Звіт про виконання практики у дитячому садку. Як зробити звіт з практики студента у дитячому садку. Правила поведінки за столом

Углицький індустріально-педагогічний коледж

ЩОДЕННИК

з навчальної практики

«Практика спостережень за організацією

освітнього процесу в ДНЗ»

Спеціальність 44.02.01 Дошкільна освіта

Студентки (та)________________

____________________________

Групи_____________________

Керівник практики ________________

____________________________

Угліч, 2015

Щоденник з навчальної практики складено відповідно до вимог ФГОС СПО зі спеціальності 44.02.01 Дошкільна освіта, програмою навчальної практики спостережень за організацією освітнього процесу у ДНЗ.

Розробники: , зав. виробничою практикою

Зам. директора з навчальної роботи

Структура щоденника практики

1. Введення (мета та завдання практики, зміст практики).

2. Пам'ятка студенту (вимоги до дотримання правил техніки безпеки на практиці, до дотримання правил трудової дисципліни. Інструктаж).

3. Відомості про основу практики.

4. Індивідуальний планщоденної роботи студента.

5. Завдання з практики.

6. Табель успішності студента.

7. Звіт студента.

8. Завдання.

Терміни проведення навчальної практики з 25.04.2016 до 30.04.2016

Ціль освоєння навчальної практики– здобуття практичного досвіду спостереження за організацією виховного процесу у дошкільному освітній установі.

Завдання навчальної практики:

· Познайомити студентів із системою організації виховного процесу в ДОП;

· Організувати вивчення системи планування роботи в ДНЗ;

· Проаналізувати цілі та завдання роботи вихователя з дітьми;

· Отримати практичний досвід спостереження за взаємодією вихователя з адміністрацією освітнього закладу, вихователями, музичним працівником, керівником фізичного виховання, медичним працівником, логопедом, психологом та іншими співробітниками;

· Отримати практичний досвід спостереження керівництва вихователем роботою помічника вихователя.

У період проведення навчальної практики спостережень за організацією виховного процесу в ДОП необхідно виконати такі види робіт:

Відвідування методичного кабінету ДНЗ із виконанням практичного завдання;

Спостереження за діяльністю вихователя з організації взаємодії з вихованцями ДНЗ (відвідування та аналіз занять, режимних моментів у першій та другій половині дня);

Спостереження за діяльністю вихователя щодо організації взаємодії зі співробітниками ДНЗ.

За період навчальної практики студенту необхідно:

1. Вивчити систему планування роботи вихователя у ДОП у різних вікових групах.

2. Вивчити досвід роботи вихователя з організації та проведення занять у різних вікових групах у дошкільному навчальному закладі.

3. Здійснити спостереження та аналіз взаємодії вихователя з адміністрацією освітньої установи, вихователями, музичним працівником, керівником фізичного виховання, медичним працівником, логопедом, психологом та іншими працівниками дошкільного навчального закладу;

4. Здійснити спостереження та аналіз керівництва вихователем роботою помічника вихователя.

5. Здійснити спостереження за організацією вихователем режимних моментів із дітьми у першій та другій половині дня.

Пам'ятка студенту

Дотримання правил трудової дисципліни

У період практики у дошкільному освітньому закладі студент зобов'язаний підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорядку, розпорядженням завідувача ДНЗ, старшого вихователя, керівників практики.

Студент несе відповідальність за виконувану ним роботу та її результати нарівні зі співробітниками установи.

Студент зобов'язаний дотримуватися трудової дисципліни; повністю виконувати завдання, передбачені програмою навчальної практики; ретельно готуватися до виконання; аналізувати результати роботи.

Студент зобов'язаний щодня витрачати на всі види діяльності (спостереження, відвідування методичного кабінету, взаємодія зі співробітниками, аналіз результатів, робота з документацією та ін.) щонайменше 6 годин на день.

За результатами практики студент отримує залік. Для отримання заліку необхідно повністю виконати програму практики та своєчасно здати звітну документацію. Залік виставляється захисту результатів практики після перевірки документації керівником практики.

Інструктаж з техніки безпеки

Навчальна практика

Спеціальність Дошкільна освіта

Студент групи______________

База практики__________________________________________________________________________

	П. І.Б. студента	дата проведення	Допуск до роботи	Підпис інструктованого

П. І.Б. посада інструктуючого __________________________________________

(підпис) (розшифровка підпису)

М. П. організації

Відомості про базу практики

ДОУ __

Адреса: _________________________________________________________________________

Завідувач:____________________________________________________________________

Старший вихователь:_____________________________________________________________

Вихователі групи:______________________________________________________________

Співробітники:_____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Індивідуальний план щоденної роботи студента

Завдання з практики

Завдання №1

Вивчення системи планування роботи вихователя у ДОП у різних вікових групах

Ціль:познайомити учнів із системою побудови взаємодії вихователя з дітьми з метою здійснення повноцінного розвитку кожної дитини, залучення вихованців безпосередньо до освітнього процесу.

Питання для аналізу:

1. Які види плануючої документації ведуться у ДОП?

2. Якою є форма плануючої документації: розділи, титульний лист? Подати фрагменти планів.

3. Які принципи побудови плануючої документації з цього напряму роботи в ДОП на сучасному етапі?

Документ у портфоліо: Аналіз системи планування у ДНЗ

Завдання №2

Вивчення досвіду роботи вихователя з організації та проведення занять у різних вікових групах у ДНЗ

Ціль:отримання студентами уявлень про особливості роботи вихователя з організації та проведення занять у групах та в освітньому закладі.

Питання для бесіди з вихователем ДНЗ:

1. Які мотиви, які керують Вами в роботі з питань виховання дитини?

2. Які технології, методи, прийоми Ви використовуєте в організації та проведенні занять у групі та в освітньому закладі?

3. Чи використовуєте Ви у своїй діяльності досягнення інших педагогів чи маєте свою авторську програму?

4. Які форми роботи з дітьми Ви використовуєте?

5. Як Ви реалізуєте індивідуальний та диференційований підходи до виховання дітей?

6. Розкажіть про найбільш успішну, на Ваш погляд, практику застосування тієї чи іншої форми (форм) роботи з дітьми з точки зору ефективності, оптимальності.

7. Які якості потрібні вихователю сьогодні для залучення дітей до освітнього процесу?

Документ у портфоліо: Протокол бесіди з вихователем з вивчення досвіду роботи з організації та проведення занять у різних вікових групах у ДНЗ.

Завдання №3

Спостереження взаємодії вихователя із співробітниками ДНЗ

Ціль:отримання студентами уявлень про механізм взаємодії вихователя з адміністрацією навчального закладу, вихователями, музичним працівником, керівником фізичного виховання, медичним працівником, логопедом, психологом та іншими працівниками дошкільного навчального закладу.

Питання для аналізу:

1. У який час режиму дня і де було здійснено взаємодію вихователя з працівниками ДНЗ, які працюють із групою?

3. Які методи (прийоми) дозволили вихователю організувати цю взаємодію?

4. З якими труднощами зіткнувся вихователь при здійсненні взаємодії зі співробітниками ДНЗ, як їх подолав?

5. У чому полягає необхідність взаємодії вихователя з різними співробітниками ДНЗ?

6. Як вихователем вирішується завдання залучення співробітників ДНЗ до взаємодії з проблем групи?

Документ у портфоліо: Схема взаємодії працівників дошкільного навчального закладу, що працюють із групою

Завдання №7

Ціль:здобуття студентами практичного досвіду спостереження за керівництвом вихователем роботою помічника вихователя

Питання для аналізу:

1. Як упродовж дня вихователь керує роботою помічника вихователя? У який час режиму дня, і де було здійснено взаємодію вихователя з помічником, що працює в цій групі?

2. Яка спрямованість (характер вирішуваних питань, зміст) цієї взаємодії?

3. Які методи (прийоми) дозволили вихователю здійснити керівництво роботою помічника?

4. З якими труднощами зіткнувся вихователь під час взаємодії з помічником, як їх подолав?

5. У чому полягає необхідність взаємодії вихователя з помічником вихователя?

Документ у портфоліо: Протокол спостереження керівництва вихователем роботою помічника вихователя

ТАБЕЛЬ УСПІВНОСТІ СТУДЕНТА ______________________________________________(ПІБ)

з навчальної практики «Спостереження за взаємодією учасників освітнього процесу у ДНЗ»

	Перелік контрольних завдань
	Планування
	1. Аналіз системи планування в ДОП
	Спостереження заходів:
1. Протокол бесіди з вихователем з вивчення досвіду роботи з організації та проведення занять у різних вікових групах у ДНЗ
2. Протоколи спостережень за роботою вихователя щодо взаємодії з дітьми у першу та другу половину дня
3. Протокол спостереження керівництва вихователем роботою помічника вихователя
	Аналіз заходів: 1. Схема взаємодії працівників дошкільного навчального закладу, які працюють із групою
2. Аналіз результатів роботи вихователя:
Заняття з дітьми
Режимні моменти
	Звітна документація: Конспекти проведення занять Схема взаємодії працівників (1) · Атестаційний лист · Характеристика · Табель успішності · Звіт за підсумками практики

Підсумкова оцінка______________________ Керівник підгрупи __________________/__________________________

Державний професійний освітній заклад Ярославської областіУглицький індустріально-педагогічний коледж

ЗВІТ

за підсумками навчальної практики

спостережень за взаємодією учасників освітнього процесу у ДНЗ

Найменування спеціальності 44.02.01

Дошкільна освіта

студентки 21 ДО групи

__________________________________________________

Прізвище ім'я по батькові

База практики _____________________________________

найменування установи

Керівник практики _____________________________________

Прізвище, ініціали

Схема звіту(у друкованому вигляді, шрифт -14 ТNR)

1. Вид практики, терміни проходження, керівник практики.

2. Найменування основи; юридична адреса; ПІБ керівника освітньої установи, старшого вихователя (методиста).

3. Група, ПІБ вихователя. Стаж роботи, рівень освіти, кваліфікація.

4. Характеристика групи (кількість, вік, стать).

5. Які завдання були виконані в ході педагогічної практики (кількість занять, що спостерігаються, тематика, т. д.).

6. Які з виконаних завдань були більш вдалими, на Вашу думку? Яка, на вашу думку, причина успіху? Виконання яких педагогічних завдань дало Вам почуття задоволення?

8. Виконання яких завдань видалося Вам складним? Поясніть причини можливих труднощів. Як Ви вийшли із ситуації?

9. Що дала навчальна (ознайомча) практика професійного розвитку? У якому напрямі слід удосконалювати свої професійні компетенції?

13. Ваші висновки та пропозиції щодо вдосконалення організації навчальної (ознайомчої) практики.

Характеристика

Студент(ка) ____________________________________________________________

ПІБ ____________________групи

спеціальності_____________________________________________________________

проходив(а) практику____________________________________________________

з «___»_________________2016 року до «___»_____________________2016 року

в________________________________________________________________________

база практики (освітня організація, група)

під керівництвом __________________________________________________________ ПІБ керівника практики

При проходженні практики студент(ка) виявив(а):

1. Ставлення до професійних обов'язків______________________________

_________________________________________________________________________

5. Методична готовність до професійної діяльності

_________________________________________________________________________

6. До вирішення яких професійних проблемвиявилася недостатня готовність студента________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Оцінка____________________

Керівник практики ____________________ /__________________/

Дата_____________________

Додаток 1.

