвих споживчих властивостей і не є предметами розкоші. Але при цьому вони повинні відповідати критеріям, що забезпечують здійснення діяльності замовників, та повністю забезпечувати державні чи муніципальні потреби (ч. 2 ст. 20 законопроекту). Правила нормування встановлюватимуться у державних та муніципальних актах та публікуватимуться в єдиній інформаційній системі (ч. 3 ст. 20 законопроекту).
Б. Початкова вартість договору.
Законопроект визначає методи обґрунтування початкової ціни контракту:
- Нормативний метод;
- метод однієї ціни;
- тарифний метод;
- метод індексації;
- запитний метод;
- проектно-кошторисний метод;
- метод розрахунку питомої ціни основного параметра;
- Самостійний розрахунок замовником початкової (максимальної) ціни контракту (застосовується, якщо ціну контракту неможливо визначити з використанням перерахованих вище методів).
Вибір того чи іншого методу залежить від умов контракту та, як правило, здійснюється замовником самостійно. Виняток становить використання тарифного методу, який обов'язково застосовується замовником, якщо ціна контракту визначається відповідно до встановленого тарифу (ціни) на товари (роботи, послуги) (п. 3 ч. 1 ст. 22 законопроекту).
Кожен метод розрахунку початкової (максимальної) ціни контракту передбачає вчинення замовником певних п. 1 – 8 год. 1 ст. 22 законопроекти дій та їх документарне оформлення. Наприклад, метод індексації використовується у тому випадку, якщо замовник у попередньому році вже укладав аналогічні контракти. Тоді їхня вартість множиться на індекс споживчих цін або на інший обґрунтований замовником коефіцієнт. При цьому кількість попередніх процедур закупівель, що враховуються замовником з метою розрахунку, не може бути меншою за три, а замовник у конкурсної документаціїзобов'язаний відображати відомості, на підставі яких замовником було здійснено розрахунок початкової (максимальної) ціни (п. 4 ч. 1 ст. 22 законопроекту).
Відомості, необхідні визначення початкової (максимальної) ціни контракту, замовники повинні брати з джерел інформації, зазначених у законопроекті. До них відносяться дані державної статистичної звітності, відомості з реєстру контрактів та деякі інші (ч. 2 ст. 22 законопроекту). До обов'язків посадових осіб замовника увійде дотримання вимог до обґрунтування початкової (максимальної) ціни закупівлі. За порушення цієї умови вони нестимуть дисциплінарну відповідальність, аж до звільнення, а також адміністративну відповідальність(ч. 6 ст. 22 законопроекти).
Зазначимо, що з квітня 2011 р. у Законі про держзакупівлі вже міститься вимога про обґрунтування початкової (максимальної) ціни контракту, однак у ньому, на відміну від законопроекту, не встановлено методів розрахунків та підстав їх застосування (ст. 19.1 Закону про держзакупівлі).
В. Забезпечення заявок.
Законопроект докладно регулює правила забезпечення заявок під час проведення конкурсів та аукціонів. Ці норми виділено в окрему статтю (ст. 40 законопроекту). У цьому ще одна відмінність його від чинного Закону про держзакупівлі, в якому зазначені правила містяться в тексті статей, що регулюють порядок проведення конкурсів та аукціонів (наприклад, п. 3 ч. 1 ст. 12, ч. 4 ст. 20, ст. 21 , ч. 5 ст.32 Закону про держзакупівлі).
Розмір забезпечення не може перевищувати п'яти відсотків початкової (максимальної) ціни контракту, а під час проведення аукціону з початковою (максимальною) ціною контракту одного мільйона рублів - одного відсотка.
Учасники процедур закупівель зможуть надавати забезпечення у формі безвідкличного банківської гарантії, виданої банком або іншою кредитною організацією, включеною до Реєстру банківських гарантій. Зазначимо, що такий реєстр буде створено лише у разі ухвалення законопроекту. Чинний Закон про держзакупівлі норм про створення та ведення такого реєстру не містить.
Форма банківської гарантії, порядок ведення та розміщення в єдиній інформаційній системі реєстру банківських гарантій встановлюватимуться Мінфіном (абз. 2 ч. 1 ст. 40 законопроекту, п. 1 Положення про Міністерство фінансів Російської Федерації, утв. Постановою Уряду РФ від 30.06.2004 N 329).
Якщо до дати розгляду та оцінки заявок на рахунок замовника не надійшли кошти, що є забезпеченням заявки, то навіть якщо учасник процедури закупівель подав документи, що підтверджують внесення таких коштів, він визнається таким, що не надав забезпечення заявки.
Це правило не застосовується під час проведення електронного аукціону (ч. 3 ст. 40 законопроекту), оскільки за проведення електронного аукціону буде встановлено особливий порядок надання забезпечення заявки. Під час проведення електронного аукціону учасник перераховує кошти, призначені задля забезпечення заявки, з цього приводу у Федеральному казначействі, у якому вони блокуються.
Забезпечення заявки повертається учаснику конкурсу або аукціону у таких випадках (ч. 4 ст. 40, ч. 8 ст. 47, ч. 8 ст. 63 законопроекту):
- закінчення терміну дії забезпечення заявок;
- укладення контракту;
- скасування процедури визначення постачальника (підрядника, виконавця);
- Відхилення заявки учасника процедури закупівлі.
Забезпечення заявки не повертається учаснику закупівлі, якщо його було визнано переможцем, але ухиляється від укладання контракту (ч. 4 ст. 47). Зазначимо, що у законопроекті прямо не йдеться про неповернення забезпечення заявки у разі ухилення переможця електронного аукціону від укладання договору (ч. 11 ст. 63 законопроекту).
Також забезпечення заявки не повертається учаснику, якщо він здійснює такі дії:
- відмовляється укласти договір;
- змінює або відкликає заявку після закінчення строку закінчення подання заявок;
- не надає (порушує правила надання) забезпечення виконання договору до його укладання, якщо такий обов'язок міститься у документації щодо здійснення закупівель.
Р. Забезпечення виконання договору.
Законопроект передбачає обов'язкове встановлення у документації про здійснення закупівлі забезпечення виконання для всіх державних та муніципальних контрактів (ч. 1 ст. 88 законопроекту). Виняток становлять випадки, коли учасником, з яким укладається договір, є державна або державна державна установа. Тоді правила про забезпечення виконання контракту не застосовуються, навіть якщо умова забезпечення встановлено замовником (ч. 6 ст. 88 законопроекту).
У Законі про держзакупівлі забезпечення виконання договору у багатьох випадках встановлюється з ініціативи замовника, виняток становлять лише дорогі договори (з початковою ціною понад 50 млн. крб.). У зазначеному випадку встановлення забезпечення виконання контракту не є правом, а обов'язком замовника (ч. 15.2 ст. 22, ч. 9 ст. 34 Закону про держзакупівлі).
Розмір забезпечення у законопроекті встановлено наступний:
- Від 5 до 30 відсотків ціни договору, якщо початкова (максимальна) вартість договору менше 50 млн. руб.;
- від 10 до 30 відсотків ціни договору, якщо початкова (максимальна) вартість договору перевищує зазначену суму.
Якщо передбачена виплата авансу, то розмір забезпечення виконання контракту не може бути меншим за розмір авансу, навіть коли останній перевищує 30 відсотків початкової (максимальної) ціни контракту. У разі забезпечення встановлюється у вигляді авансу (ч. 4 ст. 88 законопроекту).
Законопроект передбачає два можливих способівзабезпечення виконання контракту: внесення коштів та надання безвідкличного банківської гарантії, що надається, як і у разі із забезпеченням заявок, банком або іншою кредитною організацією, включеною до Реєстру банківських гарантій (ч. 2 ст. 88 законопроекту).
Розмір та спосіб забезпечення можуть бути змінені у ході виконання контракту з ініціативи постачальника, який має право знижувати забезпечення відповідно до обсягу виконаних зобов'язань за контрактом (ч. 5 ст. 88 законопроекту). Втім, докладно у законопроекті порядок зниження розміру забезпечення не розкривається.
Д. Оцінка заявок.
Законопроект пропонує змінити критерії, за якими оцінюються заявки учасників процедур закупівлі. За Законом про держзакупівлі такі критерії діяли лише однієї форми здійснення закупівель - конкурсу (ст. 28 Закону про держзакупівлі). Тепер їх запропоновано встановити й інших процедур визначення постачальників.
Обов'язковим згідно із Законом про держзакупівлі названо лише один критерій – ціна контракту (ч. 4 ст. 28 Закону про держзакупівлі). Ціну контракту замовник завжди повинен включати до конкурсної документації (ч. 4 ст. 28 законопроекту та п. 6 Правил оцінки заявок на участь у конкурсі на право укласти державний або муніципальний контракт (цивільно-правовий договір бюджетної установи) на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг потреб замовників, затверджених Постановою Уряди РФ від 10.09.2009 N 722).
Крім того, при оцінці контракту має бути використаний ще хоча б один із критеріїв, встановлених Законом про держзакупівлі, - якість робіт, витрати на експлуатацію товару, терміни надання гарантії якості тощо.
Законопроект ставить ціну договору поруч із іншими критеріями:
- витрати на експлуатацію та ремонт товарів, на використання результатів робіт;
- якісні, функціональні та екологічні характеристики об'єкта закупівель;
- Кваліфікація учасників процедур визначення постачальників, включаючи наявність у них трудових та фінансових ресурсів, обладнання та інших матеріальних ресурсів для виконання контракту (ч. 1 ст. 31 законопроекту).
Щодо ціни контракту зазначено, що важливість критерію витрат на експлуатацію та ремонт товарів та на використання результатів робіт не повинна перевищувати значущість критерію ціни контракту.
У законопроекті прямо не сказано, що замовник завжди зобов'язаний вказувати ціну контракту як обов'язковий критерій оцінки заявок, однак, ймовірно, така вказівка буде включена до Порядку оцінки заявок (пропозицій) учасників процедур визначення постачальників (підрядників, виконавців), який у разі прийняття законопроекту має затвердити Уряд РФ (ч. 6 ст. 31 законопроекту). Для проведення закупівель за допомогою електронного аукціону або закритого аукціону ціна завжди буде обов'язковим критерієм оцінки заявок, оскільки в цьому випадку особливість процедури полягає саме у зниженні початкової (максимальної) ціни (ч. 4 ст. 61 та ч. 3 ст. 82 законопроекту).
У всіх випадках, крім проведення аукціону, замовник зобов'язаний буде включити до документації щодо визначення закупівель хоча б два із названих чотирьох критеріїв оцінки заявок (ч. 2 ст. 31 законопроекту).
Ще одне нововведення - підвищену увагу замовників до заявок із демпінговими цінами, тобто. з цінами на 25 і більше відсотків нижче від початкової (максимальної) ціни контракту (ст. 35 законопроекту). Учасник закупівель, який подав заявку з такою ціною, зобов'язаний буде додатково надати для обґрунтування ціни такі документи:
1. Розрахунок запропонованої ціни та гарантійний лист від виробника (або інший документ, що підтверджує можливість поставити товар за ціною, зазначеною у заявці) - за контрактом на постачання товарів.
2. Розрахунок ціни та її обґрунтування за контрактом на виконання робіт (надання послуг).
3. Розрахунок ціни та її обґрунтування, а також укладання саморегулівної організації, що підтверджує можливість виконання контракту за заявленою ціною, - за контрактом на виконання робіт особами, які отримали свідоцтво про допуск, видане саморегулівною організацією.