Протокол бесіди з вихователем з вивчення досвіду роботи з організації та проведення занять у ______________ вікової групи у ДОП

Ціль: вивчити досвід роботи вихователя__________________________________________

ПІБ вихователя

З організації та проведення занять у групі та в ДНЗ

Питання вихователю:	Відповіді вихователя:
Які мотиви, які керують Вами в роботі з питань взаємодії з дітьми в процесі виховання дитини?
Які технології, методи, прийоми Ви використовуєте в організації та проведенні занять у групі?
Чи використовуєте Ви у своїй діяльності досягнення інших педагогів чи маєте свою авторську програму?
Які форми роботи з дітьми Ви використовуєте?
Як Ви реалізуєте індивідуальний та диференційований підходи у роботі з дітьми?
Розкажіть про найбільш успішну, на Ваш погляд, практику застосування тієї чи іншої форми (форм) роботи з дітьми з точки зору ефективності, оптимальності.
Який час Ви відводите підготовку до роботи з даного напрямку?
Які якості необхідні вихователю сьогодні для залучення дітей до освітнього процесу?

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 2.

Спостереження керівництва вихователем роботою помічника вихователя

Бланк протоколу. Зразок

Я знаю, для чого була потрібна навчальна практика у дошкільній освітній установі. Вона сприяла систематизації набутих теоритичних знань, які були мною, застосовані на практиці.

Завдяки даній практиці, я навчилася аналізувати та робити висновки про побудову процесу навчання в дитячому садку.

Я готова була психологічно до проходження практики, саме тому змогла набути безліч різних навичок та вмінь, наприклад, таких як спілкування з дітьми, вміння зацікавити дітей тією чи іншою діяльність тощо.

Також я була готова до практики професійно – педагогічно, про це свідчила легкість, з якою я включилася у процес навчання.

Я опанувала алгоритм вирішення поставлених переді мною завдань професійно - педагогічної діяльності.

Я знаю, які компетенції я формувала у процесі професійно – педагогічної діяльності.

У ході практики мені вдалося досягти поставленої мети та вирішити завдання.

Проведене мною діагностичне дослідження мало велике значення у формуванні як психологічних, і педагогічних якостей. Це завдання було не простим, але дуже цікавим, воно виробило у мене навички ведення бесіди, навчило правильно спостерігати, аналізувати, давати пояснення різним фактам, подіям, різним проявам особистості.

Завдяки проведеному діагностичному дослідженню мені вдалося:

- розвинути вміння виявляти, аналізувати та враховувати за загальних психологічних закономірностей;
- розвинути вміння помічати і аналізувати проблеми, що виникають у дітей, що вимагають педагогічного втручання.

Для діагностики пізнавальної сірки старших дошкільнят я підібрала методики, що дозволяють визначити рівень розвитку мимовільної пам'яті, самоконтролю, уваги та сприйняття. На мій погляд, ці компоненти пізнавальної сірки дітей є основними для цієї вікової категорії. Оскільки вони можуть компенсувати недоліки у розвиток інших компонентів.

Наприклад, розвиток пам'яті та увага призведе до того, що почне активно розвиватися мислення.

Проведена мною діагностика дозволила виявити низку проблем, що заважають дітям у розвиток пізнавальної сфери. Я дала деякі рекомендації щодо їх усунення, однак, я зазначила, що для більш точних рекомендацій необхідно проведення повної діагностики кожної дитини.

Самоаналіз результатів практики та експертна оцінкамоєї роботи керівником практики, працівниками ДНЗ збігаються.

Загалом, я можу сказати, що з поставленими завданнями впоралася і заслуговую оцінки «відмінно».

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru

1. Програма педагогічної практики

Мета практики:

Формування у студентів цілісного уявлення про особливості педагогічної взаємодії між вихователем та дошкільнятами та оволодіння функціями діяльності вихователя у групах дітей дошкільного віку.

Завдання практики:

1. Актуалізувати теоретичні знання студентів, сприяти їх творчого застосуванняу педагогічному процесі ДНЗ.

2. Формувати професійну педагогічну спрямованість; виховувати стійкий інтерес до професії та любов до дітей, розвивати потребу у поглибленні та вдосконаленні навичок та вмінь.

3. Розвивати професійно значущі якості особистості; дисциплінованість, стриманість, організованість, цілеспрямованість, доброзичливість та інші.

4. Формувати професійно-педагогічні вміння, що відповідають кваліфікаційним вимогам, що висуваються до вихователя ДНЗ.

Організація практики: Педагогічна практика в ДНЗ проводиться у 7 та у 8 семестрах кожна по 3 тижні.

Студенти очно-заочної та заочної форм навчання реалізують програму практики за місцем постійної роботи у ДНЗ, у групах з дітьми 3-7 років.

Після закінчення практики студент звітує факультетському керівнику.

За практику виставляється диференційована оцінка.

Звітні документи:

1. Щоденник з педагогічної практики.

2. Конспекти безпосередньої освітньої діяльності.

Критерії оцінки практики

рівень сформованості професійно-педагогічних умінь;

Професійна компетентність;

Ставлення до практики, прояви професійно значимих аспектів;

Якість виконання всіх завдань практики;

Якість та своєчасність здачі звітної документації.

		дата виконання	Місце та час виконання
Тема 1. Побудова предметно - розвиваючого середовища в ДОП	Завдання 1.1. Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність гігієнічним нормам та педагогічним вимогам предметно-розвивального середовища у групі. Завдання 1.2. Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність санітарним та гігієнічним нормам, педагогічним вимогам до фізкультурно-розвивального середовища у фізкультурному залі. Завдання 1.3. Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність санітарним та гігієнічним нормам, педагогічним вимогам середовища у музичному залі ДНЗ.		Старший гурт. Фізкультурний зал. Музичний зал.
Тема 2. Гра та розвиток особистості дитини	2.1. Аналіз ігрової діяльності. 2.2. Самостійна організація та керівництво творчими іграми. 2.3.Сформулюйте завдання для дітей своєї вікової групи щодо розвитку ігрової діяльності.		Група. Прогулянка.
Тема 3. Організація фізичного виховання в ДОП	3.1. Аналіз рухового режиму у групі 3.2.Складання плану-конспекту ранкової гімнастики. 3.3. Складання плану-конспекту рухомої гри.		Музичний зал. Група.
Тема 4. Художньо-естетичний розвиток	4.1.Спостереження та аналіз самостійної образотворчої діяльності 4.2.Складання плану-конспекту та проведення НОДз образотворчої діяльності та її проведення
Тема 5. Пізнавальна діяльність. Основи екологічного виховання дошкільнят	5.1.Система роботи з екологічного виховання (поза заняттями) 5.2. Самостійне проведення екологічних ігор та спостережень		Прогулянка. Друга половина дня.
Тема 6. Підбиття підсумків педагогічної практики в ДОП	1. Оформлення підсумкової документації 2. Участь у конференції

2. Побудова предметно-розвивального середовища в ДОП

Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність гігієнічним нормам та педагогічним вимогам предметно-розвивального середовища в середній групі.

· Перерахуйте центри активності, створені у групі

Відповідно до вимог ФГТ куточки перейменовані в розвиваючі центри активності, які відповідають освітнім областям напрямків розвитку дітей. Кожен центр має назву, емблему, правила поведінки та алгоритм роботи в ньому.

Центр "Ми говоримо" (розвитку мови),

Центр "Кумедний рахунок" (математичний);

Центр дидактичних ігор"Розміркуй-ка";

Центр "Я та моє тіло" (валеологія);

Центр "Сторінками книг" (книжковий);

Центр "Моя Батьківщина" (патріотичний);

Центр ізодіяльності "Ми малюємо";

Центр природи "Зелена планета";

Центр безпеки "Пішохід";

Центр дослідження "Хочу все знати".

У групі створено психологічно комфортну обстановку для дітей, а також умови для дитячої самостійності, ініціативності та творчості. Для організації діяльності групи удосконалюється предметно - розвиваюча середовище: грамотно підібрані зміст центрів активності, орієнтовані інтереси дітей, виготовлені посібники і дидактичний матеріал руками вихователів, як і центри активності оформлені відповідно до віком дітей. Центри активності створені у групі естетично привабливі та відповідають гігієнічним вимогам та безпеці. Дитина має можливість індивідуального вибору, у якому центрі активності йому займатися. У створенні простору, що розвивається, беруть участь батьки групи, що підвищує їхню педагогічну компетентність, сприяє встановленню контакту з дитиною. У групі підібрано картотеку дослідів та спостережень, пальчикових ігор, наочний та дидактичний матеріал з РЕМП, навчання грамоти, екологічної освіти. Оформлено проекти: «Магазин іграшок», «Ніхто не забутий не що не забуто», «Земля наш спільний будинок», «Що за привабливість ці казки», «Бути здоровим це модно», «Правила дорожні дітям знати належить», «Планети сонячної системи», «Росія – Батьківщина моя». Спосіб організації педагогічного процесу через проектний метод заснований на взаємодію педагога з дітьми сприяє розвитку дитині, розвиває екологічну культуру дітей, виховує дбайливе, гуманне ставлення до природи.

· Позначтепринципи побудови предметно-розвивального середовища, які реалізовані у вашій групі та випишіть ті, над якими належить працювати:

Комфортність та безпека обстановки, виконання санітарно-гігієнічних норм;

Відповідність розвиваючого середовища тій освітній програмі, за якою працює дитячий садок;

Врахування всіх напрямків розвитку дитини;

Різноманітність середовищ, їхнє раціональне розташування;

Забезпечення багатства сенсорних вражень;

забезпечення самостійної індивідуальної діяльності;

Забезпечення можливості для дослідження, пошукової діяльності, експериментування:

Доступне розташування предметів та посібників відповідно до віку дітей;

Створення умов зміни, дизайну довкілля.

Побудова предметно-розвивального середовища, яке реалізовано у старшій групі, засноване на всіх перерахованих вище принципах. Я вважаю, що до принципу, над яким необхідно працювати, належить принцип забезпечення багатства сенсорних вражень.

· Розкрийте один з принципів та особливості його реалізації у групі:

Забезпечення багатства сенсорних вражень. Предмети обстановки групових приміщень необхідно підбирати таким чином, щоб вони відображали різноманітність кольору, форм, матеріалів, гармонію навколишнього світу. Для цього, як правило, багато місця відводиться природному та різному непридатним матеріалом. Поруч із групи дошкільнят часто вносяться різноманітні побутові предмети, а атрибутиці сюжетно-рольових ігор використовуються природні речі. Наприклад, у грі «Перукарня»: фен (без шнура), гребінець (плоскі, круглі). Шпильки, флакони з-під шампунів (порожні) і т.п. Різноманітна діяльність дітей у такій обстановці є ефективною умовою розвитку сенсорних здібностей, які, своєю чергою, є базовими у системі інтелектуальних здібностей дитини дошкільного віку.

· Проаналізуйте предметно-розвивальне середовище у групі та її відповідність принципам побудови та реалізованої програмі:

ВМДОУ – ЦРР – дитячий садок № 34 у старшій групі створено умови для всіх видів дитячої діяльності: ігрова, комунікативна, трудова, пізнавально-дослідницька, продуктивна, музично – художня, читання, рухова.

Розвиваюче середовище організовано з урахуванням інтересів дітей та відповідає їх статево-віковим особливостям. Група відрізняється своєю індивідуальністю, куточок експериментування, природний, театр зроблений своїми руками та колективно з дітьми. Для дітей дошкільного віку створено дидактичні куточки з комплектами матеріалів для розвитку сенсорики та дрібної моторики рук. Зміст розвиваючого середовища групи для дітей 5-6 років відбиває освоєння дітьми знань освітніх областей.

Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність санітарним та гігієнічним нормам, педагогічним вимогам до фізкультурно-розвивального середовища у фізкультурному залі.

Підбір обладнання визначається завданнями як фізичного, і всебічного виховання дітей. Основний набір обладнання та посібників знаходиться у фізкультурному залі, так як різні види занять з фізичної культури в основному проводяться в ньому.

З метою розвитку інтересу у дітей до різних видів вправ з використанням допомог слід деякі предмети та посібники зберігати в коморі, що дозволяє оновлювати матеріал у групі.

Обладнання для спортивних ігорбажано зберігати в секційній шафі або в закритих ящиках.

Обручі, скакалки, шнури краще розмістити на гаках однієї вільної стіни групи.

Фізкультурне обладнання розташовується у групі так, щоб діти могли вільно підходити до нього та користуватися ним.

Підбір обладнання визначається програмними завданнями як фізичного, і всебічного виховання дітей. Відповідно до наказу Міносвіти РФ № 2151 від 20.07.2011 року пункт 3.2.8. «Матеріали та обладнання для рухової активності включають обладнання для ходьби, бігу та рівноваги; для стрибків; для катання, кидання та лову; для повзання та лазіння; для загальнорозвивальних вправ». У дитячому садку необхідно мати достатню кількість фізкультурного обладнання для забезпечення дітей сприятливим рівнем рухової активності у різних формах фізичного виховання дошкільнят. Розмаїття обладнання та посібників дає можливість продуктивно його використовувати у різних видах НОД з фізичної культури, у своїй створюючи їх варіативне зміст у розвиток довільності рухів дітей, їх самостійності та творчих задумів.

Необхідно, щоб обладнання (розміри, габарити та вага предметів) відповідало віковим особливостям дітей та їх антропометричним показникам. Кількість обладнання визначається із розрахунку активної участі всіх дітей у процесі різних форм рухової активності. Габарити та вага переносного обладнання повинні бути співмірними з можливостями дітей.

Однією з важливих вимог до відбору обладнання є забезпечення безпеки дітей під час його використання. Кожен посібник має бути стійким і міцним. З метою забезпечення страховки, запобігання травматизму у дітей під час занять з фізичної культури необхідно мати гарні кріплення та гімнастичні мати.

Матеріали, з яких виготовлено обладнання, повинні відповідати гігієнічним вимогам, бути екологічно чистими та міцними.

Розмаїття форм, кольору фізкультурного устаткування має сприяти вихованню художнього смаку в дітей віком. Найкращі для фарбування обладнання ніжні пастельні тони. Більшість фізкультурних посібників використовується дітьми у процесі виконання фізичних вправ та рухливих ігор. Тому в комплекти обладнання повинні входити найрізноманітніші різні предмети: великогабаритні (гімнастичні з камейки, сходи, буми та ін.) Переносні та стаціонарні, виготовлені з різних матеріалів(дерева, гуми, пластмаси тощо). Дрібні (гумові кільця, м'ячі, кулі, обручі тощо).

Наявність у комплектах різноманітного обладнання обумовлено специфікою побудови та утримання різних видів занять з фізичної культури (ранкова гімнастика, коригуюча гімнастика після денного сну, заняття з фізичної культури, гри та вправи на повітрі та у приміщенні, фізкультурні дозвіллята свята). p align="justify"> Для раціональної організації рухової активності дітей дошкільного віку важливо звертати увагу на розміщення обладнання за місцем його використання (для певних умов).

· Зробіть висновок про відповідність:

p align="justify"> Для раціональної організації рухової активності дітей дошкільного віку важливо звертати увагу на розміщення обладнання за місцем його використання. Велику увагу приділяють фізичному розвитку дітей. Зал досить оснащений обладнанням та спортивним інвентарем для розвитку рухової активності дітей як стандартним, так і нестандартним. Все обладнання відповідає педагогічним та санітарно-гігієнічним вимогам. У фізкультурному залі є посібники для фізичних вправ, розвитку основних рухів, профілактики порушень постави та плоскостопості, спортивних ігор та вправ. У залі проводяться фізкультурні заняття всією групою, підгрупою та індивідуальні; ранкова гімнастика, фізкультурні розваги, спортивні дозвілля. Зал для зручності та координації фізкультурно-оздоровчої роботи працює за спеціально затвердженим графіком.

Проаналізуйте та зробіть висновок про відповідність санітарним та гігієнічним нормам, педагогічним вимогам середовища у музичному залі.

· сформулюйте та запишіть вимоги та норми:

Федеральні державні вимоги до умов реалізації основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти(ООП ДО) являють собою сукупність вимог, що забезпечують реалізацію ООП ДО, спрямованих на досягнення планованих результатів дошкільної освіти.

Предметно-розвивальне середовище у музичному залі має свої особливості, пов'язані зі специфічною спрямованістю освітньої галузі «Музика».

Музичний зал у дитячому садку - це, як правило, найбільше, світле та найкраще обладнане приміщення, це візитна картка дитячого садка. Тут відбуваються не лише заняття з дітьми, а й усілякі свята, розваги та інші заходи для дітей, співробітників та батьків. Тому тут, як і в будь-якому приміщенні дитячого садка, вкрай актуальними є вимоги СанПіНів та дотримання правил протипожежної безпеки.

Простір музичного залу, як і групову кімнату, можна умовно розділити такі самі три зони: робочу, спокійну і активну.

· Зробіть висновок про відповідність.

Музичний зал у дитячому садку – це місце, де діти знайомляться з таємною музикою, навчаються співати, а також тут розпочинаються мрії маленьких зірок. Як музика має індивідуальний характер, так і інтер'єр музичної зали в дитячому садку відрізняється своєю індивідуальністю, витонченістю та привабливістю. Гарно і з любов'ю оформлене приміщення активно впливає на дитину: воно позитивно впливає на її розвиток, самопочуття, зокрема психологічне. Особливо чепурно виглядає зал у свята! Крім традиційних занять з музики, ранків та дозвілля у музичному залі проводяться різні інтелектуальні розвиваючі ігри для старших дошкільнят з використанням мультимедійного проектора. Для цього розроблені методичні матеріали з урахуванням здоров'язберігаючих технологій (конспекти занять, сценарії розваг, комплекси зорової гімнастики).

· Сформулюєте завдання щодо розвитку предметно-розвивального середовища групи.

Предметно-просторове середовище в кожній віковій групі дитсадка повинно мати відмітні ознаки, а саме:

1. Середовище, в якому розвивається дитина, повинна забезпечувати особистісно-орієнтоване виховання та соціально-емоційну взаємодію дітей з дорослими, де дитина емоційно проявляє себе, висловлюючи усвідомлено-правильне ставлення до оточуючого, реалізуючи себе як особистість.

2. Емоції дитини, позитивні чи негативні, народжуються у процесі спілкування його з матеріальним світом.

3. Педагогам та батькам необхідно направити їх на розвиток таких індивідуальних якостей, як взаємодопомога, доброта, уміння бачити прекрасне, любов до ближніх.

4. Правильно організоване предметне середовище передбачає єдність матеріального та духовного світу дитини.

5. Кожен об'єкт предметного світуяк містить у собі певну інформацію, а й спонукає дітей до висловлювання своїх емоцій.

6. Предметно-розвиваюче середовище включає колірне рішення групи, об'єкти живої природи (кімнатні рослини, акваріуми і тераріуми, міні-теплиці), оформлення зон діяльності (ігрова, їдальня, спальна).

3. Гра та розвиток особистості дитини

Аналіз ігрової діяльності.

· Проведіть спостереження та опишіть розвиток змісту сюжетно-рольової гридітей своєї вікової групи

Як у граючих виникає задум гри?

Наскільки різноманітні задуми ігор у дітей?

Наскільки різноманітні поставлені дитиною ігрові завдання?

Який ступінь самостійності дітей при виборі задуму та постановці ігрових завдань?

Спостереження за дітьми у сюжетно-рольових іграх таспільну діяльність проводилося в ігровій кімнаті, на прогулянці, а також під час самостійної діяльності.

Сюжетно-рольові ігри займаютьодне з найважливіших місць у дітей старшого дошкільного віку. Діти беруть він ролі у дитсадку, вдома, на дитячому майданчику тощо. Поступово цей вид ігор стає найулюбленішим для більшості дітей. Можна відзначити і статеворольовий поділ переваг: хлопчики цікавляться технікою і рухливими іграми, а дівчатка віддають перевагу сюжетно-рольовим іграм «Салон краси», «Перукарня», «Дочки-матері» тощо.

Спостереження показали, що у яскраво вираженої активності у сюжетно-рольових іграх, присутня самостійність з організацією спільної з іншими дітьми.

Задуми ігор не статичні, але стійкі та розвиваються. Діти спільно обговорюють задум гри, враховують думку партнера, досягають загального рішення. З'являється тривала перспектива гри, що говорить про високий рівень розвитку ігрової творчості. Перед грою діти намічають загальний план, а під час гри включають нові ідеї та образи, тобто. плановість, узгодженість гри поєднується з імпровізацією.

У грі діти відтворюють стосунки між людьми. Ігрова дія може замінюватись словом, т.к. мова грає велику роль сюжетних іграх.

У цьому віці характерно дізнатися якнайбільше про гру, у яку грають діти, тому вони часто звертаються до вихователя з роз'яснювальними питаннями, або за підтвердженням правильності своїх дій.

· Способи вирішення дітьми ігрових завдань. Опишіть уявлення про способи відображення дійсності у грі, відповідаючи на такі запитання:

ь Наскільки різноманітні ігрові діїз іграшками?

ü Який ступінь узагальненості ігрових дій з іграшками?

ü Наявність у грі ігрових дій з предметами-заступниками та уявними предметами, ступінь самостійності дітей у використанні названих способів вирішення ігрових завдань?

ь Чи приймає дитина на себе роль?

ь Наскільки різноманітні та виразні рольові дії?

ь Наявність рольових висловлювань.

ü Наявність рольової бесіди, її змістовність.

У сюжетно-відображувальній грі діти передають як окремі дії, а й елементи поведінки дорослих у реальному житті. В іграх утворюється «роль у дії». Дитина виконує функцію мами-продавця, не називаючи себе відповідно до цієї функції. І на запитання дорослого: Ти хто? відповідає: Я Алла (Маша, Андрійка). У таких іграх дії з сюжетно-подібними іграшками спочатку дуже схожі на реальні практичні дії з предметами і поступово стають узагальненими, перетворюючись на умовні. Тоді дитина починає діяти з уявними предметами: купає ляльку неіснуючим шампунем.

Розвиток ігрових процесів обумовлено розвитком предметних. Освоєння предметних дій призводить до їх узагальнення та включення до інших ситуацій. Дорослий сприяє переходу предметних дій малюка в ігрові, показуючи ігрові дії або спонукаючи дитину виконати їх: «Уклади Мишка спати. Годуй ляльку». Пізніше діти самі перетворюють предметні дії на ігрові.