Якщо учасник процедури закупівель не подасть відповідні документи або обґрунтування своєї заниженої ціни, то комісія зі здійснення закупівель (спеціальний підрозділ, який створюється замовником для проведення закупівель, - ст. 37 законопроекту) зобов'язана буде відхилити заявку з демпінговою ціною. Якщо процедури визначення постачальників проводяться з метою укладання контрактів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських або технологічних робіт, то заявка з ціною на 25 відсотків нижче за початкову (максимальну) ціну контракту відхиляється у будь-якому випадку (ст. 35 законопроекту).
4. Способи здійснення закупівель
Замовники зможуть здійснювати закупівлі одним із наступних способів:
1) відкритий конкурс;
2) конкурс із обмеженою участю;
3) двоетапний конкурс;
4) електронний аукціон;
5) запит котирувань;
6) запит пропозицій;
7) закриті способи визначення постачальників (підрядників, виконавців) у випадках, зазначених у ст. 76 законопроекти;
8) із єдиного джерела.
Таким чином, законопроект у цілому зберігає способи здійснення держзакупівель, встановлені Законом про держзакупівлі, проте при цьому він дещо змінює їх зміст, включає нові способи та більш точно проводить розмежування підстав для використання існуючих способів.
Порівняно із Законом про держзакупівлі законопроект містить три нові способи здійснення держзакупівель – конкурс з обмеженою участю, двоетапний конкурс та запит пропозицій. Цей аукціон представлений тільки у вигляді електронного аукціону. У іншому порядок - за деякими винятками - залишився незмінним як щодо дій замовників, і за термінами проведення.
А. Відкритий конкурс.
Законопроект наказує замовникам здійснювати більшість закупівель під час відкритого конкурсу. Законопроект, на відміну ч. 12 ст. 25 та ч. 5 ст. 27 Закону про держзакупівлі, не містить норми, яка дозволяє укласти контракт, якщо на участь у відкритому конкурсі була подана лише одна заявка та конкурс був визнаний таким, що не відбувся (ч. 5 ст. 26 Закону про держзакупівлі). У законопроекті зазначено лише, що у такому разі відкритий конкурс має бути визнаний таким, що не відбувся (ч. 12 ст. 44 законопроекту).
Ще одна відмінність процедури проведення відкритого конкурсу за правилами законопроекту полягає в тому, що замовник не матиме права відмовитись від проведення відкритого конкурсу після розміщення повідомлення про його проведення на офіційному сайті. Після розміщення заяви він зможе лише змінити зміст повідомлення не пізніше ніж за п'ять днів до дня закінчення подання конкурсних заявок (ч. 4 ст. 42 законопроекту). Проте законопроект обмежує зазначене повноваження замовника - він не матиме права змінювати об'єкт закупівель, форму забезпечення конкурсних заявок або збільшувати розмір забезпечення заявок.
За Законом про держзакупівлі замовник після розміщення повідомлення про проведення конкурсу має право не лише змінити умови конкурсу, за винятком предмета конкурсу (ч. 4.1 ст. 21 Закону про держзакупівлі), а також відмовитися від його проведення (ч. 5 ст. 21 Закону про держзакупівлі).
Правила подання та розкриття конкурсних заявок залишаться загалом аналогічні нормам Закону про держзакупівлі (див. ст. 44 та 45 законопроекту та ст. 25 та 26 Закону про держзакупівлі). Однак учасникам конкурсу варто враховувати, що для укладання договору на закупівлю довгострокових та дорогих товарів (робіт, послуг), ціна яких становить понад сто мільйонів рублів, вони повинні будуть включати до змісту конкурсної заявки план-графік виконання контракту. При цьому законопроект не містить жодних вимог до оформлення такого плану-графіка (підп. 4 ч. 2 ст. 44 та ч. 9 ст. 33 законопроекту).
Деякі зміни стосуються правил розгляду та оцінки заявок. По-перше, розгляд та оцінка заявок будуть здійснюватися як єдина процедура, і для неї буде встановлений єдиний термін – 20 днів з дня розкриття конвертів із конкурсними заявками.
У Законі про держзакупівлі встановлено два окремі терміни:
- термін розгляду конкурсних заявок становить 20 днів з дня відкриття конвертів (відкриття доступу до поданих до електронної формизаявкам) (ст. 27 Закону про держзакупівлі);
- термін оцінки конкурсних заявок становить 10 днів із дня підписання протоколу розгляду конкурсних заявок (ст. 28 Закону про держзакупівлі).
По-друге, законопроект визначає особливості розгляду та оцінки заявок на придбання товарів, виконання, робіт та надання послуг у сфері науки, культури та мистецтва. У таких випадках замовник зможе продовжувати термін розгляду та оцінки конкурсних заявок на десять робочих днів, таким чином, максимальний терміндля розгляду такого типу заявок становитиме 20 днів плюс 10 робочих днів (абз. 2 ч. 1 ст. 46 законопроекту). У чинній редакції ст. 31.6 Закону про держзакупівлі такий строк становить 60 днів з дня підписання протоколу розгляду заявок на участь у конкурсі. Також замовник отримає право залучати експертів, експертні організації та створювати експертні поради для здійснення експертизи заявок під час проведення конкурсу з подібним об'єктом закупівлі (абз. 2 ч. 3 ст. 46 законопроекту).
Законопроект передбачає інші наслідки для переможця конкурсу, який ухиляється від укладання контракту, а не ті, що встановлені у ч. 2 ст. 29 Закону про держзакупівлі. Тепер замовник не матиме права звертатися до суду з вимогою про примус переможця конкурсу укласти контракт, він матиме право звернутися до суду лише з позовом про відшкодування збитків. При цьому замовник має право звернутися з пропозицією про укладення контракту до учасника, заявці якого присвоєно другий номер. Але примусити учасника, заявці якого присвоєно другий номер, якщо і той ухилятиметься від укладання договору, замовник також не зможе (пор. ч. 4 та 6 ст. 47 законопроекту та ч. 2 ст. 29 Закону про держзакупівлі).