Спочатку сюжети описують дії одного персонажа з певними предметами в одній або ситуаціях, що послідовно змінюються. Персонажі, предмети та дії з ними жорстко фіксовані та повторюються як би за одним зразком. Наприклад, дівчинка варить обід, годує ведмедика. Потім сюжети включають кілька персонажів із набором певних зв'язків. Зв'язок персонажів заданий у вигляді їх включення у загальну ситуацію ролі через послідовний обмін діями. Тут можливі три варіанти дій. Перший передбачає два фіксовані персонажі, один з яких - об'єкт дії іншого, наприклад перукар і клієнт. Другий складається з самостійних дій, включених у загальну ситуацію, наприклад, машиніст і пасажири. У третьому персонажі обмінюються діями: покупець обирає товар, а продавець зважує.

· Взаємодія дітей у грі.

ь Чи вступає дитина у взаємодію?

Кому дитина ставить ігрові завдання: дорослому чи однолітку?

ü Чи вміє дитина приймати ігрові завдання?

Яка тривалість взаємодії дітей у грі.

Як показали результатиспостережень ігрової діяльності дітей, гра дітей дошкільного віку характеризується низьким рівнем розвитку, рольові дії дітей який завжди узгоджені. Спостерігається часте перетин рольових і реальних відносин дітей, що грають, вони висловлюють свою незгоду, невдоволення партнерами, відволікаються від мети гри і неповно втілюють задум. Ігрова тематика одноманітна. Рольова поведінка учасників гри характеризується відсутністю згуртованості, ініціативності, емоційного забарвлення. В іграх дошкільнят рідкісні рольові діалоги, які передбачають спілкування дітей зі своєї ролі. Діти переважно використовують сюжет, запропонований дорослим та інші дітьми; рідко пропонують нові варіанти гри, нове використання відомого об'єкта; який завжди реалізують свій задум діяльності. Лише деякі діти самостійно обирають тему; здатні мислити запропонований варіант сюжету; можуть захопити своїми ідеями інших; швидко адаптуватися до ігрового завдання; можуть запропонувати не один варіант сюжету.

Головне завдання вихователя - допомогти їм перебороти страх, стиснення, малоактивність, а також сформувати у них позитивні взаємини з однолітками.

· Опишіть ступінь самостійності дітей у грі.

Рівень розвитку самостійності старших дошкільнят може бути істотно підвищений завдяки застосуванню комплексних виховних впливів, що органічно входять до загальної системи виховно-освітньої роботи дитячого садка і спрямованих на формування ініціативи, незалежності та відповідальності. Найважливішою формою дитячої діяльності, у якій мають здійснюватися подібні впливу, є сюжетно-рольова гра, що надає сприятливі змогу формування ініціативи - центрального структурного компонента самостійності. Незалежність формується переважно на матеріалі продуктивної діяльності, відповідальність - при виконанні трудових доручень.

Ефективність роботи, спрямованої в розвитку дитячої самостійності, забезпечується введенням у діяльність дошкільнят низки значущих мотивів: досягнення успіху, соціальної значимості результатів діяльності тощо; збагаченням знань дітей про навколишню дійсність; озброєнням їх певними способами дій, що дозволяють самостійно дорослих досягати поставленої мети.

Велику роль вихованні самостійності, прагнення довести справу остаточно грає створення в дітей віком відповідного емоційного настрою, формування емоційного передбачення результатів своєї діяльності.

Найбільш сприятливі умовидля формування самостійності старших дошкільнят надають колективні сюжетно-рольові ігри у поєднанні з різними видами продуктивної діяльності з елементами праці. Виховання самостійності має здійснюватися поетапно. Етапи розрізняються як за педагогічним завданням, так і за методами, що забезпечують розвиток у дітей ініціативності, відповідальності, незалежності.

Сім'я:

- «Будинок, сім'я».

Освіта.

- "Дитячий садок".

- "Школа".

- "Бібліотека".

Здоров'я:

- "Швидка допомога".

- "Поліклініка".

- "Лікарня".

- "Ветеринарна лікарня".

- "Аптека".

Торгівля:

- "Магазин".

Виробництво:

- "Швейне ательє".

- «Фотоательє».

Світ краси:

- «Перукарня».

- "Салон краси".

Будівництво:

- "Будівництво".

- «Будуємо будинок».

Розваги. Громадські місця:

- "Зоопарк".

- "Цирк".

- "В кафе".

- «Мандрівники».

- "Космонавти".

· Проведіть спостереження за освоєнням змісту та дотриманням правил ігор. Запишіть спостереження ігрової діяльності з правилами (розвиваючі, рухливі) 2-3 дитини. Для запису спостереження можна застосувати табличний варіант.

Ім'я дитини	Види ігор та сюжетів, яким віддає перевагу дитина	Ігровий матеріал (іграшки, ігрові атрибути)	Різноманітність, стабільність, Динамічність ігрових сюжетів	Залежність застосування ігрових умінь від ігрових інтересів
МилаП.	Іграм з правилами, творчі, театралізовані	Скакалки, костюми, обручі.	Різноманітні, грають регулярно, сюжет має сенс.	Ігрові вміння не збігаються з інтересами
Павло О.	Творчим (режисерським), п/і малої рухливості	Дрібні іграшки, роботи – трансформери, м'ячі, динозаври.	Ігри однакові, грає рідко.	Ігрові вміння збігаються з інтересами
Максим Л.	Творчі (будівельні, режисерські), під/і малої підв., д/і.	Будівельний матеріал, дрібні іграшки, кольцеброс, м'ячі, машини.	Регулярно грає, ігри одноманітні, сюжет динамічний	Ігрові вміння збігаються інтересами

Самостійна організація та керівництво творчими іграми.

· Складіть конспект керівництва сюжетно-рольової грою та реалізуйте його в групі. (Конспект додайте до звітної документації).

· Запишіть рефлексію діяльності.

З дітьми було проведено гра «Місто майстрів», спрямовану закріплення раніше отриманих знання праці дорослих.

Всі завдання заняття були виконані, діти брали активну участь у рольових постановках.

Діти могли передбачити можливу ситуацію. Під час проведення гри виникала реальна можливість контролювати те, як виконується дія, що входить у процес спілкування. Так, граючи в «Лікарню», Вітя Д. плаче і страждає як пацієнт і задоволений собою як такий, що добре виконує свою роль. Подвійна позиція граючого - виконавець і контролер - розвиває здатність співвідносити свою поведінку з поведінкою якогось зразка.

Завдання для дітей старшої групищодо розвитку ігрової діяльності.

1. Стимулювати дітей використання виразних засобів промови, жестів під час передачі характерів виконуваного персонажа.

2. Забезпечити умови для ігрової діяльності дітей.

3. Дати можливість вільного вибору дитиною вибору гри, що відповідає його інтересам.

4. Вихователь заохочує дитячу ініціативу.

5. Може підключитися до гри, беручи він роль, не пов'язану безпосередньо з сюжетно-смысловым контекстом, може ввести у гру роль іншого сенсового контексту (це змушує дітей розгортати сюжет у новому напрямі).

6. Вихователь сприяє розвитку у дітей ініціативи та самостійності у грі, активності у реалізації ігрових задумів.

7. Заохочувати прагнення дитини виготовити своїми руками предмети, які бракують для гри.

8. Приділяти увагу формуванню у дітей умінь створювати нові різноманітні сюжети гри, погоджувати задуми з партнерами, вигадувати нові правила та дотримуватися їх у процесі гри.

9. Сприяти зміцненню дитячих ігрових об'єднань, бути уважним до відносин, що складається дітьми у грі.

10. Орієнтувати дітей на співпрацю у спільній грі, регулювати їхню поведінку на основі творчих ігрових задумів.

11. Розвивати вміння дітей самостійно організовувати спільну гру, справедливо вирішувати конфлікти, що виникли у грі. Використовувати при цьому нормативні методи (черговість, різні види жереба).

12. Розвивати в дітей віком вміння широко використовувати ігрову роль розгортання різноманітних сюжетів, включення у погоджену з однолітками гру.

13. Удосконалювати вміння дітей регулювати поведінку з урахуванням ігрових правил.

14. Вихователь поступово формує в дітей віком вміння творчо комбінувати різноманітні події, створюючи новий сюжет гри.

15. Вихователь підтримує інтерес дітей до вільної гри-імпровізації за мотивами казок, літературних творів, пропонуючи різні форми: драматизація за ролями, ляльковий театр, бере участь разом з дітьми

4. Організація фізичного виховання в ДОП

Аналіз рухового режиму групи.

Проаналізуйте руховий режим для дітей старшої групи, зіставте результати з нормами та вимогами СанПІН та ін нормативами, рекомендованими Методичними рекомендаціями «Медико-педагогічний контроль фізичного виховання в ДНЗ». Зробіть обґрунтовані висновки.

Вимоги до організації фізичного виховання

1.1. Фізичне виховання дітей має бути спрямоване на покращення здоров'я та фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей дитячого організму, формування рухових навичок та рухових якостей

1 .2. Двигунний режим, фізичні вправи та заходи, що гартують, слід здійснювати з урахуванням здоров'я, віку дітей та пори року.

Рекомендується використовувати форми рухової діяльності: ранкову гімнастику, заняття фізичною культурою в приміщенні та на повітрі, фізкультурні хвилини, рухливі ігри, спортивні вправи, ритмічну гімнастику, заняття на тренажерах, плавання та інші.

В обсязі рухової активності вихованців 5-7 років слід передбачити в організованих формах оздоровчо-виховної діяльності 6-8 годин на тиждень з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей, пори року та режиму роботи дошкільних освітніх організацій.

Для реалізації рухової діяльності дітей використовуються обладнання та інвентар фізкультурного залу та спортивних майданчиків відповідно до віку та зростання дитини.

1.3 . Заняття з фізичного розвитку основної освітньої програми для дітей віком від 3 до 7 років організовуються не менше ніж 3 рази на тиждень. Тривалість занять з фізичного розвитку залежить від віку дітей та становить:

У старшій групі – 25 хв.,

Один раз на тиждень для дітей 5- 7 років слід цілий рік організовувати заняття з фізичного розвитку дітей на свіжому повітрі. Їх проводять лише за відсутності у дітей медичних протипоказань та наявності у дітей спортивного одягу, що відповідає погодним умовам

У теплу пору року за сприятливих метеорологічних умов безпосередньо освітню діяльністьз фізичного розвитку рекомендується організовувати на свіжому повітрі.

1.4 . Для досягнення достатнього обсягу рухової активності дітей необхідно використовувати усі організовані форми занять фізичними вправамиіз широким включенням рухливих ігор, спортивних вправ.

Робота з фізичного розвитку проводиться з урахуванням здоров'я дітей за постійного контролю з боку медичних працівників.

Відповідно до проекту федерального компонента стандарту дошкільної освіти активна рухова діяльністьдітей у режимі дня має становити 45-50 % всього обсягу добової рухової активності.

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей дошкільного віку

Медичний контроль за фізичним вихованням дітей у дошкільних закладах включає:

1. Динамічне спостереження за станом здоров'я та фізичним розвитком дітей, яке здійснюється за поглиблених оглядів лікарями дошкільних закладів або поліклініки.

2. Медико-педагогічні спостереження за організацією рухового режиму, методикою проведення та організацією занять фізичними вправами та їх впливом на організм дитини; контроль за здійсненням системи загартовування.

3. Контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення занять (приміщення, ділянку), фізкультурного обладнання, спортивного одягу та взуття.

4. Санітарно-освітню роботу з питань фізичного виховання дошкільнят серед персоналу дошкільної установи та батьків.

Здійснюючи медико-педагогічні спостереження на фізкультурних заняттях, лікар, медична сестра, педагог повинні ознайомитись із планом занять, перевірити, чи відповідає план та зміст занять вимогам "Програми" для дітей даного віку, стану здоров'я та рівня фізичної підготовленості дітей.

Підсумовуючи можна сказати, що руховий режим в установі єється засобом зміцнення здоров'я та підвищення працездатності дитячого організму. Педагоги утворюють оптимальні умови для рухового режиму дітей.

Двигунний режим старшої групи відповідає вимогам СанПіН.

Табл. 3. План-конспект ранкової гімнастики

	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Вихідне становище - основна стійка. На раз – нахил голови праворуч, плечі підняти. На два - прийняти вихідне становище. На три - нахил голови вліво, плечі опустити Вихідне положення прийняти. Вправу починай!		Дихання вільне. Спина пряма.
І. п. – о.с. ноги на ширині плечей. На 1-2 праву рукувіднести убік. На 3 - 4 повернутися у вихідне положення. Повторити те саме тільки вліво. Вправу починай!	6 раз
І.П. - о.с., ноги разом. На 1 - 2 руки нагору, ноги на шкарпетки. На 3-4 вихідне положення прийняти. Вправу починай!		Зберігати рівновагу, дихання через ніс вільне
І.П., - встали прямо, ноги разом злегка зігнуті в колінах, (п'ятки разом носки нарізно), руки прямі, трохи відведені назад. На 1 – стрибки через м'яч вперед. На 2 – назад, три – вліво, чотири – вправо. Вихідне становище прийняти. Вправу починай!	Середній темп 30с.	Пружні підстрибування. Дихання вільне через ніс. Спина, голова пряма.
І. п. – ноги на ширині плечей, руки відведені назад. На 1 – нахил корпусу вправо – вниз. На 2 – нахил корпусу прямо – вниз. На 3 – нахил корпусу вліво – вниз. Вихідне становище прийняти. Вправу починай!	3 рази	Дихання вільне через ніс, рухи плавні.
Початкове положення основна стійка, ноги на ширині плечей. На 1-2 підняти праве коліно, руки вниз. На 3-4 вихідне становище. Повторити рух із лівою ногою.	8 разів	Зберігати рівновагу, дихання через носа вільне.
Початкове положення основна стійка. Стрибки. На 1 ноги убік, руки вбік. На 2 вихідне положення	8 разів	Рухи рук та ніг узгоджені.

План-конспект проведення гри « Швидко візьми " з дітьми старшої грн.

Завдання проведення:

1. Удосконалювати в дітей віком біг;

2. Розвивати у дітей спритність, увагу, швидкість реакції.

Етапи проведення	Дозування	Організаційні вказівки та прийоми проведення
Збір дітей на гру		На килимі по всій площі розкладаються кубики, м'ячі, мішечки з піском, маленькі гумові іграшки, шишки, яких має бути на 1-2 менше, ніж кількість дітей, що грають.
Зацікавити та назвати гру		Хлопці, сьогодні ми з вами пограємося у гру, яка називається «Швидко візьми»
Пояснення чи нагадування		На килимі лежать різні предмети, подивіться на них. Під музику ви бігатимете навколо, між предметами. Як тільки музика припиняється, вам потрібно взяти один предмет та підняти його над головою.
Розподіл на ролі		А зараз ми з вами оберемо ведучого, який включатиме та вимикатиме музику. Під лічилку вибирається ведучий. Починається лічилка: На березі села галка, Дві ворони, горобець, Три сороки, соловей.
Керівництво ходом гри		Обережно, не штовхати. Всі правила, ми згадали, зайняли всі свої місця за сигналом раз-два-три гру почни. Один одного не штовхаємо, Валя Б.
Підсумки кону та зміна ролей. Уточнення дій граючих		Давайте підрахуємо, скільки предметів кожен із вас. Один два три. Змінюється ведучий і гра продовжується.
Загальний підсумок гри		Зараз ми ще раз підрахуємо скільки предметів зібрав кожен із вас і підіб'ємо загальний підсумок гри. Найбільше предметів зібрав Леонід З.

5. Художньо-естетичний розвиток

Спостереження та аналіз самостійноой образотворчої діяльності.

Складіть питання та проаналізуйте самостійну образотворчу діяльність 2-3 дітей вашої групи.

Запитання:

1. Чи любиш ти малювати?

2. Що ти зазвичай малюєш?

3. Розкажи, що можна малювати?

4. Чим подобається більше малювати фарбами чи олівцями?

5. Чим можна малювати?

Спостереження та аналіз

Із розмови ми з'ясували, що діти люблять малювати. При виборі матеріалів для створення малюнків зупиняли свій вибір на простіших: олівці, фломастери. Питання, якими матеріалами ще можна створювати зображення, викликав в дітей віком складне становище у відповіді. Також всі діти відповіли, що вони самостійні у створенні та втіленні задуму і їм не потрібна будь-яка допомога. При створенні малюнків діти переважно приділяють увагу зображенню предметів. Відповідно до цього можна зробити висновок, що діти захоплюються малюванням, виявляючи свою фантазію, але вона обмежується вибором простих матеріалів, що обмежує розвиток творчості.

Складання плану-конспекту та проведення НОД з образотворчої діяльності.

· Складіть план-конспект НОД. Конспект додайте до звітної документації. Запишіть рефлексію.

Заняття пройшло відповідно до плану. Усі поставлені завдання виконані. Діти дуже захоплено слухали вихователя та виконували всі завдання.

6. Пізнавальна діяльність. Основи екологічного виховання дошкільнят

розвиваючий дошкільний ігровий

Система роботи з екологічного виховання (поза заняттями).

· Опишіть систему ігор та спостережень та бесід у своїй віковій групі.

Дидактичні ігри:

"Дізнайся за запахом".

"Вгадай на дотик".

"Дізнайся за описом".

Розмови:

"Про дружбу".

"Зимушка - зима".

Ігри:

"Дорисуй овоч".

Досліди:

"Чарівна вода".

"Сію, сію, посіваю".

Гра "Пори року",

"З'єднай листя з деревами".

Дидактичне лото "Що спочатку, що потім?"

Складання конспекту та проведення екологічних ігор та спостережень.

· Проведіть та запишіть рефлексію діяльності.

Діти із захопленням брали участь у виконанні всіх завдань. На занятті була присутня атмосфера розуміння та співпраці.

Після того як діти почали робити висновки, які предмети тонуть, а які не тонуть, для них стало важко робити висновки, чому цей предмет потонув, а інший немає. Вони просто відповідали коротко «Бо він важкий, чи легкий». Дітям дуже подобаються заняття з дослідами, необхідно намагаємося їх проводити якнайчастіше. Загалом заняття пройшло вдало та цікаво.

Розміщено на Allbest.ru

...

Подібні документи

Дослідження впливу предметно-ігрового середовища на розвиток сюжетно-рольової гри дітей старшого дошкільного віку. Вивчення психолого-педагогічних умов організації предметно-розвивального середовища в дошкільному закладі. Основні засоби побудови гри.

курсова робота , доданий 20.06.2014

Створення предметно-розвивального середовища для організації роботи з розвитку конструктивної діяльності у дошкільному навчальному закладі. Методичні рекомендації та інструкції щодо здійснення конструктивної діяльності дошкільному віці.

курсова робота , доданий 24.01.2013

Сутність предметно-розвивального середовища у дошкільній освітній установі та основні засади її організації. Напрямки та етапи розробки рекомендацій, спрямованих на побудову ігрового предметно-розвивального середовища груп раннього розвиткуДОП.

курсова робота , доданий 10.06.2011

Федеральний освітній стандарт дошкільної освіти Роль середовища у розвитку дітей. Вимоги до розвиваючого предметно-просторового середовища. Умови, що забезпечують повноцінне формування дитині. Склад предметно-ігрового середовища.

курсова робота , доданий 26.09.2014

Вплив творчості на перетворення довкілля та вирішення завдань естетичного виховання, вимоги до розвитку культури особистості до кінця перебування у дошкільному закладі. Особливості навчання дітей на прикладі дитячого садка "Сонечко".

звіт з практики, доданий 18.09.2013

Сутність ігрового предметно-розвивального середовища в дошкільному закладі, основні засади її організації та роль у вихованні дитини раннього дошкільного віку. Естетика оформлення групових приміщень: інтер'єр, зонування, динамічність предметного середовища.

курсова робота , доданий 15.01.2015

Вплив сімейного виховання в розвитку дитини з порушенням зору. Психолого-педагогічна характеристика дітей із порушенням зору. Організація корекційно-педагогічної роботи у дошкільному закладі. Взаємодія тифлопедагога та батьків.

курсова робота , доданий 17.03.2016

Особливості спілкування дошкільнят. Розвиток особистості дітей дошкільного віку. Організація сучасного освітнього процесу у дошкільному закладі. Роль педагога у вихованні позитивного відношенняу дітей молодшої групидо однолітків.

курсова робота , доданий 20.04.2015

Формування естетичних почуттів у віці. Основні завдання та принципи естетичного виховання дошкільнят. Вирішення завдань естетичного виховання та вимоги до розвитку культури особистості до кінця перебування у дошкільному закладі.

курсова робота , доданий 19.12.2016

Порівняльний аналіз освіти та педагогічної підтримки. Адаптація дитини у дошкільному навчальному закладі як психолого-педагогічна проблема. Планування самостійної діяльності у групах. Результати анкетування батьків.

Обов'язковою складовою модуля сучасної педагогічної освіти є проходження педагогічної практики, після закінчення строку якої складається звітний документ встановленої форми.

Звіт з практики у дитячому садку вихователя

Звітна документація, складання якої є обов'язковою умовою виконання практичного блоку для студентів, складається відповідно до суворої структури. Практикантам рекомендується фіксувати всі етапи перебування у дошкільній освітній організації, що сприяє забезпечення доступу до належної кількості даних та гарантує успішне складання документації.

Для складання змістовного звіту з практики в ДОПмайбутньому вихователю необхідно:

Детально ознайомитись з функціонуванням ДНЗ: регіональними та організаційними особливостями, матеріально-технічною базою, кадровими ресурсами, характеристиками дитячого та батьківського контингенту.
Відновити знання, що стосуються сфери нормативно-правового регулювання педагогічної практики, посадових обов'язків вихователів.
Вивчити перспективний план ДНЗ, уточнити офіційну назву, контактні дані для заповнення паспорту дошкільного закладу.
Вивчити вікові та індивідуальні особливості дошкільнят, які беруть участь у звітних заходах.
Провести соціометричне дослідження, скласти психологічний портретдітей із контрольної групи.
Скласти план здійснення спостережень, організаційної, практичної роботи, діяльності із забезпечення навчально-виховного процесу (оновлення предметно-розвивального середовища груп) з .
Щоб уникнути втрати даних, сприяють реалізації якісного аналізу власної професійної практики, конспектувати етапи та особливості проведення звітних заходів одразу після їх проведення.

ПРОФОНУВАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ВИХОВАЧІВ

Ви закінчили ВНЗ та хочете працювати вихователем? Запрошуємо пройти дистанційне навчанняу Школі Менеджера освіти за програмою “ІКТ у роботі вихователя”. На курсі ви дізнаєтесь:

як побудувати роботу з урахуванням сучасних технологій;
як подружитися з комп'ютером та електронними системами, знання яких потребує профстандарту;
як швидко і легко скласти електронне портфоліо;

…і багато іншого.

За підсумками вашого навчання оформимо посвідчення щодо підвищення кваліфікації встановленого зразка. Записуйтесь на навчання.

Важливим етапом практичного комплексу, що дозволяє ближче познайомитися з дитячим колективом та забезпечити оптимальні умови для вдосконалення професійних навичок, є проведення з вихованцями ігор, тренінгів, комплексів вправ, спрямованих на стимуляцію соціальної активності, встановлення доброзичливої, довірчої атмосфери, формування у малюків навичок , вихователями.

Структура звіту вихователя з педагогічної практики

Титульна сторінка	На титульній сторінці слід зазначити повну назву, контактні дані ДОП, ПІБ завідувачки, методиста, вихователів груп, тип групи (молодша, середня, старша, підготовча).
Зміст	Список розділів та підрозділів із зазначенням сторінок.
Вступ	Вступ, що складається від першої особи. Важливо вказати ПІБ практиканта, дату реалізації, цілі та завдання практичного блоку освіти.
Характеристика ДОП	Вказати рік заснування, тип дошкільної освітньої організації, особливості матеріально-технічної бази (кількість корпусів, технічна та кадрова оснащеність, коротка характеристикапріоритетних напрямів функціонування ДНЗ, та програм, на підставі яких здійснюється реалізація навчально-виховного комплексу).
Характеристика звітної групи	У цьому розділі слід подати короткі дані про вихованців, що допомагає об'єктивно оцінити рівень професійних навичок практиканта, намітити перспективні напрямки саморозвитку. Важливо співвіднести очікувані та реальні дані, що характеризують особливості вікового розвитку, а також оцінити психофізичне здоров'я дітей – основоположних факторів вибору педагогічної тактики.
Вивчення специфіки праці вихователя	Хронометраж діяльності педагогів у конкретній віковій групі із зазначенням режимних моментів можна подати у табличній чи описовій формі. Також важливо відзначити прийоми ведення педагогічної практики, реалізовані вихователем під час реалізації програмного мінімуму та виховного модуля.
Вивчення перспективного та календарного планів педагогічної діяльності у групі	У ході аналізу важливо відзначити основні характеристики документів щодо планування: структуру, форму складання, відповідність документації встановленим критеріям.
Встановлення контакту з вихованцями	Список , спрямованих на встановлення довірчого контакту з дітьми. Опис та методика проведених видів активності.
Аналіз режимних моментів	Виконується такими параметрами: програмні вимоги, умови групи, форми організації, прийоми керівництва.
Організація самостійної педагогічної практики	Дані про самостійно проведений захід: ціль, завдання, методика, особливості проведення, з якими труднощами довелося зіткнутися.
Висновки	У заключному розділі слід дати загальну характеристикупрактики вихователів, вказати моменти, які привернули підвищену увагу та будуть використані для поповнення скарбнички особистого педагогічного досвіду, а також рекомендації щодо вдосконалення навчально-педагогічного процесу.

Звіт з виробничої практики в ДОП

Особливість виробничого практичного блоку студентів у дошкільній освітній організації полягає у забезпеченні максимального рівня залученості студентів до навчально-виховної діяльності. Зміст практики, що має бути відображено у звітних формах, можна поділити на три етапи:

1. Орієнтаційний, під час якого здійснюється ознайомлення практикантів з особливостями функціонування ДНЗ, матеріально-технічною базою, кадровим забезпеченням, психофізичними особливостями дитячого контингенту. Результатом такої діяльності є складання студентами перспективного плану роботи у групі на один тиждень – документа проміжної атестації, який обов'язково має бути затверджений керівником стажування. p align="justify"> Зміст перспективного плану діяльності має відповідати переліку заходів, проведених студентом.

2. Практичний, спрямований на вирішення завдань набуття та вдосконалення професійних навичок. За час перебування в ДНЗ кожен студент зобов'язаний розробити та провести п'ять занять, що відповідають основним напрямкам розвитку дітей (мовленнєвий, фізичний, математичний, художній, екологічний розвиток). Результати педагогічної взаємодії з дошкільнятами послужать основою складання звіту про проходження виробничої практики в дитячому садку.

У звітній документації мають бути відображені такі види активності, які демонструють готовність практиканта до вирішення професійно-педагогічних завдань:

Завантажити перелік занять, що відображаються у звітній документації
Завантажити в.docx

3. Аналітичний, під час якого студент оцінює власні професійні навички, намічає пріоритетні напрями для саморозвитку, складає звітну документацію, бере участь у підготовці педагогічної ради на базі ДНЗ та підсумкової конференції на факультеті ВНЗ.

Студенти, які здійснюють проходження виробничої практики у дошкільній освітній організації, відповідальні за виконання педагогічного нагляду за станом дітей та інформування вихователів при виявленні тривожних симптомів. До звіту, що ілюструє реалізацію практичного блоку педагогічного навчання, слід включити список методичних матеріалів, розроблених з урахуванням віку, психофізичних особливостей розвитку дітей у підзвітній групі; список наочних посібників, іграшок, пам'яток, розроблених та оновлених з метою удосконалення предметно-розвивального середовища у групі.

Звіт з практики психолога у дитячому садку

Базові принципи організації практичної діяльності майбутніх психологів майже не відрізняються від системи взаємодії з практикантами, що виконують функції вихователів. Практичний блок навчання студентів психолого-педагогічного факультету може мати навчальну чи виробничу спрямованість. Тому вимоги до змісту документації звітний періодпершочергово визначаються тривалістю перебування в ДОП, поставленими цілями та завданнями.

Ознайомлення з правами та обов'язками співробітників служби психолого-педагогічної підтримки в дитячому садку паралельно здійснюється за двома напрямками: обробка методичних матеріалів та збирання, систематизація практичного матеріалу з метою удосконалення професійних навичок та розробки пропозицій щодо вдосконалення психолого-педагогічної практичної діяльності. Результати діяльності за даними напрямами слід відобразити в звіт з практики студента-психолога в ДНЗ, дотримуючись стандартної структури документа:

Титульний аркуш.
Вступ із зазначенням цілей та завдань роботи в практичний період.
Коротка характеристика звіту з практики в ДОП. У цьому розділі слід зазначити факти, що дозволяють скласти об'єктивну оцінку про умови діяльності педагога-психолога в даній установі (оснащеність, дані про кількість, вік, стан здоров'я дітей).
Дані про знайомство з документацією, що регламентує діяльність психолога ДНЗ.
Вивчення основних напрямів діяльності психолога та його методичне забезпечення.
Результати психодіагностики дошкільнят із зазначенням особливостей реалізації вибраних методик.
Відомості про проведену психокорекційну активність, обґрунтування обраної методики.
Опис ігрових вправ, проведених із дошкільнятами.
Висновок.
Список літератури, додатки.

Ведення психолого-педагогічної діяльності у дошкільному закладі має низку особливостей, зумовлених необхідністю систематичного пошуку оптимальних прийомів та методів роботи з малюками, для яких характерне гостре переживання складнощів вікового періоду, підвищена тривожність, емоційність, часто – гіперактивність. Мета складання звітної документації – продемонструвати рівень сформованості професійних навичок та готовності до виконання посадових обов'язків психолога, і практикантам важливо не забувати про це.

Звіт з практики логопеда в дитячому садку

Удосконалення професійних навичок у логопедичній службі ДНЗ має такі особливості:

Тривалість проведення, цілі та завдання, які мають бути відображені у звітній документації, озвучуються на настановній конференції на факультеті під час підготовчого періоду.
Під час ознайомлювального етапу практиканти отримують інформацію про структуру ДНЗ, спілкуються з вихователями та співробітниками логопедичної служби. Отримані дані (про прийом дітей, правила організації корекційних занять, посадові обов'язки) відображаються в звіті з практики вихователя-логопеда в ДОП. Також студенти знайомляться з умовами, специфікою та організацією логопедичної роботи у дошкільній освітній організації, змістом корекційних освітніх програм, документацією, що регламентує порядок діяльності логопеда, оснащенням логопедичного кабінету, складом логопедичної групи Особливості, виявлені під час спостереження за веденням корекційних занять із дошкільнятами (фронтальних та індивідуальних логопедичних занять), вносяться до звіту для ілюстрації рівня професійної сформованості практиканта.
У ході діагностичного етапу передбачено самостійне виконання студентом психолого-педагогічної діагностики та логопедичного обстеження дошкільнят з мовними патологіями, складання перспективного плану надання освітніх корекційних послуг, оформлення мовних карток.
Етап корекційно-виховної роботи пов'язаний з самостійною підготовкою та проведенням фронтальних та індивідуальних корекційних занять, дозвільних заходів, що сприяють розвитку мови. Результати та особливості проведення всіх реалізованих занять, видів активності також мають бути відображені у звітній документації.

Зразок звіту з практики у дитячому садку

Звітна документація складається практикантами відповідно до встановленої структури. Назви розділів мають відображати етапи практичної діяльності. Зразок звіту педагога з практики у дитячому садкуможе бути наданий під час проведення настановної конференції на факультеті або відповідальним керівником.

При оформленні звітного документа слід дотримуватись таких правил:

Текст документів друкується з одного боку аркуша білого паперу формату А 4.
При комп'ютерному наборі тексту використовується розмір шрифту 14 Times New Roman, для заголовків – 16 Times New Roman, напівжирний. Міжрядковий інтервал – півтора. У параметрах сторінки встановлюються поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см.
До і після назв документів пропускається один рядок. Кожен абзац оформляється «червоним рядком».
Орфографія та пунктуація мають відповідати прийнятим правилам граматики російської.
Скорочення слів не випускається.
Виклад має бути повним, чітким, що виключає можливість суб'єктивного чи двоїстого тлумачення.