Також переможець конкурсу, який ухилився від укладання контракту, автоматично втрачає право на повернення забезпечення заявки, а якщо таке забезпечення не було встановлено, то він зобов'язаний буде сплатити неустойку у розмірі п'яти відсотків від початкової (максимальної) ціни контракту (ч. 4 ст. 47 законопроекту). ).
У законопроекті дуже детально порівняно із Законом про держзакупівлі описані дії сторін під час укладання контракту. Укладання контракту проходитиме за такою схемою: замовник спрямовує переможцю конкурсу непідписаний проект контракту, який переможець зобов'язаний підписати протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання. Після чого контракт разом із документами, що підтверджують забезпечення виконання контракту, повертається замовнику і той підписує його (ч. 2, 3 та 7 ст. 47 законопроекту). У разі ухилення замовника від підписання договору переможець конкурсу має право звернутися до суду з вимогою про примушення замовника до укладення договору (ч. 7 ст. 47 законопроекту).
Б. Конкурс із обмеженою участю.
Конкурс з обмеженою участю - новий спосібздійснення закупівель - є різновидом відкритого конкурсу. Передбачається, що він буде проводитися тоді, коли товари (послуги, роботи) через їх особливу складність, інноваційного або спеціалізованого характеру можуть бути поставлені (або виконані) обмеженою кількістю постачальників. Перелік випадків віднесення товарів (робіт, послуг) до товарів (робіт, послуг) високоскладного, інноваційного або спеціалізованого характеру та (або) перелік видів таких товарів (робіт, послуг) встановлюватимуться Урядом Російської Федерації.
Відмінність його від відкритого конкурсу полягає в тому, що учасники спочатку проходять передкваліфікаційний відбір, у ході якого замовник з'ясовує їхню кваліфікацію, і лише потім можуть брати участь у конкурсі (ст. 50 законопроекту).
Замовник одночасно з повідомленням про проведення конкурсу з обмеженою участю розміщує в єдиній інформаційній системі не лише конкурсну, а й передкваліфікаційну документацію, що містить перелік документів, які учасники мають подати на підтвердження своєї кваліфікації (п. 2 ч. 5 ст. 50 законопроекту).
В. Двоетапний конкурс.
Законопроект запроваджує такий спосіб здійснення закупівель, як двоетапний конкурс. Він також є різновидом відкритого конкурсу. Його особливість у цьому, що під час проведення конкурсу замовник може змінити об'єкт закупівлі чи критерії оцінки заявок.
На першому етапі учасники подають первісні конкурсні заявки без зазначення пропозицій щодо ціни контракту (ч. 4 ст. 51 законопроекту). Замовник розглядає заявки та після завершення першого етапу може уточнити будь-яку вимогу до об'єкта закупівель або до критеріїв оцінки конкурсних заявок (ч. 6 ст. 51 законопроекту). Після закінчення першого етапу конкурсу замовник повідомляє всіх учасників про внесені до конкурсної документації зміни, а також публікує цю інформацію в єдиній інформаційній системі. На другому етапі конкурсу учасники мають право подати остаточні конкурсні заявки із зазначенням ціни та з урахуванням змінених параметрів контракту або відмовитися від участі у конкурсі. Участь у другому етапі конкурсу можуть брати будь-які учасники, а не лише ті, що подали заявки на першому етапі двоетапного конкурсу (ч. 8 ст. 51 законопроекту).
Сфера застосування двоетапного конкурсу суттєво обмежена порівняно з іншими засобами здійснення закупівель. Замовник має право здійснити закупівлі даним способом за одночасної наявності наступних двох умов (ч. 2 ст. 51 законопроекту):
- замовнику необхідно обговорювати та уточнювати з постачальниками ті чи інші характеристики об'єкта закупівель;
- конкурс проводиться для укладання контракту з метою проведення наукових досліджень, проектних робіт, експериментів, пошуків або розробок, на постачання інноваційної продукції, з метою реставрації об'єктів культурної спадщини (пам'ятників історії та культури) народів РФ, музейних предметів та музейних колекцій, включених до складу Музейного фонду РФ, документів Архівного фонду РФ, особливо цінних та рідкісних документів, що входять до складу бібліотечних фондів, або з метою створення твору літератури чи мистецтва, виконання (як результату інтелектуальної діяльності), а також фінансування прокату або показу національного фільму.
Г. Електронний аукціон.
Таку форму здійснення закупівель, як аукціон, буде змінено порівняно із Законом про держзакупівлі. Наразі аукціон може бути відкритим або закритим (ч. 2 ст. 32 Закону про держзакупівлі), а у складі відкритого аукціону виділяється відкритий аукціон в електронній формі (гл. 3.1 Закону про держзакупівлі).
У законопроекті містяться лише норми, що регулюють проведення електронного аукціону (ст. 52 – 63 законопроекти), які здебільшого повторюють положення про відкритий аукціон в електронній формі, а також норми щодо проведення закритого аукціону (ст. 78 – 84 законопроекти). При цьому зазначається, що електронний аукціон є відкритим аукціоном (ст. 52 законопроекту). Таким чином, проведення відкритих аукціонів поза електронною формою буде виключено.
Автори законопроекту визначають випадки, коли замовник буде зобов'язаний застосувати процедуру електронного аукціону. Так, це буде необхідно при закупівлі товарів (робіт, послуг), включених до переліку, встановлений Урядом РФ (ч. 2 ст. 52 законопроекту). Але й товари (роботи, послуги), які не входять до зазначеного переліку, замовник зможе закуповувати шляхом проведення електронного аукціону.
Як і під час проведення відкритого конкурсу, замовник матиме право лише змінити умови електронного аукціону, зазначені у повідомленні про його проведення, але не відмовитись від його проведення (ч. 4 ст. 56 законопроекту).
Електронний аукціон, на участь у якому не подано жодної заявки або подано лише одну заявку, буде визнано таким, що не відбувся (ч. 16 ст. 59 законопроекту). Законопроект не містить положення, за яким можливим було б укладання контракту з учасником, який подав єдину заявку на участь в електронному аукціоні (пор. ч. 22 ст. 41.8 Закону про держзакупівлі та ч. 16 ст. 59 законопроекту).