ВСТУП
Я проходила навчально-ознайомчу практику на базі Муніципального дошкільного навчального закладу дитячий садок №26 «Добринюшка», розташованого за адресою: м. Брянськ, вул. Ромашина, д. 36; під керівництвом педагога-психолога – Кирюшин Галини Володимирівни, психолога третьої категорії.
Мета проходження навчально-ознайомчої практики:познайомитися з роботою психолога, навчитися спостерігати, розуміти та аналізувати діяльність педагога-психолога Дошкільного навчального закладу.
Завдання навчально-ознайомчої практики полягають у наступному:
1. Ознайомлення із системою побудови роботи педагога-психолога в ДНЗ: цілями, завданнями та основними напрямками, формами та методами роботи;
2. Освоєння професійної етики;
3. Ознайомлення зі специфікою роботи психолога у Дошкільному навчальному закладі;
4. Аналіз професійної позиції психолога, світогляду, стилю поведінки;
5. Ознайомлення з вимогами організації робочого місця (кабінету) психолога, вимогами до ведення документації;
6. Здійснення пасивної участі у процедурі психологічної діагностики: формування умінь спостерігати та протоколювати хід діагностичної роботи, аналізувати отримані дані, психологічний висновок, планувати подальшу психологічну роботу;
7. Здійснення пасивної участі у процедурі психологічної корекції (розвивальної роботи): формування умінь спостерігати та протоколювати хід корекційної роботи, аналізувати отримані результати, планувати подальшу психологічну роботу;
8. Здійснення пасивної участі у процедурі психологічної адаптації (розвивальної роботи): формування умінь спостерігати та протоколювати хід адаптаційної роботи, аналізувати отримані результати, планувати подальшу психологічну роботу.
Етапи навчально-ознайомчої практики:
У період проходження практики з 23 листопада 2009 року до 13 грудня 2009 року під керівництвом практичного психолога я здійснила:
1. Знайомство з кабінетом психолога: обладнанням, робочими зонами та особливостями їх використання;
2. Знайомство з методичною літературою педагога-психолога ДНЗ;
3. Ознайомлення з документацією психолога цієї установи;
4. Знайомство з цілями, завданнями та основними напрямками роботи педагога-психолога та їх безпосереднім здійсненням у практичній роботі:
- діагностична робота;
- корекційно-розвиваюча робота;
- адаптаційно-розвивальна робота;
- Консультативна робота;
- Психологічна профілактика.
5. Ознайомлення з процедурою аналізу матеріалів психологічної роботи у ДОП.
Робота педагога-психолога в дитячому садку будується за декількома напрямками:
1. Методологічна робота (районні методичні об'єднання та міська асоціація педагогів-психологів);
2. Робота з педагогічним колективом (педагоги-вихователі та адміністрація ДНЗ);
3. Робота з вихованцями дитячого садка;
4. Робота з батьками вихованців.

РОБОТИ, ВИКОНАНІ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО- ОЗНАКОМІЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
23 листопада 2009 р. (понеділок)
У перший день практики я познайомилася із завідувачкою дитячого садка №26, з методистом та з педагогом-психологом – Кирюшиною Галиною Володимирівною, психологом третьої категорії, стаж роботи – 3 роки. Вона продемонструвала мені свій кабінет, розташований на другому поверсі дитячого садка. Кабінет психолога поділено на три зони:

Навчальна зона – парти для тих, хто займається, стільці та дошка;

Робоча зона – стіл, стілець, комп'ютер та шафи з книгами та документами;

Зона релаксу – крісла, квіти, килим.

Меблі розставлені функціонально, кабінет цілком затишний, хоч і не дуже просторий. Температура у кабінеті хороша – не душно, не жарко, але й не холодно. Влітку кабінет провітрюється, взимку усі вікна щільно утеплюються, тому температура весь рік сприятлива. Кабінет висвітлюється дуже добре, колірна гама витримана в приємних оку, заспокійливих тонах.
Я познайомилася з методичною літературою, яка перебуває у кабінеті. Це книги за такими напрямками:
- Загальна психологія;
- Соціальна психологія;
- психологічні процеси;
- методологія;
- діагностика;
- корекція;
- педагогічна психологія;
- основи медичної психології;
- основи конфліктології;
- Вікова психологія;
- методичне забезпечення (підручники);
- періодичні видання з психології;
- Періодичні видання для ДОП.
Психолог ознайомила мене із документацією:
1. Перспективний план роботи педагога-психолога навчальний рік;
2. План роботи педагога-психолога на кожний місяць навчального року окремо;
3. План корекційно-розвивальних занять педагога-психолога для дітей старшого дошкільного віку;
4. План адаптаційно-розвивальних занять педагога-психолога для дітей раннього віку;
5. Перспективний план роботи психолога з дітьми старшого дошкільного віку на формування інтелектуальної готовності до школи;
6. Протоколи бесід та спостережень, результати діагностичних досліджень;
7. Карти первинного прийому (картки прийому батьків вихованців ДНЗ);
8. Лист корекційних занять (для кожної дитини індивідуально);
9. Журнал обліку групових формпедагога-психолога (список груп ДНЗ);
10. Папка роботи з батьками вихованців (лекції для виступу на батьківських зборах; опис консультацій батьків);
11. Папка роботи з педагогами (лекції для виступів на педрадах; опис консультацій педагогів-вихователів; практикуми для педагогів);
12. Психологічна інформація для батьків (вивішується на стенди);
13. Аналіз психологічної служби за навчальний рік (висновки: опис того, що зроблено за навчальний рік, на що потрібно звернути увагу і що має бути зроблено в наступному навчальному році) (див. Додатки).
24 листопада 2009 р. (вівторок)
Я була присутня на груповому діагностичному обстеженні дітей підготовчої групи. Дослідження проводилося за допомогою Методики експрес-діагностики інтелектуальних здібностей (МЕДІС) (І.С. Аверіна, Є.І. Щебланова, О.М. Задоріна) (див. Додатки). Мета даного обстеження: виявити рівень розвитку інтелектуальних здібностей дітей 6-7-річного віку: ерудиції (обізнаності) та словникового запасу, логічного мислення та математичних здібностей. Тест дає хорошу орієнтовну інформацію про здатність до навчання у початковій школі та про індивідуальну структуру інтелекту дитини.
Обстеження проводилось у кабінеті для дітей підготовчої групи №6. У діагностиці брали участь 7 дітей віком 6-7 років. У цій дошкільній групі є діти, яким ще не виповнилося 6 років, вони обстежуються індивідуально поруч спеціально підібраних для їх віку методик і не допускаються до дослідження за допомогою МЕДІС.
При груповому обстеженні експериментатору потрібна допомога помічника. Цим помічником була я. Ми розставили парти так, щоб жоден з піддослідних не дивився в зошит сусіда, розклали бланки з субтестами, на обкладинці яких заздалегідь були вказані прізвище та ім'я дитини. Потім ми розсадили дітей за потрібні парти. На початку тестування психолог звернула особливу увагу дітей на спосіб фіксації відповідей у тестовому зошиті, а також на спосіб виправлення помилок. Психолог показала дітям на дошці, як вони мають це робити. Під час проведення тренувальних тестів Галина Володимирівна переконалася, що діти знають, що їм потрібно робити та допомогла тим, кому потрібні були додаткові роз'яснення.
Я під час виконання тесту ходила по рядах і стежила, щоб діти працювали на тій сторінці і в тому місці, де потрібно, а також щоб чітко закреслювали овали. Психолог кожне завдання повторювала і кожне завдання відводила досить часу. Загальний час виконання тесту дітьми становив приблизно 25 хвилин. Потім ми зібрали бланки у дітей, подякували їм за участь у дослідженні та пішли до кабінету психолога, щоб обробити результати тесту.
Дані виявилися такими: у 4 дітей – середній рівень розвитку інтелектуальних здібностей (11-13 правильно вирішених завдань), у 2 дітей – високий рівень(більше 13 правильно вирішених завдань) і в 1 дитини – рівень розвитку інтелектуальних здібностей нижче середнього (менше 11 правильно вирішених завдань). Психолог занесла ці результати до комп'ютера.
25 листопада 2009 р. (середа)
Методичний день
26 листопада 2009 р. (четвер)
Я відвідала адаптаційно-розвивальне заняття дітей ясельної групи №3. Тема заняття: "М'ячик". Завдання цього заняття:
1. Згуртування групи, розвиток уміння взаємодіяти з однолітками;
2. Підвищення емоційного тонусу;
3. Розвиток почуття ритму, координації рухів;
4. Розвиток орієнтації у просторі;
5. Навчання відображенню у мові свого місцезнаходження, місцезнаходження інших дітей, предметів;
6. Розвиток зорового та тактильного сприйняття, мови та уяви.

великий м'яч; матер'яний мішечок; маленький пластмасовий м'яч та пластмасовий кубик (пропорційні за величиною); жовта, червона, зелена, синя гуаш; Зубна паста; альбомні листи з намальованим м'ячем для кожної дитини (див. Додатки).
На занятті були присутні 10 дітей (4 хлопчики та 6 дівчаток) віком від 1,5 до 3 років. Деякі з дітей ще погано розмовляють, невиразно. Але більшість кажуть уже добре.
Заняття у цій групі проводяться двічі на тиждень (у вівторок та четвер). Всі теми занять психолог повторює з дітьми по два (а деякі і по три-чотири) рази. Це робиться для того, щоб діти запам'ятали слова потішок та пісеньок, правила ігор. Заняття «М'ячик» психолог проводить вдруге, тому більшість хлопців знайомі з ним.
Коли ми з Галиною Володимирівною зайшли до ясельної групи, діти дуже зраділи її приходу. Заняття проходило таким чином:
1. Вітання. Психолог привіталася із хлопцями, а вони з нею.
2. Розглядання з дітьми великого м'яча.
3. Малювання кола руками повітря.
4. Розучування вірша С. Маршака «Мій веселий дзвінкий м'яч» з ритмічним шльопанням по м'ячу руками (спочатку правою, потім лівою).
5. «Перетворення» дітей у м'ячі із закріпленням знань про колір.
6. Рухлива гра «Мій веселий дзвінкий м'яч» з тілесними обіймами дітей між собою та з психологом.
7. Рухлива гра «Хова для м'ячів» з розширенням словникового запасу та орієнтуванням у просторі. Психолог повторила цю гру тричі.
8. Дидактична гра з м'ячем «Прятки» з навчанням відображенню у мові місцезнаходження м'яча.
9. Розвиваюча гра «М'ячик у мішечку» (для розвитку сприйняття, мови та уяви) із закріпленням знань про форму предмета.
10. Розмальовка пальцем смужок на м'ячі. Перед початком занять психолог змішала гуаш із зубною пастою, вийшла пальчикова фарба. Дітей вона розсадила за парти, роздала їм аркуші із зображенням м'яча (на кожному аркуші підписано прізвище дитини) та запропонувала їм вибрати фарбу на їх розсуд (жовту, червону, зелену чи синю). Потім вона допомогла кожній дитині прикрасити білу смужку вздовж м'яча, зображеного на папері.
11. Рефлексія заняття. Психолог посадила дітей в один ряд на стільчики, стала навпроти і почала проводити бесіду: «Що вам сподобалося робити найбільше?», «Що ви дізналися нового, цікавого?».
12. Прощання. Психолог сказала дітям: Наше заняття закінчується. Давайте скажемо один одному дякую за веселу гру. До побачення".
Заняття тривало приблизно 20 хвилин. Я сиділа на стільці біля вікна і спостерігала. Дітей моя присутність, звичайно, відволікала: вони дивилися на мене, деякі навіть підходили, ставили запитання або щось розповідали.
Після заняття психолог відзначила присутніх у журналі обліку групових форм.
27 листопада 2009 р. (п'ятниця)
Я була присутня на індивідуальній діагностиці дитини старшого дошкільного віку. Психолог привела хлопчика з підготовчої групи №6 до кабінету. Вона йому запропонувала сісти на будь-який стілець, який йому заманеться. Було помітно, що дитина не має настрою. Галина Володимирівна запитала його, чому він сумує. Хлопчик сказав, що він сьогодні перший день після хвороби прийшов у сад і нудьгує за домом. Психолог запитала, чи він хоче з нею позайматися. Хлопчик заперечливо помахав головою. Галина Володимирівна сказала: Добре. Іншим разом. Пішли тоді до групи», і повела дитину назад.
Через 5 хвилин вона повернулася з іншим хлопчиком із тієї ж групи. У нього з настроєм було все гаразд, і він погодився виконати кілька завдань. Спочатку психолог-педагог села навпроти дитини і стала невимушено з нею розмовляти. Вона питала, чи подобається йому ходити в дитячий садок, з ким він товаришує в саду, чи подобається йому виховательки, які сьогодні заняття проводилися в групі з ранку, в які ігри він сьогодні грав і т.д. Хлопчик виявився цілком товариським, підтримав розмову психолога, розповів їй про своїх друзів у садку.
Вік хлопчика - 5 років 8 місяців, тому інтелектуальні здібності цієї дитини не можна досліджувати за допомогою МЕДІС. Для цього використовуються індивідуально підібрані методики:
1.Методика «Малюнок» спрямовано виявлення рівня уяви. Після розмови із випробуваним Галина Володимирівна запропонувала йому помалювати. Вона дала йому альбомний аркуш паперу та коробку олівців та попросила намалювати те, що він захоче, навіть якщо це буде щось неіснуюче. Хлопчик намалював, психолог почала розпитувати, що саме намальовано у нього на листку. Потім вона попросила подарувати їй цей малюнок.
Критерії оцінки рисунка: 1) Швидкість процесів уяви; 2) Незвичайність оригінальності образів; 3) Багатство (різноманітність) образів; 4) Глибина та опрацьованість (деталізованість) образів; 5) Вразливість, емоційність образів.
2. Тест дослідження зорової пам'яті. Психолог показала випробуваному 10 картинок і запропонувала йому запам'ятати, що у них зображено. Так двічі. На першу спробу хлопчик назвав 5 картинок, на другу – 6.
3. Методика "Що тут зайве?" визначення рівня логічного мислення. Психолог показала дитині бланки, де вона мала визначити, що намальовано зайве у кожному рядку. При цьому засікався час.
4. Методика «Вивчи слова» визначення рівня слухової пам'яті. За 6 спроб випробуваний на слух повинен запам'ятати якнайбільше слів.
5. Методика «Знайди відмінності» на визначення рівня концентрації та розподілу уваги. Дитині пропонується знайти 10 відмінностей між двома малюнками.
6. Методика «Назви слова» спрямовано оцінку рівня словникового запасу. Психолог говорила назву групи (наприклад, кольори або столові прилади), а хлопчик повинен був назвати якнайбільше слів, що належать до цієї групи.
Індивідуальне діагностичне дослідження тривало 20 хв. Після останнього завдання психолог подякувала дитині за виконану роботу та проводила назад до групи.
30 листопада 2009 р. (понеділок)
Я допомагала психологу обробити та інтерпретувати результати індивідуального діагностичного дослідження батька – мами однієї з вихованок ДНЗ, дівчинки 5 років. Діагностика проводилася за допомогою Опитувальника вимірювань батьківських установок та реакцій Е. Шеффера (PARI) та Опитувальника батьківських відносин (ОРО) (див. Додатки).
У опитувальнику батьківських відносин високий тестовий бал випробувана отримала за шкалою «Кооперація» (80,93 бала), що інтерпретується як соціальна бажаність поведінки (див. Додатки). За результатами PARI випробувана отримала високі бали за такими ознаками: «спонукання до словесних проявів, вербалізація»; «Зрівняльні відносини між батьками та дитиною». Ці ознаки говорять про емоційний оптимальний контакт між батьком і дитиною. Також високі показники за шкалою «суворість, надмірна строгість», що характеризує зайву емоційну дистанцію з дитиною та за шкалою «подолання опору, придушення волі», що говорить про надмірну концентрацію на дитині. Але середні оцінки цих шкал приблизно рівні. Також у випробуваної високий бал за ознакою «незадоволеність роллю господині вдома». Ця шкала характеризує ставлення до сімейної ролі. Це свідчить про пріоритет виробничих проблем сімейних. Можна припустити, що для випробуваної характерні залежність від сім'ї та низька узгодженість у розподілі господарських функцій (див. Додатки).
1 грудня 2009 р. (вівторок)
Я допомагала психологу у підготовці до адаптаційно-розвивального заняття для дітей раннього віку(в ясельній групі №3) та була присутня на цьому занятті. Тема заняття: «Прогулянка до осіннього лісу». Завдання заняття:
1. Згуртування групи, розвиток емпатії;
2. Розвиток слухової уваги, довільності, здатності швидко реагувати на інструкцію;
3. Зниження надмірної рухової активності;
4. Навчання розрізнення кольорів, співвідношення предметів за кольором;
5. Розвиток просторових уявлень, вміння відображати у мові за допомогою прийменників (на, під, в, за та ін) місцезнаходження речей;
6. Розвиток загальної моторики;
7. Розвиток пам'яті, мови та уяви.
Матеріали, необхідні для заняття:
картина "Осінній ліс"; іграшковий їжачок; іграшки лисиця, вовк, ведмідь; червоне, жовте та зелене кленове листя для кожної дитини; червоний, жовтий і зелений кошики; альбомні листи із зображенням їжачка для кожної дитини; чорна гуаш; зубна паста (див. Додатки).
Я допомогла психологу знайти в групах ДНЗ необхідні матеріали, намалювати 15 аркушів (бо у групі 15 дітей) із зображенням їжака і прикрасити їх. Поки у дітей проходило заняття музикою, я та Галина Володимирівна приготували кабінет ясельної групи до проведення заняття: встановили мольберт з картиною, сховали іграшкового їжачка, поставили на одну з парт кольорові кошики, розмішали гуаш із зубною пастою, звільнили велику частину кімнат. поставили частину стільчиків до ряду.
Прийшли діти та дуже зраділи нашій присутності в кімнаті. Заняття проходило таким чином:
1. Вітання.
2. Розгляд осіннього лісу на картині та назва основних ознак осені.
3. Рухлива гра «Прогулянка до осіннього лісу» з розповіданням потішки та показом рухів:
«По рівній доріжці, по рівній доріжці
Крокували наші ніжки, крокували наші ніжки...»
Педагог-психолог йшла попереду, розповідала потішку і показувала рухи, діти йшли за нею гуськом і повторювали.
4. Дидактична гра з їжачком «Прятки» з навчанням відображенню у мові місцезнаходження речей за допомогою прийменників. Психолог пропонує дітям знайти захованого їжака. Потім ховає його ще раз, діти знаходять. Потім втретє…
5. Розгляд іграшкового їжака з розучуванням вірша Б. Заходера:
- Що ти, їжак, такий колючий?
- Це я про всяк випадок.
Знаєш, хто мої сусіди?
Лисиці, вовки та ведмеді!»
6. Пояснення дітям як їжачок захищається від «своїх сусідів».
7.Рухлива гра «Їжачок захищається». Психолог пропонує дітям «побути їжачком». Вони стають у гурток і виставляють спинки тоді, коли психолог йде з лисицею, вовком та ведмедем. Гра повторюється 2-3 рази.
8. Дидактична гра «Розклади листочки в кошики» з навчанням співвідношення кольорів та розучуванням основних кольорів предметів. Кожній дитині психолог роздала три листочки (червоний, жовтий та зелений), діти мали розкласти їх у відповідні за кольором кошики. Не всі впоралися із завданням самостійно, деяким психолог допоміг вибрати правильний кошик.
9. Гра «Пісня для їжака». Кожна дитина побувала в ролі їжака (посидів у центрі кола), інші діти ходили навколо разом з педагогом-психологом і співали пісню для їжачка: «Ішли лісом не поспішаючи, раптом побачили їжака…».
10. Домальовування пальчиком голок у їжака. Психолог посадила дітей за парти, роздала їм листи з намальованим їжачком та поставила баночку з фарбою. Потім допомагала кожній дитині по черзі домальовувати голки у їжачка.
11. Рефлексія занять. Галина Володимирівна посадила дітей у ряд на стільчики та провела з ними бесіду про минуле заняття.
12. Прощання. Психолог сказала дітям: Наше заняття закінчується. Давайте скажемо одне одному спасибі за веселу гру. Ви хочете, щоб їжачок прийшов до вас у гості ще раз?».
Заняття тривало 20 хвилин, у ньому взяло участь 8 дітей. Один хлопчик не захотів займатися, психолог не примушувала його. Він увесь час стояв у куточку і спостерігав. Галина Володимирівна іноді пропонувала йому приєднатися до них, але він відмовлявся, хоча можна було помітити, що йому цікаво.
Після заняття психолог відзначила присутніх у журналі обліку групових форм.
2 грудня 2009 р. (середа)
Методичний день
3 грудня 2009 р. (четвер)
Я була присутня на адаптаційно-розвивальному занятті для дітей раннього віку. Заняття проходило у тій самій ясельній групі №3. Тема повторювалася: «Прогулянка до осіннього лісу». Цього разу на занятті були присутні 8 дітей. Хлопчик, який минулого разу відмовився від участі в іграх, сьогодні приєднався до групи в середині заняття (коли діти шукали їжачка, тому що він бачив, де його сховала психолог). Моя присутність дітей практично не хвилювало, на мене майже не звертали уваги. Багато дітей пам'ятали слова пісеньок і потішок і охоче допомагали співати психологу. Після заняття психолог відзначила присутніх у журналі обліку групових форм.
Під час гри «Їжачок захищається» лисиця «укусила» одного з хлопчиків (його не було на минулому занятті). Він злякався і заплакав. Вона пояснила дитині, «що лисиця насправді не вкусила його, адже він їжачок, вона вкололася об його голки». Хлопчик все одно хникав до кінця заняття, а потім відмовився йти з вихователями на прогулянку. Ми з Галиною Володимирівною заспокоїли хлопчика, допомогли одягнутися та проводили надвір.
4 грудня 2009 р. (п'ятниця)
Я надала допомогу психологу в обробці та інтерпретації результатів індивідуального діагностичного дослідження дитини (хлопчика з підготовчої групи №6).
Результати виявилися такими:
1. Методика «Малюнок»: за кожним критерієм надається 2, 1 або 0 балів. У випробуваного загальна оцінка за 5 критеріями 5 балів, це говорить про середній рівень уяви.
2. У тесті дослідження зорової пам'яті оцінка випробуваного 5 балов. Це — середній рівень.
3. Методика "Що тут зайве?" – у випробуваного високий рівень розвитку логічного мислення, він припустився помилки.
4. У методиці «Вивчи слова» за 6 спроб дитина вивчила 7 слів. Це оцінюється у 4-5 балів – середній рівень слухової пам'яті.
5. У методиці "Знайди відмінності" хлопчик знайшов 7 відмінностей. Це говорить про середній рівень концентрації та розподілу уваги.
6. У методиці «Назви слова» випробуваний назвав 21 слово за весь тест. Цей результат оцінюється у 2-3 бали – низький рівень словникового запасу.
Ці результати є середніми. Психолог занесла підсумки індивідуального діагностичного дослідження дитини на таблицю в комп'ютері.
7 грудня 2009 р. (понеділок)
Я відвідала корекційно-розвивальне заняття для дітей старшого дошкільного віку, яке проводилося педагогом-психологом підготовчій групі №6.
і т.д.................