Правила дії замовника у разі ухилення переможця електронного аукціону від укладання контракту загалом повторюють аналогічні правила, які пропонуються законопроектом для відкритого конкурсу.
Д. Запит котирувань та запит пропозицій.
Законопроект визначає два подібні методи проведення закупівель: запит котирувань і запит пропозицій. Законом про держзакупівлі передбачено лише такий спосіб проведення держзакупівель, як запит котирувань (гл. 4 та 5 зазначеного Закону). Положення законопроекту про запит котирувань загалом повторюють положення цих глав Закону про держзакупівлі.
При проведенні як запиту пропозицій, так і запиту котирувань замовник через єдину інформаційну систему повідомляє необмеженому колу осіб про свої потреби у товарах, роботах, послугах. Відмінність між цими двома способами проведення закупівель у тому, як визначається переможець.
При запиті котирувань переможцем визнається учасник, який запропонував найнижчу ціну контракту (ч. 1 ст. 64 законопроекту).
При запиті пропозицій переможцем визнається учасник, який представив остаточну оферту, яка найкраще задовольняє потреби замовника (ч. 1 ст. 74 законопроекту).
Законопроектом визначено випадки, коли замовник має право проводити запит котирувань, а коли - запит пропозицій.
Запит котирувань проводиться за сукупністю кількох умов:
- здійснюється закупівля тільки наявних товарів (робіт, послуг), які виробляються (або надаються) не за конкретному описузамовника та для яких склався ринок;
- Вартість договору становить трохи більше 500 тис. крб.;
- сукупний обсяг закупівель за допомогою запиту котирувань становить не більше 10 відсотків загального обсягу коштів замовника, передбачених на всі закупівлі, відповідно до плану-графіка (ч. 2 ст. 64 законопроекту).
Також передбачено три спеціальні види запиту котирувань, для яких законопроектом встановлюються особливості регулювання:
- задля забезпечення діяльності замовника біля іноземної держави;
- для надання швидкої або невідкладної допомоги та нормального життєзабезпечення громадян у виняткових випадках;
- з метою надання гуманітарної допомоги чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуаційприродного чи техногенного характеру (подібний вид запитів котирувань є й у гл. 5 чинної редакції Закону про держзакупівлі).
Запит пропозицій проводиться у двох випадках (ч. 2 ст. 74 законопроекту):
- якщо у четвертому кварталі поточного фінансового року виникає потреба (у тому числі внаслідок надзвичайної події) у здійсненні закупівель, зумовлена тим, що у поточному фінансовому році збільшено бюджетні асигнування на цілі забезпечення у поточному фінансовому році державних та муніципальних потреб;
- якщо раніше проведені замовником процедури закупівель визнані такими, що не відбулися відповідно до положень законопроекту, і замовник дійшов обґрунтованого висновку, що повторне проведення процедур закупівель з урахуванням терміновості закупівель недоцільне.
Ще одна відмінність між запитом котирувань та запитом пропозицій полягає в тому, що при здійсненні запиту пропозицій замовник не має права змінювати зміст повідомлення про проведення запиту пропозицій (ч. 6 ст. 74 законопроекту), тоді як для запиту котирувань така можливість є (ч 6 ст.66 законопроекту).
Е. Здійснення закупівель із єдиного джерела.
Процедура здійснення закупівель з єдиного джерела (ст. 85 законопроекту) в цілому повторює правила розміщення замовлення єдиного постачальника(виконавця, підрядника) (ст. 55 Закону про держзакупівлі).
У законопроекті прямо перераховані випадки, коли замовник має право здійснювати закупівлі з єдиного джерела. Перелік таких випадків загалом відповідає аналогічному переліку, встановленому Законом про держзакупівлі. Розглянемо різницю між положеннями двох документів.
Так, згідно із законопроектом будь-які замовники зможуть здійснити закупівлі з єдиного джерела, якщо сума контракту становить не більше 200 тис. руб. і сукупний обсяг таких угод не перевищує п'ять відсотків від обсягу коштів, передбачених на закупівлі замовника планом-графіком. Для замовників сільських поселень надаються пільгові умови для здійснення закупівель з єдиного джерела на цій підставі – вони зможуть здійснювати такі закупівлі незалежно від досягнення порогових значень для визначення обсягу коштів (п. 5 ч. 1 ст. 85 законопроекту).
Крім того, замовник має право здійснити закупівлі з єдиного джерела, якщо у нього виникла потреба у закупівлі тих самих товарів (робіт, послуг), які він уже закуповував у тому ж фінансовому році. Об `єм додаткових закупівельнеспроможна перевищувати 10 відсотків обсягу початкових закупівель. Ціна одиниці товару, що додатково поставляється, залежить від ціни первинного контракту і не може бути змінена (п. 1 ч. 1 ст. 85 законопроекту).
За допомогою закупки з єдиного джерела може бути укладений контракт на надання послуг адвоката у зв'язку з призначенням адвоката органом дізнання, органом попереднього слідства, судом для участі як захисник у кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу РФ, судом як представник у цивільному судочинстві відповідно до Цивільного процесуального кодексу РФ (п. 30 ч. 1 ст. 85 законопроекту). Наразі дані відношення до сфери дії Закону про держзакупівлі не відносяться (п. 1 ч. 4 ст. 1 Закону про держзакупівлі).
У єдиного постачальника можна буде проводити закупівлі у тому разі, якщо федеральний орган виконавчої укладає договір з іноземною організацією проведення лікування російського громадянина поза території РФ (п. 31 год. 1 ст. 85 законопроекта).
Деякі випадки здійснення закупівель із єдиного джерела замовник може не включати до план-графіка на відповідний фінансовий рік (ч. 5 ст. 21 законопроекту). Наприклад, здійснення закупівель у сумі трохи більше 200 тис. крб. (п. 5 ч. 1 ст. 85 законопроекту).
У разі здійснення закупівлі з єдиного джерела замовник у документальному звіті зобов'язаний обґрунтувати неможливість (недоцільність) використання інших способів здійснення закупівель, а також ціну контракту та інші істотні умови. З метою ефективного витрачання бюджетних коштів при здійсненні закупівлі з єдиного джерела контракт повинен містити розрахунок ціни контракту (ч. 3 та 4 ст. 85 законопроекту).
Ж. Закриті методи визначення постачальників (підрядників, виконавців).
Автори законопроекту пропонують описати закриті способи визначення постачальників у єдиному параграфі 3.4 законопроекту. Під закритими способами здійснення закупівель розуміються закриті процедури визначення постачальника, у яких інформація про закупівлю повідомляється обмеженому колу осіб. Дані особи повинні відповідати переліченим у законопроекті вимогам і бути здатними здійснити постачання товарів, виконати роботи, надати послуги, які є об'єктом закупівлі (ст. 76 законопроекту).
Заявлено такі закриті способи визначення постачальників, як закритий конкурс, закритий конкурс з обмеженою участю, двоетапний закритий конкурс, закритий аукціон та закритий запит на пропозиції.
З використанням закритих способів законопроект дозволяє визначати постачальника лише у двох випадках:
- для закупівлі товарів (робіт, послуг), відомості про які становлять державну таємницю, - за умови, що такі відомості містяться у документації про здійснення закупівлі або у проекті договору;
- для укладання контрактів на надання послуг зі страхування, транспортування та охорони цінностей Держфонду Росії, а також надання послуг зі страхування, транспортування та охорони музейних предметів та музейних колекцій, рідкісних та цінних видань, рукописів, архівних документів (включаючи їх копії), що мають копії історичне, художнє чи інше культурне значення і переданих замовниками у тимчасове володіння та користування або у тимчасове користування фізичним та юридичним особам, у тому числі у зв'язку з проведенням виставок на території РФ та (або) територіях іноземних держав.
Положення пар. 3.4 законопроекту докладно регламентують дії замовників щодо організації та проведення закритих процедур визначення постачальника (підрядника, виконавця). У Законі про держзакупівлі також містяться норми щодо проведення закритих конкурсів (ст. 30 зазначеного Закону) та закритих аукціонів (ст. 39 зазначеного Закону), проте законопроект регулює зазначені відносини більш детально.
5. Зміна та розірвання контракту
А. Зміна договору.
Правила зміни договору, які у законопроекті, багато в чому повторюють правила, закріплені ст. 9 Закону про держзакупівлі. Проте законопроект встановить деякі нові норми.
за загальному правилузміна умов договору у його виконання допускатися нічого очікувати, крім визначених у законопроекті випадків зміни договору за угодою сторін. Перелік, що включає п'ять таких випадків, міститься у ч. 1 ст. 87 законопроекти.
З них в одному випадку можливість такої зміни має бути передбачена у документації про здійснення закупівель, а в решті чотирьох від змісту цієї документації не залежить.
У документації про здійснення закупівель замовник має право встановити можливість збільшення кількості (обсягу) товарів, робіт чи послуг, якщо під час виконання контракту буде виявлено відповідну потребу. Кількість (обсяг) товарів, робіт чи послуг може бути збільшено не більше ніж на 10 відсотків загального обсягу контракту. У цьому випадку також допускається пропорційне збільшення ціни контракту за згодою сторін, але не більше ніж на 10 відсотків (абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 87 законопроекту).
Крім того, замовник у документації щодо здійснення закупівель може передбачити можливість зниження ціни контракту (зараз така можливість передбачена ч. 4.1 ст. 9 Закону про держзакупівлі), а також її збільшення (такої можливості у Законі про держзакупівлі немає). Збільшення ціни можливе не більше ніж на 10 відсотків (п. 1 ч. 1 ст. 87 законопроекту).
Другий випадок, коли можна змінити зміст договору за згодою сторін, стосується довгострокових і дорогих державних та муніципальних контрактів, пов'язаних із здійсненням бюджетних інвестицій, а для РФ також і з виконанням оборонного замовлення. Основою для такої зміни є внесення змін до закону (рішення) про бюджет. За рішенням відповідних органів такі контракти можуть бути змінені за сукупністю двох умов (п. 2 ч. 1 ст. 87 законопроекту):
- Договори укладені на тривалі терміни (понад три роки для РФ та її суб'єктів і понад рік для муніципальних утворень);
- їхня вартість перевищує 10 млрд. руб. для РФ, 5 млрд. руб. для суб'єктів РФ та 1 млрд. руб. для муніципальних утворень.
У чинній редакції Закону про держзакупівлі також містяться норми про зміну умов довгострокових та дорогих державних та муніципальних контрактів (ч. 6.2 та 6.3 ст. 9 зазначеного Закону). Проте Закон про держзакупівлі, по-перше, дозволяє змінювати лише ціну таких контрактів, по-друге, не містить умови про мету укладання відповідних контрактів, по-третє, встановлює як умову зміни контракту неможливість виконання контрактів внаслідок суттєвого подорожчання відповідних робіт та послуг та , по-четверте, інакше, ніж законопроект, визначає терміни та вартість цих контрактів.
Третій випадок зміни змісту контракту за згодою сторін також стосується деяких видів довгострокових та дорогих контрактів. Якщо вартість договору перевищує 1 млрд. крб., а термін його дії становить щонайменше двох років, то умови договору може бути змінено, якщо зміни ціни його неможливо виконати з незалежних від замовника і постачальника (підрядника, виконавця) причин. Порядок зміни умов контрактів на цій підставі встановлюватиме Уряд РФ (п. 3 ч. 1 ст. 87 законопроекту).
Четвертий випадок зміни змісту контракту настає у разі зміни регульованих державою цін (тарифів) (п. 4 ч. 1 ст. 87 законопроекту). Аналогічна норма міститься у ч. 6.4 ст. 9 Закону про держзакупівлі.
П'ятий випадок зміни змісту контракту настає у разі зменшення лімітів бюджетних зобов'язань, раніше доведених замовнику в установленому порядку (п. 5 ч. 1 ст. 87 законопроекту).
Деякі правила зміни умов контракту, встановлені в Законі про держзакупівлі, не знайшли відображення у законопроекті. Так, згідно із законопроектом замовник не зможе за погодженням з учасником закупівель збільшувати кількість товару, що поставляється на суму, що не перевищує різниці між ціною контракту, запропонованою цим учасником, і початковою (максимальною) ціною контракту (ціною лота). Закон про держзакупівлі надає цю можливість, якщо таке право замовника передбачено конкурсною документацією або документацією про аукціон (ч. 6.5 ст. 9 Закону про держзакупівлі).
Б. Розірвання договору.
Відповідно до чинної редакції ч. 8 ст. 9 Закону про держзакупівлі розірвання контракту допускається виключно за згодою сторін або рішенням суду на підставах, передбачених цивільним законодавством.
У год. 5 ст. 87 законопроекту крім названих підстав для розірвання вказується також одностороння відмова від виконання зобов'язань за контрактом. Він допускається, якщо замовник встановить таку можливість у документації про закупівлю або у повідомленні про проведення запиту котирувань.
У год. 6 ст. 87 законопроекту перераховані умови, які замовник має право включати до конкурсної документації та при настанні яких він зможе в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору. Таке його право залежить від того, який тип договору укладено:
- на постачання товарів;
- виконання робіт;
- Надання послуг.
У год. 6 ст. 87 законопроекту встановлено різні підстави для односторонньої відмови від кожного із перерахованих типів договорів. При цьому є одна умова, яку замовник може включити до будь-якого з контрактів, незалежно від його типу. Якщо постачальник допустить хоча б одноразове порушення термінів поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), то замовник зможе відмовитись від виконання договору, але тільки якщо такі терміни були істотною умовоюдоговору та були зазначені у проекті контракту.
Перелічені у ч. 6 ст. 87 законопроекту підстави не дають замовнику право на односторонню відмову від виконання контракту, якщо вони виникли з вини.
Рішення про відмову від виконання контракту надсилається замовником до контрольного органу та підлягає опублікуванню в єдиній інформаційній системі. Воно набирає чинності через десять днів після дати опублікування (абз. 2 год. 7 ст. 87 законопроекту).
Якщо протягом зазначеного терміну до контрольного органу надходить скарга замовника, то контрольний орган може або призупинити набрання рішенням чинності до розгляду скарги по суті, або визнати рішення необґрунтованим та скасувати, або визнати необґрунтованою скаргу.
У законопроекті немає положення, аналогічного ч. 8.1 ст. 9 Закону про держзакупівлі. Відповідно до цієї норми у разі розірвання контракту у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням контракту постачальником замовник зобов'язаний укласти контракт із іншим учасником торгів (запиту котирувань) за правилами укладання договору у разі ухилення переможця від його укладання.
У законопроекті, на відміну Закону про держзакупівлі, визначаються також умови, коли в односторонньому порядку відмовитися від виконання контракту може постачальник. Для цього у контракті має бути встановлене право замовника відмовитися від виконання контракту в односторонньому порядку, а також мають настати відповідні обставини, встановлені ч. 11 ст. 87 законопроекти. Наприклад, замовник має неодноразово порушити термін оплати товарів.
6. Оцінка ефективності федеральної контрактної системи (моніторинг, аудит, контроль та нагляд)
А. Суспільний контроль.
У відносинах з контролю та нагляду за здійсненням держзакупівель у законопроекті на перший план виведено громадський контроль за дотриманням законодавства (правила громадського контролю містяться у ст. 4 законопроекту).
Здійснювати громадський контроль зможуть громадяни та організації, причому найбільшими правами володітимуть громадські об'єднання та об'єднання. юридичних осіб. Вони отримають широке коло прав:
- щодо здійснення моніторингу та оцінки ходу здійснення закупівель (п. 3 ч. 3 ст. 4 законопроекту);
- за зверненням у наглядові, контрольні та правоохоронні органи (п. 4 та 5 ч. 3 ст. 4 законопроекту);
- за зверненням у судові органи на захист прав та законних інтересівневизначеного кола осіб зі скаргами на неправомірні дії (бездіяльність) замовника та інших осіб, які уповноважені на здійснення держзакупівель (п. 6 ч. 3 ст. 4 законопроекту). І низку інших прав, перерахованих у ч. 3 ст. 4 законопроекти.
Б. Державний моніторинг, аудит, контроль та нагляд.
З боку держави ефективність федеральної контрактної системи оцінюватиметься шляхом проведення моніторингу, аудиту, нагляду та контролю.
Моніторинг, як передбачається, буде збір, узагальнення, систематизацію та аналіз інформації про хід та підсумки реалізації планів закупівель та планів-графіків (ч. 2 ст. 89 законопроекту). Основою для проведення моніторингу стануть звіти замовників. календарний рік, а також результати заходів щодо проведення аудиту, нагляду та контролю.
Результати моніторингу ляжуть в основу оцінки ефективності забезпечення державних та муніципальних потреб. При цьому посадові особи замовників нестимуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення за здійснення закупівель та реалізацію планів закупівель та планів-графіків неналежним чином, а також за недосягнення передбачених ними результатів (ч. 10 ст. 89 законопроекту).
Аудит згідно із законопроектом здійснюватиметься Рахунковою палатою РФ, контрольно-рахунковими органами суб'єктів РФ та муніципальних утворень відповідно до наданих їм повноважень. Органи аудиту будуть проводити аналіз обґрунтованості прогнозування, планування закупівель, реалізованості та ефективності здійснення закупівель, впливу результатів закупівель на досягнення цілей документів стратегічного та програмно-цільового планування (ст. 90 законопроекту). Зазначимо, що така форма державної оцінки ефективності федеральної контрактної системи, як аудит, найменш врегульована законопроектом.
Автори законопроекту пропонують розмежувати нагляд та контроль за федеральною контрактною системою (ст. 91 та 92 законопроекту). Законом про держзакупівлі передбачено лише здійснення контролю за дотриманням законодавства РФ та інших нормативних правових актів РФ про розміщення замовлень (ст. 17 Закону про держзакупівлі).
Нагляд здійснюватиметься спеціально уповноваженим на це органом державної владиу двох формах:
- У формі планових перевірок федеральних органів виконавчої влади, що займаються веденням та обслуговуванням єдиної інформаційної системи та веденням реєстру контрактів та операторів електронних майданчиків;
- у формі позапланових перевірок замовників з питань здійснення закупівель, відповідності вимог, що висуваються до учасників процедур визначення постачальника (підрядника, виконавця), а також щодо оцінки поданих заявок.
Контроль здійснюватимуть різні органи влади такими способами:
1) орган виконавчої влади, уповноважений на провадження фінансового контролю, - шляхом проведення планових перевірок щодо наглядового органу щодо ведення реєстру несумлінних постачальників, а також щодо органів виконавчої влади суб'єктів та органів місцевого самоврядування з питань здійснення контролю;
2) уповноважений федеральний орган виконавчої влади, орган виконавчої влади суб'єкта РФ, виконавчо-розпорядчий чи інший орган муніципального освіти - шляхом проведення планових та позапланових перевірок щодо замовників, контрактних службзамовників, контрактних керуючих, уповноважених органів, спеціалізованих органів, спеціалізованих організацій, комісій із здійснення закупівель та членів таких комісій з питань, встановлених законопроектом.
Зокрема, контролю з боку уповноважених федеральних органів виконавчої влади (органів виконавчої влади суб'єктів РФ та органів місцевого самоврядування) підлягають:
- розробка та розміщення в установленому порядку в єдиній інформаційній системі планів закупівель та планів-графіків, внесення до них змін;
- відповідність відомостей, що містяться у планах закупівель та планах-графіках, вимогам законопроекту;
- дотримання вимог законопроекту щодо обґрунтованості закупівель;
- Дотримання вимог законопроекту про нормування у федеральній контрактній системі та інші вимоги (п. 2 ст. 94 законопроекту);
- Дотримання інших вимог, передбачених ст. 92 законопроекти.
Передбачається, що буде встановлено адміністративну та цивільно-правову відповідальність наглядових та контрольних органівза рішення (приписи, пропозиції), скасовані за рішенням суду, що набрало законної сили (ч. 3 ст. 98 законопроекту).
Наразі триває підготовка законопроекту до розгляду у першому читанні.
Наказ Мінекономрозвитку України N 761, Казначейства України N 20н від 27.12.2011 "Про затвердження порядку розміщення на офіційному сайті планів-графіків розміщення замовлень на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг для потреб замовників та форми планів-графіків розміщення замовлення на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг потреб замовників";
Наказ Мінекономрозвитку України N 646, Казначейства України N 21н від 14.12.2010 "Про затвердження Положення про користування офіційним сайтом Російської Федерації в мережі Інтернет для розміщення інформації про розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг та вимоги до технологічних, програмних, лінгвістичним, правовим та організаційним засобам забезпечення користування вказаним сайтом".
ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН
Про федеральну контрактну систему
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Предмет та цілі регулювання цього Федерального закону
1. Цей Федеральний закон регулює відносини, пов'язані з плануванням, розміщенням замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних, муніципальних потреб, потреб бюджетних установ(далі - розміщення замовлення), у тому числі встановлює єдиний порядок розміщення замовлень, а також відносини, пов'язані з виконанням контрактів та аналізом результатів виконання контрактів, з метою забезпечення єдності економічного простору на території Російської Федерації при розміщенні замовлень, ефективного використання коштів бюджетів та позабюджетних джерел фінансування, розширення можливостей для участі фізичних та юридичних осіб у розміщенні замовлень та стимулювання такої участі, розвитку сумлінної конкуренції, удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері розміщення замовлень, забезпечення гласності та прозорості розміщення замовлень, запобігання корупції та інших зловживань у сфери розміщення замовлень.
2. Цей Федеральний закон застосовується у випадках розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних або муніципальних потреб та потреб бюджетних установ, за винятком випадків, якщо такі послуги надаються міжнародними фінансовими організаціями, створеними відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Російська Федерація, і навіть міжнародними фінансовими організаціями, із якими Російська Федерація уклала міжнародні договори. Перелік зазначених міжнародних фінансових організаційзатверджується Урядом Російської Федерації.
Стаття 10. Способи розміщення замовлення
1. Розміщення замовлення може здійснюватися:
1) шляхом проведення торгів у формі конкурсу, аукціону, зокрема аукціону в електронній формі;
2) без проведення торгів (запит котирувань, єдиний постачальник (виконавець, підрядник), на товарних біржах).
1.1. Уряд Російської Федерації в порядку, встановленому статтею 55.3 цього Закону, вправі визначити особливості розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для федеральних потреб.
2. У всіх випадках розміщення замовлення здійснюється шляхом проведення торгів, крім випадків, передбачених цим Федеральним законом.
2.1. При розміщенні замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг шляхом проведення торгів можуть виділятися лоти, щодо яких у повідомленні про проведення конкурсу або аукціону, у конкурсній документації, документації про аукціон окремо зазначаються предмет, початкова (максимальна) ціна, строки та інші умови постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг. Учасник розміщення замовлення подає заявку на участь у конкурсі чи аукціоні щодо певного лоту. Щодо кожного лоту укладається окремий контракт.
3. Рішення про спосіб розміщення замовлення приймається замовником, уповноваженим органом відповідно до положень цього Закону.